Подорванов

Подорванов — заможний носівчанин.

Після жовтневого перевороту церкву відділили від держави, у дворі Воскресенської церкви побудували велике приміщення, відкрили центральну семирічну школу (Носівську № 1).

Земську школу підпорядкували цій школі і в її приміщенні навчалися початкові класи. Навпроти сучасної музичної школи стояв невеликий будинок на дві класні кімнати, (виселили якогось заможного носівчанина), в ньому теж навчалися два початкові класи. Молодші класи проводили заняття також у багатоквартирному будинку, що знаходиться поблизу районної бібліотеки по вул. Челюскіна. Історію цього будинку розповіла вчителька Шовкун Марія Кирилівна, яка багато років прожила там.

«Неподалік від Троїцької церкви, на вулиці, що століття тому називалася Троїцькою, в 1917 році збудував свій будинок великий трудівник і заможний носівчанин Подорванов. Та після жовтневого перевороту його, разом з родиною розкуркулили і вигнали з власної оселі, а будинок передали школі. У трьох великих кімнатах були класи, а в меншій – учительська. Пізніше цей будинок передали вчителям під квартири і він став називатися «учительським».

Збудований будинок був на совість і чимало вчительських поколінь жило в ньому. Відомі нам такі вчителі-жителі будинку: Безлюдний О.П., Безлюдна Г., Проценко Юрій Михайлович, Проценко Надія Григорівна, Чопенко, Калина Микола Нестерович з дружиною, Гаврилей Оксана Юхимівна, Драб Людмила Климівна, Батюта Віра Митрофанівна, Расюк Марія Митрофанівна, Скрипець Андрій Петрович, Скрипець Галина Олександрівна, Гурбич Микола Павлович, Шовкун Марія Кирилівна, працівник школи по господарчій частині Мірошник Федосій Федосійович, діти якого Кирило та Зіна стали вчителями, шофер школи Сябер Василь Григорович.

У 1960-х роках будинок було передано на баланс комунального господарства. В той же час вулицю перейменували на вул.Челюскіна. Нині в ньому проживають чотири родини».