Троїцька церква в Носівці

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Троїцька церква в Носівці

Свято-Троїцька церква — храм Православної церкви України в Носівці. Розташована по вулиці Комунальній, 1. Головна пам'ятка Носівки і громади (раніше — району). Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний номер 39-Чг.

Настоятель храму і керівник парафії — о. Володимир (Будник). Його попередник — о. Юрій (Касаховський Юрій Олексійович).

Релігійна громада і священники[ред. | ред. код]

Детальніше: Свято-Троїцька парафія в Носівці

Зареєстрована 17 липня 2009 з назвою «Релігійна організація Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці»; за адресою: Носівка, вулиця Суворова, будинок 1. Код ЄДРПОУ 36213882.

Розпорядження ЧОВА 563-2023.jpg

Чернігівська обласна військова адміністрація 21 серпня 2023 на підставі поданих документів здійснила реєстрацію змін та доповнень Статуту громади в новій редакції, з новою назвою, адресою і керівником. 26 вересня 2023 ЦНАП зареєстрував громаду та вніс відповідні дані у державні реєстри. Свято-Троїцький храм значиться у власності громади ПЦУ. Власником храму є громада ПЦУ.

Поточна назва: Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Носівка Ніжинського району Чернігівської області". Скорочена назва: РО "РГ Свято-Троїцька парафія УПЦ (ПЦУ) м. Носівка Ніжинського р-ну Чернігівської обл.". Адреса: місто Носівка, вул. Спасо-Преображенська, будинок 14-Б. Залишився той самий код ЄДРПОУ 36213882.

2 жовтня 2023 внаслідок переходу громади Свято-Троїцької церкви до Православної церкви України, ніжинський благочинний о. Сергій Чечин з громадою відслужив перший молебень українською мовою та представив настоятеля храму і керівника парафії о. Юрія (Касаховського Юрія Олексійовича).

До цього настоятелем храму — керівником «Релігійної організації Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці» був благочинний Носівського округу, протоієрей Михаїл Гулик[1]. Олексик Володимир Іванович (народився 1978) — протоієрей.

Історія[ред. | ред. код]

Збудована у 1765 року ніжинськими майстрами на замовлення священника Лукашевича.[2]

Стефан (Проценко).jpg

5 березня 1922 року Степан Проценко був введений в сан священика і призначений настоятелем Свято-Троїцької церкви села Носівки. 24 листопада 1922 року – введений в сан архімандрита. 26 серпня 1926 р. митрополитом Нижегородським Сергієм в Нижньому Новгороді архієпископ Стефан хіротонізований на єпископа Козелецького, вікарія Чернігівської єпархії. Кафедральним собором єпископа Козелецького Стефана залишався Свято-Троїцький храм Носівки. В 1934 р. преосвященник Стефан призначений єпископом Чернігівським і Носівським.

Троїцька церква в 1930-ті

1920-30 роки були для православної церкви одними з найтяжчих в історії.

В 1923 році продовжується націоналізація підприємств. 7 червня відбулась передача 2 цегельних заводів у Носівці, що належали Троїцькій та Успенській церквам, недавно створеному кооперативу.

За 1933-36 рр. кількість храмів Чернігівської єпархії скоротилася із 300 до 48. Після закриття комуністичною владою в 1936 р. Свято-Троїцького собору, владика Стефан, разом з головою церковної ради, їздив до Києва на зустріч до Центрального виконавчого комітету УРСР з проханням про відкриття храму, але даремно.

В 1950-ті в храмі правилося.

З 1960-х на церковному подвір'ї храму розміщувався Центральний носівський базар.

Свято-Троїцька церква, 1989

Віра Сотниченко згадує:

«Десятиліттями бовваніла пусткою і хащами в центрі Носівки, використовувалась як склад райспоживспілки, Свято-Троїцька церква. Як це не банально звучить, але все-таки разом із виконкомом райради було вирішено питання капітального ремонту і відродження цієї культової споруди за кошти місцевого бюджету (державні, вважайте), провівши їх через колгосп «Паризька комуна» (про який нині і згадки немає), де на той час головою працював П. Я. Пилипенко. Завдання було досить непросте і його вирішенням займались безпосередньо голова виконкому райради В. А. Приходько та секретар райради А. А. Газюра (нині обидва покійні), а церква працює на радість всім і велика заслуга є в усій тій роботі батюшки Михаїла (М. М. Гулика)

На початку 1990-х років Троїцький храм, через три десятиліття, відновив свою службу.

Тоді ж базар з подвір'я храму було перенесено на нинішнє його місце.

Перехід до ПЦУ

Детальніше: Перехід релігійної громади Свято-Троїцької церкви Носівки до Православної церкви України

30 квітня 2023 року в Носівському Будинку культури були проведені збори носівчан. Розглядалося питання про перехід релігійної громади УПЦ Свято-Троїцької парафії м. Носівки до ПЦУ. На зборах були присутні майже 200 громадян, які зареєстровані (прописані) в м. Носівка. Були запрошені на збори священники Михайло Гулик і Василь Пєтухов, але батюшка Михаїл, з невідомих причин, на зборах не був присутній. Мирним, демократичним шляхом зібрання прийняло рішення про перехід до ПЦУ. За перехід проголосували понад 180 присутніх, проти переходу - 7 осіб при одній людині, яка утрималася.

2 жовтня 2023 завершився перехід релігійної громади до Православної церкви України, відбулася перша служба — о 19.00 першу службу відслужив о. Сергій (Чечин) та настоятель Свято-Троїцького храму ПЦУ Носівки о. Юрій (Касаховський).

Перша Свята Літургія українською мовою була відслужена в неділю, 8 жовтня 2023 року ніжинськими священниками о. Сергієм (Чечином), о. Петром та о. Януарієм. Таким складом служилося також 15 та 22 жовтня.

В суботу, 4 листопада 2023 вечірню службу вперше правив о. Володимир (Будник), який переїхав у Носівку з Херсона. В неділю, 5 листопада 2023 Літургію спільно служили о. Володимир та о. Сергій.

12 листопада Літургію служили о. Володимир (Будник) та о. Михаїл (Кривець) за участі хору з Ніжина.

В неділю, 19 листопада 2023 вперше вся Літургія відправлена за участі лише парафіян Свято-Троїцького Храму ПЦУ м.Носівки. Хор також складався лише з носівчан. Парафіянка і громадська діячка Тетяна Зезюлькіна зазначила:

«Ми пройшли складне випробування, але з усім упораємось.»

Архітектура[ред. | ред. код]

Храм тетраконхового типу. Прикрашений барочними спареними колонами на кутах. Такі прикраси у XVІІІ столітті вважались елементами палацової архітектури[2]

За час свого існування церква кілька разів добудовувалася, зокрема 1811 р. У ХХІ столітті добудували довгий ґанок.[2]

На церковному подвір'ї розташована дзвіниця, що має нехарактерні для архітектури Лівобережжя готичні архітектурні риси.[2]

Охорона державою[ред. | ред. код]

Троїцька церква

Рішенням Чернігівського облвиконкому від 19 лютого 1985 № 75 Троїцька церква визнана пам'ятником архітектури місцевого значення.[3]

На облік взята рішенням облвиконкому від 28 квітня 1987 № 119[4].

Балансова вартість 39 769 100 грн[4].

Відповідно до рішення вісімнадцятої сесії Чернігівської обласної ради сьомого скликання від 26 червня 2019 року № 59- 18/VII включена до «Переліку об'єктів нерухомості - пам'яток архітектури, які включаються до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебувають на бухгалтерському обліку управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації»[4].

Спогади Носівчан[ред. | ред. код]

Спогади Людмили Соколовської-Овод[ред. | ред. код]

Джерело: Л. Соколовська-Овод: Була іще малою, але пам'ятаю…, Носівка Nosivka Носовка, 7 липня 2021

Була іще малою, але пам'ятаю як в тій церкві стояли дерев'яні діжки та ящики, а поряд був базар. Іще згадую як старі люди проклинали одну партійну діячку що зробила з церкви склад. Прізвищ називати не буду нехай спочивають з миром.

Спогади Василя Кияниці[ред. | ред. код]

Джерело: В. КияницяДля повноти спогадів…, Носівка Nosivka Носовка, 8 липня 2021

…Ближче до нас і через паркан від базару — Троїцька церква, яка вціліла до наших днів. Хоч я пам'ятаю як у ній правилось у 1950-х. Ходили святити паску, вербу, воду. А потім вона стояла пусткою. Після влаштованого носівськими керманичами погрому.

Орієнтовно, у 1962-1963 роках, коли в одну із вересневих ночей до церкви під'їхали автомобілі. Були зламані замки і забрано все, що комуністичні бандити повважали цінним. На ранок слух про нічну подію рознісся Носівкою. Люди побігли дивитися. Я тоді навчався у п'ятому, або шостому класі сьомої (Чмиховської) школи. Заняття були відмінені і школярі теж побігли «до церкви».

Запам'ятався повний розгардіяш. Ті школярі, що були старшими, швидше за все, із першої школи, прибули раніше. Вони жбурлялися один в одного церковними книгами, підсвічниками і іншою церковною атрибутикою. На підлозі валялися ікони. Запам'ятав ще, як мій однокласник Аркадій Ляшенко невідомо як опинився на центральному підсвічнику, що висів на тросі від купола, і гойдався на ньому в усіх понад головами. Він увесь був у воску від свічок, але мав вигляд переможця. Певне люди п'яніють від подібного дійства. Ніхто не закликав до порядку. Роби, що забажаєш… Моя мама була дуже віруючою, якось і на мене впливала. Тому, хай там що, але підсвідомо боячись гріха, я із сусідом Іваном Ляшенком, трохи постоявши на порозі, пішли додому на Козарський шлях. А погром церкви ще продовжувався декілька днів. Міліція не звертала уваги, а це ще більше розпалювало на «подвиги».

Бачите, як вишукано і підло діяли комуністи. Спершу пограбували самі, а потім пустили населення, школярів. І кінці у воду. Отже, після погрому, певний час церква стояла пусткою. Пізніше у ній було влаштовано склад для зберігання комбікормів. Приміщення не опалювалось, не доглядалось. Дах не просто став протікати, а на ньому почали рости берізки (як на колишньому кінотеатрі «Космос»). Все почало псуватися…

Аж потім, вже інші, «кращі» комуністи, спохватилися. Бо подув вітер горбачовських змін. Почали Троїцьку церкву ремонтувати-реставрувати. З'явилися будівельні риштування. Надбудували купол. Фото теж нещодавно було на сторінці групи «Носівка-Nosivka-Носовка».

Проте повернімося до малюнка, на якому церква ще була діючою. Правіше від церкви – дерев'яна дзвіниця. Дзвонар був незмінний – Омелько Соїн, юродивий. Його знала вся Носівка, а він — знав свою справу. А ще він запам'ятався мені міцним і дужим. Взимку ходив босим, або в постолах.

Поряд із дзвіницею було ще одне церковне приміщення. На мою думку, його орієнтація була іншою, ніж на малюнку. Пізніше у ньому облаштували районний відділ освіти. Із закриттям церкви була розібрана і дерев'яна дзвіниця…

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]