Відмінності між версіями «Коломійцівка»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
Рядок 44: Рядок 44:
  
 
[[Категорія:Села]]
 
[[Категорія:Села]]
 +
[[Категорія:Коломійцівка|*]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]

Поточна версія на 14:17, 27 листопада 2024

Церква в Коломійцівці

Коломі́йцівка — село, входить в Калинівський старостинський округ Макіївської громади

Населення становить 578 осіб. Раніше органом місцевого самоврядування була Калинівська сільська рада.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення 1920 року в хуторі Коломійців проживало 214 чоловіків і 253 жінки. Хутір був підпорядкований Носівській волості Ніжинського повіту.

Під час Голодомору 1932-1933 в Коломійцівці загинуло не менше 6 селян: Даценко Іван, Зеленський Данило, Зеленський Юліан, Кропивницький Іван, Малина Андрій Трохимович (нар. 1917), Супрун Григорій Свиридович.[1][2]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 607 осіб, з яких 271 чоловік та 336 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 571 особа.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: українська 98,10 %, російська 1,73 %, білоруська 0,17 %.

Люди[ред. | ред. код]

В селі народився Олбинський Василь Олександрович ((1914—1945) – старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

У Коломійцівці працював учителем Лопата Андрій Іванович (1935–2013) — педагог і письменник, автор двох книг, рідний брат художника і письменника Василя Лопати.

В Коломійцівці народився Рудь Микола Васильович (1938—1994), організатор сільськогосподарського виробництва, голова колгоспу в селах Степові Хутори та Шлях Ілліча, заслужений працівник сільського господарства УРСР (з 1989). За короткий час багато зробив для соціально-економічного розвитку сіл, де очолював колгоспи.

1963 року в Коломійцівці народився Супрун Григорій Іванович, підприємець і політик, керівник ТОВ "Нива 2008".

Галерея пам'ятників[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Куровська О. Я. Тут коріння мого роду: нариси історії рідного краю / О. Я. Куровська. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. – 242 c.