Носівська гімназія № 2

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 10:07, 16 жовтня 2024, створена Perohanych (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Носівська гімназія № 2

Носівська гімназія № 2 Носівської міської ради Чернігівської області, до 2022 — Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2.

Історія школи[ред. | ред. код]

Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів №2 знаходиться на південно-західній околиці Носівки поруч із залізничною магістраллю Москва-Київ.

17 жовтня 1893 році було проведено освячення пристосованого приміщення початкової школи для дітей з робітничих родин цукрозаводчан. У чотирьох її класних приміщеннях спершу навчалося 135 учнів, які вивчали російську, українську мови, арифметику, Закон Божий, географію, історію світу і Російської імперії. Меценатом і спонсором школи став власник цукрового заводу граф Мусін-Пушкін.

Вели заняття випускники Ніжинської педагогічної гімназії. Завідувачем школи наказом Інспектора народної освіти був призначений носівчанин О.В. Буняк. В школі також співпрацював настоятель місцевої церкви протоієрей отець Іоанн. Вже у 1900 році кількість учнів зросла до 248, адже школу почали відвідувати й діти селян з довколишніх сіл. Навчали їх 9 вчителів. Навіть у грізні 1914-1920 роки навчальний заклад не припиняв роботу, хоча кількість учнів скоротилася майже вчетверо. З 1914 по кінець 1916 року в школі викладалась військово-стройова підготовка, де хлопці 13-16 років засвоювали початкові військові знання та навички рукопашного бою.

У вересні 1923 року постановою Чернігівського губкомісаріату народної освіти школа була реформована в Носівську цукрозаводську семирічну школу. При ній працювали вечірні класи, де навчалися робітники цукрозаводу і кооперативу буряківників, селяни з ближніх сіл.

У передвоєнні роки школярі наполегливо займаються дослідницькою роботою на навчально-дослідних ділянках, що дає свої добрі результати. Так у жовтні 1940 року члени навчально-виробничої бригади юнатів стали призерами ВДНГ СРСР за вирощений врожай цукрових буряків. І цього ж року школа стала середньою.

Із вересня 1941 по листопад 1943 року заняття в школі фактично не проводились. Хоча фашистська влада й відкрила при цукрозаводі один клас, де навчалися діти керівних працівників підприємства. Їм викладали лише такі предмети, як арифметика, українська та німецька мови. Школа відновила свою роботу в листопаді 1943 року, коли за парти сіли 420 учнів.

У роки війни багато вчителів школи пішли на фронт чи поповнили партизанські загони. З них четверо віддали своє життя за свободу і незалежність Вітчизни: Павло Васильович Кривенко, Петро Олексійович Бахмач, Анастасія Миколаївна Решітько, Петро Іванович Курих.

У перші післявоєнні роки школа одержує статус середньої. Очолює Носівську цукрозаводську середню школу в цей час фронтовик Михайленко Я.Д.

Протягом 1952 – 1956 років колектив школи очолює Гвоздик Василь Якович. У 1956 році посаду керівника школи зайняв Мусій Григорович Буняк, який директорував протягом 13 років. Було здійснено добудову школи (нині в цих будівлях знахордиться Носівський МНВК). У чотирьох навчальних приміщеннях розташовувалися 14 класів, спортзал, виробничі майстерні, класи тракторної та автомобільної справи.

Бровко 1959.jpg

4а клас Носівської ЗОШ № 2, 1959 рік.
Другий ряд, 5 справа – О. І. Житецька,
останній ряд, другий праворуч – Федір Бровко

З 1960 р. цукрозаводська школа одержує статус середньої загальноосвітньої трудової політехнічної (із введенням в навчальний план трудового навчання, професійної підготовки). Назва навчального закладу змінюється на Носівську середню школу № 2.

Потреби у навчанні молоді перевищували наявні можливості і тому в 1963 році Носівський цукрокомбінат за власні кошти розпочав спорудження двоповерхового приміщення школи за типовим проектом.

Першого вересня 1964 року НСШ №2 одержала в подарунок від своїх шефів-цукроварів двоповерхову шкільну будівлю. За парти сіло майже 800 учнів.

Бровко 1966.jpg

Великий внесок у будівництво й оснащення школи вніс тодішній її директор Мусій Григорович Буняк. Немало попрацювали на спорудженні школи старшокласники.

Усі подальші роки школа наполегливо трудилася над згуртуванням цілеспрямованого в досягненні своїх професійних завдань та новаторському пошуку педагогічного колективу, що в значній мірі зробив директор Іван Федорович Тарасенко (1969-1988 – роки директорства). І нині педагоги Носівської середньої школи №2 відзначаються відповідальністю, творчим підходом до організації навчального процесу, розумінням суспільної ваги освітянської справи.

У 1981 році Постановою Президії Верховної Ради України школі було присвоєно звання славного земляка видатного українського письменника Івана Антоновича Кочерги [1].

В 1984 році в школі навчалося 425 учнів, працювало 38 педпрацівників.

З 1988 до 1993 року школою керує Григорій Іванович Музиченко. Його зусиллями змінюється зовнішній вигляд шкільного подвір’я та приміщення: з’являється металева огорожа, школа обкладається плиткою.

З 1993 року школою керували Кошовий Іван Іванович та Пасічник Наталія Іванівна.

За 110 років існування (1893-2003) школу закінчили понад 6 тисяч випускників, а з них із золотою та срібною медаллю – 167 учнів.

Серед тих кому школа дала путівку в життя, багато людей, які прославили Носівщину і стали знаменитими. Це – голова Бобровицької райдержадміністрації П.Шейко, знатна ланкова бригади по вирощуванню цукрових буряків, Герой Соціалістичної Праці Є.М. Федорцова, письменник Г.З. Власенко і багато інших.

Нині навчально-виховний процес забезпечують 26 вчителів, 3 із них мають високі звання „Старший вчитель”, вищу категорію мають 16 педпрацівників, 2 вчителі нагороджені знаком „Відмінник освіти України”.

Вікі-урок У Носівській ЗОШ i-III ст. №2, жовтень 2019

Учні школи здобувають ґрунтовні знання, вміння та навички, про що свідчать результати районних та обласних предметних олімпіад, неодноразово учні були учасниками і призерами республіканських та міжнародних конкурсів. Більше 16 років поспіль учні школи перемагали у районній учнівській Спартакіаді.

В навчальному закладі працюють шаховий, волейбольний та шашковий гуртки, спортивні секції, навчання гри на бандурі. Учні школи у складі хореографічного колективу «Веселі краплинки» (керівник – Л. В. Бондаренко) є переможцями обласних і всеукраїнських конкурсів.

До 2021 директором школи і вчителем історії працював Бондарчук Євген Григорович.

30 серпня 2022 Носівська міська рада вирішила організувати освітній процес у 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану в режимі онлайн з використанням дистанційних технологій, в тому числі у Носівській гімназії № 2.[1]

2023 року на фасаді гімназії встановлені пам'ятні дошки на честь вдячної пам’яті загиблим воїнам-захисникам Феодосію Супруну та Антону Красевичу.

Педагогічний колектив[ред. | ред. код]

Адміністрація

Вчителі

Директори[ред. | ред. код]

Видатні учні[ред. | ред. код]

Бровко Федір Михайлович.jpg
Анатолій Газюра 2.jpg
  • Газюра Анатолій Андрійович (н. 1964) – легкоатлет (десятиборство). Майстер спорту міжнародного класу (1989). Навчався в школі з 1 до 7 класу, потім поїхав вчитися в Республіканську спортивну школу інтернат в Києві.

Адреса[ред. | ред. код]

Носівка, вул. Привітна, 1а

Телефон: (046 42) 3 1274

Територія обслуговування[ред. | ред. код]

Перелік вулиць мікрорайону, які належать до території обслуговування школи:[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Розділи книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про організацію освітнього процесу в 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану, Носівська міська рада
  2. ↑ Рішення 71 сесії Носівської міської ради від 14 серпня 2020 року № 2/71/VII

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://wikinosivka.info/index.php?title=Носівська_гімназія_№_2&oldid=31674