3 - 9 липня в історії Носівщини
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Народилися:
- 1964 — народився Васюк Микола Володимирович, політик, депутат Носівської районної ради шостого і сьомого скликань, уповноважений представник у райраді депутатської фракції Аграрної партії України.
Померли:
- 2020 — помер через КОВІД-19 Прищепа Дмитро Олександрович (1924—2020), адвокат, учасник Німецько-радянської війни.
День Національної поліції України.
Народилися:
- 1947 — народився Подольський Юрій Іванович (1947—2017), діяч культури, педагог, музикант, засновник та керівник протягом багатьох років носівського аматорського хору ветеранів війни та праці "Пам'ять".
Померли:
- 2023 — на Російсько-українській війні поблизу населеного пункту Рівнопіль Волноваського району на Донеччині загинув уродженець Носівки Приступко Вадим Володимирович (1989—2023), солдат, розвідник-навідник.
- 1877 — у селі Володькова Дівиця сход постановив просити начальство про заборону євреям утримувати питні заклади в селі.
- 1957 — в селі Червоні Партизани, нині Володькова Дівиця, народився Холод Віталій Олексійович (1957—2014), учасник війни в Афганістані. Автор книги про рідне село «Те, що на душі».
- 1914 — в Коломійцівці народився Олбинський Василь Олександрович (1914—1945), старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
- 1994 — народилася Супрун Юлія Ігорівна (до заміжжя Веленчук), вчитель англійської мови в Носівській міській гімназії, до того в Носівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 1.
Події:
- 1943 — партизани II полку з'єднання «За Батьківщину» на 118 кілометрі залізниці Київ – Ніжин на світанку підірвали бронепоїзд «Адольф Гітлер». Зважаючи на загальну фронтову ситуацію, минулося без каральної відповіді.
Народилися:
- 1962 — народився Багнюк Іван Васильович, голова Калинівської сільської ради.
- 1983 — народилася Бруй Юлія Віталіївна, правнучка жителів Макіївки, учасників Німецько-радянської війни Чубука Якова Петровича (1896, Макіївка — 1944) та Могильного Сергія Петровича.
Події:
- 1942. Декілька партизанів на чолі з Миколою Симоненком залишилися ночувати в селі Володькова Дівиця (Червоні Партизани) і були виявлені місцевою поліцією. Виходили з боєм. Загинув партизан Іван Дем'янович Костюченко. Вбито німецького унтер-офіцера. 15 липня 1942 Ніжинська комендатура поширила оголошення:
- Дня 8 липня 1942 року обстріляно у Володьковій Дівиці німецьких солдат під час того, як вони виконували свої службові обов'язки. Причому вбито унтер-офіцера німецької озброєної сили.
- Німецький рейх буде стократно карати за кожний замах на членів німецької армії. У ранніх годинах 9 липня 1942 року розстріляно за постановою військового часу 100 чоловік, котрі знали про присутність бандитів у селі і про це не повідомили властей.
- Оголошення були розвішені по всіх навколишніх селах. Крім 100 заручників, що їх забрали карателі, за розпорядженням коменданта м. Носівка Дрозда заарештовано і відправлено в тюрму Ніжина ще 190 сельчан. Всі вони загинули.
Померли:
- 1988 — помер Бовкун Іван Михайлович (1908—1988), Герой Радянського Союзу (1944), командир партизанського з'єднання «За Батьківщину», яке діяло на півдні Чернігівської області в час Німецько-радянської війни. Очільник штабу партизанського руху при Військовій Раді 1-го Українського фронту. Автор книг «Солдати другого фронту» (1957) та «Подвиг під псевдонімом». (1978).
- 2012 — помер Кабаєв Леонід Миколайович (1935—2012) — випускник Носівської середньої школи № 1, інженер-геофізик-сейсмік, один з першовідкривачів родовищ нафти й газу у Сибіру, винахідник, музейник, лауреат Ленінської премії СРСР.
- 1942 — після того, як 8 липня 1942 партизани обстріляли у Володьковій Дівиці німецьких солдатів і вбили німецького унтерофіцера, у дворі гестапівської тюрми в Ніжині було розстріляно арештованих 8 липня 150 заручників — мешканців села. Серед розстріляних:
- Жмихов Олександр Юхимович, знаний носівський пічник, що працював тоді в селі;
- Туник Павло Софронович, учасник 1-ї світової війни, повний Георгіївський кавалер.
Того ж дня був проведений другий арешт, але за активну підтримку радянської влади. Із другого арешту частина заарештованих повернулася живими, бо родичі зібрали підписи, які спростовували активну підтримку радянської влади.
