Берковець Олександра Михайлівна
Олександра Михайлівна Берковець (до заміжжя Довгаль, народилася 11 січня 1947 р. в с. Лихачів) — науковець, хімік.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в родині вчителя Михайла Павловича Довгаля
1949 р. сім'я переїхала в Носівку. 1954.
Олександра пішла в Носівську середню школу № 1, яку закінчила з золотою медаллю 1965 р.
Після закінчення школи працювала на Носівському цукровому заводі.
1966 р. вступила до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на хімічний факультет, який закінчила 1972 р. У 1969 р. вийшла заміж за Берковця В. С. (1941–2008).
Після закінчення університету працювала в Київському філіалі ДЕРЖНДІХЛОРПРОЕКТу. На посадах інженера, наукового співробітника займалась розробкою й синтезом товарів хімічної промисловості для потреб народного господарства і військово-промислового комплексу.
Є автором опублікованих наукових статей, патентів на винаходи (у співавторстві).
Автор нарису «Ой, роде наш красний…» про Довгаля Спиридона Микитовича, Довгаля Михайла Павловича, Довгаля Ана Михайловича, Довгаля Олексія Михайловича. Нарис опублікований у книзі Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
З 2005 р. на пенсії. Мешкає в Києві.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік: уродженець Носівки Берковець Володимир Семенович (1941—2008) — інженер, почесний винахідник СРСР.
Донька: Віра, кандидат філологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка.
Син: Олексій, видавець, студент КНУ ім. Т.Шевченка.
Джерело[ред. | ред. код]
- Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://www.facebook.com/profile.php?id=100035153925184 Олександра Берковець, профіль у Фейсбуці