Яблунівка

Яблунівка (до 2016 — Шлях Ілліча) — село в Ніжинському (до 2020 Носівському) районі Чернігівської області. Населення на 01.01.2023 становило 301 особу.

З 2016 року село Яблунівка входить до Тертишницького старостинського округу Носівської громади. За неофіційними даними, станом на 01.01.2023 року населення становить близько 320 осіб. У селі діють приватні продовольчі магазини, ФАП, регулярно курсує маршрутне таксі до центру громади, щотижня приїжджає пошта. У центрі села розташована Катерининська церква.

Колишній орган місцевого самоврядування — Тертишницька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Попри давню та цікаву історію, можна вважати одним з наймолодших сіл району, бо утворилося воно вже після організації Носівського району в 1939 році з невеличких, розрізнених, але близько розташованих хутірських поселень.

В минулому населений пункт складався із кріпаків, селян та козаків. Були також поміщицькі економії, де жили пани Мусіни-Пушкіни, Чмиховські, Глуздовські, які мали до 7000 десятин землі. Бідняки відробляли у поміщика на жнивах, на обмолоті та інших поденних роботах. З них ще у 1929 році було утворено колгосп, до якого увійшли лише 50 осіб. Влада того часу ставила за мету звільнення земельних ділянок для роботи першої механізованої техніки. Спочатку провели підготовку, розміряли та розмітили вулиці, проорали їх кінним плугом. Ширина всіх семи сільських вулиць складає десять метрів, а центральної – тридцять. У 1939 році почали тягти жеребки, бо було завдання за рік заселити місцевість. Збиралися родичі і з них обирали старшого, той тягнув жеребок, яку вулицю витягнув, на ту й заселялися. Хто не мав грошей на будівництво, брав позики із процентами.

Пам'ятний знак 182 воїнам-односельчанам

З початком Великої Вітчизняної війни в селі було оголошено суцільну мобілізацію. Вся колгоспна худоба та техніка були евакуйовані, жителі брали участь у спорудженні оборонних укріплень. У вересні 1943 року село було окуповано німецько–фашистськими загарбниками. Люди знову гнули спини на общині, по десяти хатках.

Справжнього розквіту село зазнало під час головування з 1986 року Рудя М.В. Всі сільські вулиці було заасфальтовано, проведено водогін.

У 1987 році побудовано сад-ясла «Сонечко», 1988 року - будинок культури, у якому розташовувалась і сільська бібліотека.

1989 року побудовано нову двоповерхову школу, 1990 – зведено нове адміністративне приміщення, у якому знаходились правління колгоспу, відділення ощадбанку, кімната електромонтера електронного зв’язку, розпочато будівництво ФАПу. У селі працюють побуткомбінат, перукарня.

У 1996 році до села підведено газопровід.

12 травня 2016 року Верховна Рада прийняла постанову Про перейменування деяких населених пунктів, унаслідок чого село Шлях Ілліча Носівського району було перейменоване на село Яблунівка.^[1]

Населення[ред. | ред. код]

На 01.01.2015: 379 осіб.

На 01.01.2023: 301 особа (за даними Носівської міської ради).

Поезія про село[ред. | ред. код]

Дорога до села

І знову ця дорога
До спогадів в моїй
Уяві повертає,
Що смужкою із "косової"
Уліво завертає.

О, як же б'ється
Серце божевільно,
Коли ти почуваєш
Себе вільним!

"Тут рідний край,
Домівка й родовід", —
Про це казав
Колись мій дід.

Уже і дідусів немає,
Та очі все на ту
Дорогу поглядають...

Там запах хліба
І дитинства,
Там вечори, немов
Казкові дійства,

Бабусі усмішка та
Ніжний погляд,
Що каже нам вона:
"Чекаю знову поряд".

Душа та спокій
Там, у Яблунівці...

***

Люблю домівку
І село,
Бо іншої дороги
Не було...

©️ Богдан Татаренко, 15 вересня 2023

Моя душа, моя домівка

О Яблунівко! Моя душа, моя домівко!
Я бачу завжди тебе в снах...
Я бачу вулицю й вишневі гілки
І ясно-білий яблуневий сад...

І так спокійно мені стане —
Від задоволення заплющу очі я..
Тут враз зникає все погане,
Тут серце розпачу не зна...