Калинівка
Калинівка — село, входить в Калинівський старостинський округ Макіївської громади
Населення становить 397 осіб. Раніше органом місцевого самоврядування була Калинівська сільська рада.
До історії[ред. | ред. код]
Фрагмент із книги «Сторінки історії Носівки»
- ... В селі Калинівці члени правління колгоспу та їх наближені поприписували собі трудодні й одержали по 8-10 центнерів хліба. А більшість, особливо вдови, багатодітні сім'ї, потерпали від голоду, як, наприклад, колгоспниця Козлова Тетяна, мати кількох малолітніх дітей. Голова Вихор при звертанні до нього вдів, голодуючих заявив: «У кого немає хліба, ті нехай здихають».
Люди[ред. | ред. код]
У селі народилися:
- Вихор Іван Єлисейович (1878 — дата смерті невідома). Учасник Російсько-Японської війни 1904-1905 років. Георгіївський кавалер.
- Вихор Степан Пилипович (1914—2002) – військовик, генерал-лейтенант.
- Довжок Євген Михайлович (1935—2018) — гірничий інженер-геолог, фахівець у сфері геології та розробки нафтових і газових родовищ, управлінець.
- Друзь Іван Миколайович (1955—2009) — військовий лікар, полковник медичної служби Північного флоту ВМФ Росії.
- Новик Михайло Михайлович (нар. 1949) — заслужений журналіст України.
- Вихор Ігор Миколайович (1989—2024), старший солдат, загинув на російсько-українській війні.
В селі живе Багнюк Іван Васильович (нар. 1962) — голова Калинівської сільської ради.
Калинівка[ред. | ред. код]
- Стаття із книги «Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область». АН УРСР. Інститут історії. – Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972[1]
КАЛИНІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 20 км від районного центру й за 15 км від залізничної станції Носівка. Дворів— 215. Населення — 690 чоловік. Сільраді підпорядковані села Вила, Коломійцівка, Мельники.
На території села міститься центральна садиба колгоспу ім. Калініна, за яким закріплено 1588 га землі, в т. ч. 1135 га орної. У господарстві вирощують головним чином зернові культури. Розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму.
У Калинівці є восьмирічна школа, де навчається 106 учнів і працює 18 учителів, клуб, 2 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт. За трудові успіхи в колгоспному виробництві, розвитку культури, охороні здоров'я 48 чоловік нагороджено орденами й медалями.
Село виникло в першій половині XIX століття.
Радянську владу проголошено в січні 1918 року. У 1944 році створено партійну організацію, 1927 року — комсомольську.
Під час Великої Вітчизняної війни 167 жителів боролися на фронтах і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників, з них 96 — загинули. 52 чоловіка за бойові подвиги нагороджено орденами й медалями.
Уродженцю села Коломійцівки В. О. Олбинському за мужність і відвагу, виявлені при форсуванні Дніпра, присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У Калинівці народився генерал-лейтенант С. П. Вихор.
В центрі села споруджено пам'ятник М. І. Калініну. 1968 року встановлено обеліск воїнам-односельцям, що загинули під час війни, та в 1956 році — пам'ятник Невідомому солдатові.
Калиновка[ред. | ред. код]
- Стаття із книги «История городов и сел Украинской ССР. Черниговская область». Киев: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983[2]
Калиновка — село, центр сельского Совета. Расположена в 20 км от районного центра и в 15 км от железнодорожной станции Носовка. Население — 588 человек. Сельсовету подчинены села Вилы, Коломийцевка и Мыльники.
В Калиновке размещено отделение колхоза им. Калинина (центральная усадьба — в с. Коломийцевке), за которым закреплено 3954 га сельскохозяйственных угодий, в т. ч. 2740 га пахотной земли. В хозяйстве выращивают зерновые культуры. Развито животноводство мясо-молочного направления.
За трудовые успехи 58 передовиков награждены орденами и медалями. В селе есть начальная школа (1 учитель и 12 учеников), клуб со зрительным залом на 200 мест, библиотека с книжным фондом — 6,5 тыс. экземпляров, фельдшерско-акушерский пункт, магазин, комплексный приемный пункт райбыткомбината. Партийная организация объединяет 73 коммуниста, комсомольская — 88 членов ВЛКСМ. Партийная организация создана в 1944, комсомольская ячейка — в 1927 году.
Село основано в первой половине XIX в. Советская власть установлена в январе 1918 г. 167 жителей Калиновки воевали против немецко-фашистских захватчиков на фронтах Великой Отечественной войны и в партизанских отрядах, из них 52— за боевые подвиги награждены орденами и медалями, 96 человек погибли. Уроженцу с. Коломийцевки старшему сержанту В. А. Олбинскому за мужество и отвагу, проявленные при форсировании Днепра, в 1943 г. присвоено звание Героя Советского Союза. Командир отделения мото-понтонного мостового батальона В. А. Олбинский вместе с группой понтонщиков под непрерывным огнем противника за ночь навел переправу через Днепр. Трое суток длился бой за укрепление плацдарма. В. А. Олбинский автоматным огнем прикрывал десантников. Он поймал на лету брошенную в него врагом гранату и метнул ее обратно. Командарм И. Д. Черняховский после боя лично поблагодарил отважного понтонщика, а родным В. А. Олбинского было направлено письмо, в котором рассказывалось о его подвиге.
В центре села сооружен памятник М. И. Калинину. Установлен обелиск в честь воинов-односельчан, погибших на фронтах Великой Отечественной войны, и памятник советским воинам, павшим смертью храбрых при освобождении Калиновки от гитлеровцев.
Уроженцем Кзлиновки является генерал-лейтенант С. Ф. Вихор.
Вблизи с. Мыльники расположены курганы эпохи бронзы (II тысячелетие до н. э.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Калинівка, Носівський район, Чернігівська область » Історія міст і сіл Української РСР
- ↑ Калиновка, Носовский район, Черниговская область, История городов и сел Украинской ССР, 1983
