Мариненко Олена Олександрівна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Олена Мариненко

Олена Олександрівна Мариненко (народилася 26 червня 1976 в селі Плоске) — директор Мринського сільського будинку культури.

Має вищу освіту, безпартійна.

В 2012 родина Мариненко з с. Мрин у складі бабусі Надії Василівни, мами Олени Олександрівни та доньки (онуки) Анастасії зайняли 3-є місце на І-му районному фестивалі-конкурсі родинної художньої творчості «Зіркова родина».[1]

В 2015 балотувалася до Носівської районної ради від політичної партії "Опозиційний блок".[2]

І творчість може стати зброєю[ред. | ред. код]

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/XuhvWQ4thPKvML3F/?mibextid=oFDknk

До проєкту «І творчість може стати зброєю. Пісні та вірші, народжені війною» долучилася Мринська громада. Представляємо творчість Олени Мариненко.

Я народилася в маленькому селі,
де журавлі купаються у росах,
гудуть джмелі у сонячних покосах,
радіють вишні в маминім вікні...

Саме так описує у своїх віршах поетка-аматорка маленьку батьківщину, де з'явилася на світ і виросла, де залишила солодкі спогади дитинства й терпкий присмак першого кохання...

А народилася Олена Мариненко в селі Плоске Носівського району 26 червня 1976 року. Провчившись до 5-го класу у Плосківській середній школі, разом із родиною переїхала до сусіднього села Мрин. Здобула середню освіту у Мринській ЗОШ І–ІІІ ступенів. Навчалася в Ніжинському училищі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, по закінченні якого отримала диплом з відзнакою і спеціальність – режисер театралізованих масових свят та обрядів. Рік навчалася на курсах масажу, як результат – диплом масажиста загального й лікувального масажу.

Далі – робота в сільському будинку культури художнім керівником, а за сумісництвом – заввідділу соціальної роботи та листів у районній газеті «Носівські вісті». Тут і почалися перші проби пера й навчання в Ніжинському державному університеті імені М. Гоголя на філологічному факультеті.

Друкувалася у місцевих виданнях (сільський бюлетень «Літературний Мрин», де вела свою рубрику «Віршовані рецепти простих і знайомих страв»), писала вірші, прозу, поздоровлення на замовлення, навіть пісні. Певний період працювала у школі.

Наразі вже 23 роки – директорка Мринського будинку культури, учасниця народного аматорського ансамблю української пісні «Молодички».

Олена Мариненко – активна учасниця всіх соціокультурних заходів, фестивалів та конкурсів. Сама пише сценарії до всіх тематичних заходів, вибудовує концепцію, театралізацію. Друкувалася у двох виданнях – це збірки «Соборність сердець» і «Миттєвості життя». До відкриття у Мринській громаді Алеї Героїв пані Олена написала 15 присвят кожному загиблому воїну громади. Вірші на воєнну тематику почала писати з моменту повномаштабного вторгнення росії в Україну.

– Це найболючіша тема, – зізнається Олена Мариненко (поетичний псевдонім – Олександрова). Бо що може бути жахливіше за війну?.. Хіба що її наслідки...

Посилання на відео: https://drive.google.com/drive/folders/1QSxoCDGsBqOEEJE-UdVMlYhCbwLexqne

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]