Мринський будинок культури

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Мозаїчне панно «Україна» роботи народного художника України Степана Кириченка

Мринський будинок культури — відкритий у 1970.

Творчі колективи, клуби за інтересами, любительські і волонтерські об'єднання[ред. | ред. код]

Молодички.jpg

Люди[ред. | ред. код]

Будівля[ред. | ред. код]

В 1969 назовні будинку культури було створене мозаїчне панно «Україна» роботи народного художника України Степана Кириченка.[1] Для художника прототипом образу дівчини-українки послужила мринчанка Тамара Чекан (Мєх). Художник особисто відвідав батьків дівчини з проханням, аби вони дозволили їй позувати для цього панно. Будинок культури був урочисто відкритий у 1970 році до 100-річного ювілею Леніна.

Сільські будинки культури в умовах війни[ред. | ред. код]

Джерело: Сільські будинки культури в умовах війни, ОТГ-Інформ Чернігівщина, 26 березня 2025

#ОТГ_Інформ_Чернігівщина поспілкувалося з директоркою Мринського будинку культури Оленою Мариненко.

Колективом Мринського будинку культури організовуються благодійні лотереї за участю лотів місцевих майстринь. Зібрані кошти передають на потреби бійців ЗСУ. Першого березня у громаді відбулося театралізоване благодійне дійство до свята Масниці.

На святі спалювали опудало Зими та проводжали його спільним хороводом «кривого танцю». Під час заходу вдалося зібрати 10590 гривень.

«Вже два роки до свята Масниці спільними зусиллями місцевої влади та працівників будинку культури у Мринській громаді проводиться благодійний ярмарок. Це народне свято, на якому проводжають зиму і зустрічають весну, готують вареники та млинці. Люди не просто готують і смакують, продають сувеніри чи влаштовують аукціони, а роблять це з єдиною метою: усі зібрані під час гуляння кошти передаються на підтримку українського війська».

Роль культури в умовах воєнного часу[ред. | ред. код]

Джерело: Про те, як функціонують і що роблять..., ОТГ-Інформ Чернігівщина, 23 серпня 2023

Про те, як функціонують і що роблять заклади культури і їхні працівники під час війни і яка роль культури в умовах воєнного часу, #ОТГ_Інформ_Чернігівщина поспілкувалося з директоркою Мринського будинку культури Оленою МАРИНЕНКО.

«Нам пощастило, минулорічну весну ми пережили значно тихіше, ніж багато громад Чернігівщини - окупанти до нас не заходили, — розповідає пані Олена. — Перший час після деокупації Чернігівщини жодних заходів у нас не проходило, і це зрозуміло, люди були в стані шоку, всі завмерли від жаху того, що відбувалося. Але ми, працівники будинку культури, не були й на простої — всі працювали. Просто замість звичних справ основною для нас стала допомога військовим».

Культурних заходів не було до травня 2022 року.

«А 10 травня ми провели перший захід — благодійний концерт у межах акції «З Україною в серці». Потім були й інші. Для нас важливо робити свій внесок у допомогу нашим хлопцям. За 2022 рік ми зібрали близько 20 тисяч гривень завдяки благодійним заходам. Які б концерти ми не організовували, завжди поєднуємо їх з благодійною лотереєю, виставкою-продажем чи розіграшем призів, а кошти спрямовуємо нашим військовим. У цьому дуже допомагають місцеві майстрині Тетяна БЛУД, Аліна МОЗГОВА і Таміла ШУЛЬГА, які надають свої вироби. Аліна Мозгова до Дня Перемоги виготовила Букет Перемоги для нашої благодійної лотереї».
«Завжди хочеться робити більше, скільки б ти не зробив, — продовжує Олена Олександрівна. — І ми могли би, наприклад, долучатися до ще більшої кількості благодійних і патріотичних акцій, наприклад, в інших громадах. Але, щоб кудись поїхати, ще до війни потрібно було докласти чимало зусиль, шукаючи транспорт, а тепер і поготів. До повномасштабного вторгнення нам допомагало з цим підприємство, яке працює в громаді, ПП «Агропрогрес», а після 24 лютого рідко випадає можливість десь виступити поза нашою громадою».

Однак мринські «Молодички» і дитячі колективи брали і беруть участь у фестивалях і конкурсах дистанційно:

«Переважно це міжнародні конкурси: організатори Канада, Словенія, Чехія, Австрія. Посідаємо призові місця».

Проходить дистанційна участь так: колектив вантажить на ютуб записи виконання однієї-двох пісень, які журі й оцінює. Переважно «Молодички» беруть участь у конкурсах із патріотичними піснями: «Єднаймося, люба родино», «Мати сина жде», «Земля важка», «Гей, чуєш, сину» та ін.

Культурне життя в Мринській громаді триває і попри все молодь продовжує до нього приєднуватися.

«У всіх благодійних акціях бере участь наш зразковий танцювальний колектив «Лілея», керівником якого є Юлія ПАМПУРА. У ньому близько 60 діток. А ще при будинку культури з початку 2023 року офіційно створений молодіжний вокальний ансамбль «Любисток», яким керує Анастасія МАРИНЕНКО. Хоч і молодий, але ансамбль уже взяв гран-прі на фестивалі «Україна-Грузія» та перше місце на Всеукраїнському патріотичному мистецькому конкурсі «Unic Art»».::
Культура — особлива сфера. Хтось каже, що вона зараз не на часі, мовляв, не випадає співати-танцювати, коли триває війна і щодня ми дістаємо звістки про нових загиблих. Але, як на мене, це поверхове розуміння культури, адже культура це не тільки про розваги. Скільки є сумних і болісних українських пісень, бо така наша історія. Культуру творять люди, і вона відображає те, що з нами відбувається. Коли нація переживає горе, пісні виливають її біль і виявляють устремління, несуть хоча б трохи полегкості тим, кому боляче, нехай і викликаючи на очах сльози. Ми запрошували на концерт матерів загиблих воїнів. Це було емоційно важко, але, крім болю, у їхніх очах читалося, що їм важливо, що зараз звучать ці пісні, що це «Молодички» для них і на честь їхніх загиблих синів. Це шана подвигу, яку здавна віддавали піснею».

Також Олена Олександрівна розповіла, що працівники будинку культури були з робочою поїздкою на Сході з метою підтримати наших Захисників.

«Для нас це було честю. Поїздку організував волонтерський штаб «Наші люди всюди», з яким співпрацює сільрада. Кількість місць була обмежена, тому нас поїхало тільки троє. Ми були в гарячих точках, у наших хлопців. Перший виступ був особливо важкий, і не тільки тому, що близько чутно було вибухи, а й тому, що ми не були впевнені, чи справді це важливо людям, які на фронті постійно ризикують життям. Але тепер можу сказати впевнено: так, важливо і потрібно. Пісня — це наше, національне, через неї ми відчуваємо свою належність до чогось великого і спільного. Якими б різними ми не були, якщо ми є носіями однієї культури, то сьогодні всі ми по одну сторону і боремося проти того самого ворога за своє завтра»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кириченко Степан Андрійович, Енциклопедія Сучасної України

Посилання[ред. | ред. код]