Відмінності між версіями «Перші школи Носівщини»
(Створена сторінка: '''Перші школи Носівщини''' :''Перші школи Носівщини — розділ книги Фурса Валерій Михай...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Перші школи Носівщини''' | '''Перші школи Носівщини''' | ||
− | :'' | + | :''«Перші школи Носівщини» — розділ книги [[Фурса Валерій Михайлович|Валерія Фурси]] «[[З історії освіти Носівщини]]» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.'' |
Перше земське початкове училище в Носівці було відкрито в 1868 році по колишній [[Филівка|Філівці]] в спеціально збудованому для школи приміщенні (пізніше – приміщення районного Будинку піонерів). Воно було взято на фінансування земства (595 карбованців на рік) і громади (173 крб) строк навчання у ньому був три роки. Приміщення Будинку піонерів (нині – [[Будинок дитячої та юнацької творчості]]) до 1950 року належало [[Носівська середня школа № 1|Носівській середній школі № 1]]. | Перше земське початкове училище в Носівці було відкрито в 1868 році по колишній [[Филівка|Філівці]] в спеціально збудованому для школи приміщенні (пізніше – приміщення районного Будинку піонерів). Воно було взято на фінансування земства (595 карбованців на рік) і громади (173 крб) строк навчання у ньому був три роки. Приміщення Будинку піонерів (нині – [[Будинок дитячої та юнацької творчості]]) до 1950 року належало [[Носівська середня школа № 1|Носівській середній школі № 1]]. |
Поточна версія на 21:56, 22 квітня 2021
Перші школи Носівщини
- «Перші школи Носівщини» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.
Перше земське початкове училище в Носівці було відкрито в 1868 році по колишній Філівці в спеціально збудованому для школи приміщенні (пізніше – приміщення районного Будинку піонерів). Воно було взято на фінансування земства (595 карбованців на рік) і громади (173 крб) строк навчання у ньому був три роки. Приміщення Будинку піонерів (нині – Будинок дитячої та юнацької творчості) до 1950 року належало Носівській середній школі № 1.
В 1891 році в центрі міста була збудована невелика ошатна цегляна Воскресенська церква, навколо неї був посаджений сад, знаходився цвинтар. Будівля з червоної цегли була охайно побілена. Служби в церкві відправлялися українською мовою.
При церкві знаходилася церковно-приходська школа. В 1931 році церкву закрили, з дзвіниці поскидали дзвони, а будівлю почали використовувати як кінотеатр та бібліотеку. В 1938 році пожежа знищила кінотеатр, а в роки Великої Вітчизняної війни носівчани розібрали церкву на будматеріали.
Нині на тому місці знаходиться приміщення Носівської середньої школи № 1 та районної гімназії.
В тому ж році було відкрито Володьково-Дівицьке Земське двокомплектне народне училище в якому розпочало навчання 100 школярів. Воно теж розмістилося в громадському приміщенні і було взяте на утримання земства (480 крб. на рік) і громади (169 крб.). Коштом Московського товариства грамотності, яке виділило на освіту 16 тис. рублів невдовзі було збудовано кам'яну двоповерхову споруду училища. Його попечителем став житель села Сулій Федір Леонтійович. Вчителькою в школі тривалий час працювала Неоніла Іванівна Петровська, яка вивчила не одне покоління сільчан.
1868 року за ініціативи П. С. Коробки і на клопотання громади Мрина в селі була відкрита початкова школа. Незабаром для неї було збудоване нове більше приміщення, але внаслідок пожежі воно згоріло. Зусиллями Павла Степановича Коробки було збудовано значно краще приміщення в якому було відкрито двокласне початкове училище в 1902 році.
В 1869 році училище такого ж типу відкривається в селі Плоскому, в 1882 – в Хотинівці, в 1892 – в Рівчаку і в 1894 році – в Калинівці. Тільки для Калинівського училища земство не знайшло окремого приміщення і розмістило школу в будинку місцевого жителя, а за навчання була встановлена плата по 10 крб. на рік за одного учня.