Черватюк Володимир Олексійович
Володимир Олексійович Черватюк (народився 22 вересня 1950) – художник, графік, викладач Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури, доцент кафедри живопису і композиції. З 2000 року має дачу в Козарах.
Народився, живе і працює в м. Києві. Краса природи Носівщини стала провідною темою творчості художника в останнє десятиліття і відкрила нову глибинну грань його таланту.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат республіканської комсомольської премії ім. М. Островського 1987 р.
- Почесні грамоти ЦК ЛКСМУ,
- відзнаки Міністерства культури СРСР, Управління Південно-Західного округу прикордонних військ.
Черватюк Володимир Олексійович[ред. | ред. код]
- Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Народився 22 вересня 1950 р. в Києві. Батьки з дитинства підтримували і заохочували його любов до малювання, допомагали розкритися таланту юнака. 1968 року Володимир закінчив Республіканську художню школу і поступив на графічний факультет Київського державного художнього інституту, де навчався в майстерні станкової графіки І. Селіванова. У 1972 році його роботи демонструються на першій республіканській виставці „Слава труду”.
Протягом наступного двадцятиріччя (1972-1991) – В.О. Черватюк учасник більше 120 республіканських, всесоюзних, міських та групових виставок в Україні та за її межами.
Художник весь час перебував у вирі життя, яким жила країна, відчував піднесення та романтику тих неповторних днів, той неспокій і надію юності.
1976 р. створив велику кількість натурних малюнків про будівництво та будівельників Чорнобильської АЕС. У 1977 р. він був відряджений на БАМ, де створив серію офортів „Комсомольці БАМу” та багато замальовок портретів будівельників магістралі. За цю працю художник був нагороджений відзнакою „За участь у культурному будівництві БАМу”.
У 1977 р. був прийнятий до Спілки художників СРСР. Митець продовжує бувати з творчими відрядженнями у різних куточках СРСР: Західний Сибір (1979 р.), Крим (1983-1991 рр.), інші райони України. Наслідком таких поїздок стає серія офортів на тему „Оборона Севастополя в 1941-1942 рр.”, серії пастелей та кольорових гравюр, присвячених прикордонникам, морським та сухопутним навчанням. У 1987 році В. Черватюк був нагороджений республіканською комсомольською премією ім. Миколи Островського.
Наполеглива і плідна праця, постійний художній пошук, натхнення і майстерність стають основою творчості майстра. У 1990 і 1995 роках проходять персональні виставки графіки та живопису в Київському будинку вчених: 1994 р. – I трієннале графіки у Києві, а 1998 р. – II трієннале графіки. Персональні виставки творів митця з того часу відбуваються майже щорічно у найвідоміших столичних галереях.
Отримавши визнання як графік, В.О. Черватюк успішно працює і як майстер живопису. З 2000 року його життя пов’язане із чарівною природою Чернігівщини. Дача художника знаходиться в древньому селі Козари Носівського району відомому ще з прадавніх часів. Тихоплинний Остер, величний і загадковий ліс, замріяні тихі луки і поля створюють неповторну єдність природи і душі художника. Під пензлем майстра народжуються такі знайомі хвилюючі душу образи рідного краю, така проста невимовна краса, що залишається в серці назавжди. „Ранок”, „Вечір на Острі”, „Лісове озеро”, „Вечоріє”, „Квітуче дерево”, „Перші промені”, „Соняшники”, „Дорога в лісі”, „На узліссі. Вересень.”, „Зимовий мотив” – такі звичні назви, але який хвилюючий світ оживає на полотнах! Пейзажі і натюрморти стають головною темою художника з 2000 року і саме природа нашого краю надихає Володимира Олексійовича Черватюка, дає йому сили творити, бачити і передавати іншим красу.
Викладаючи у Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури В.О. Черватюк прагне навчити студентів не лише композиції, основам грамоти у рисунку і живопису, а й розуміння тієї істини, що без постійного творчого пошуку, без напруженої праці над собою, без подолання нових висот і шляхів не можна стати справжнім митцем. А багатогранна творча спадщина майстра, котрий і нині ставить перед собою найвищі цілі, служить найкращим підтвердженням цьому.
Із деякими репродукціями робіт митця останнього періоду творчості, що стосуються переважно нашого краю, можна ознайомитися в журналі „Художники України” №25 за 22 червня 2006 р. Цей випуск журналу присвячений Володимиру Олексійовичу Черватюку. Також природі нашого краю була присвячена остання виставка творів живопису художника, що експонувалася в галереї „Мистець” КОНСХУ в Києві з 1 по 11 жовтня 2010 року.
Твори художника зберігаються у Міністерстві культури і туризму України, Дирекції виставок Національної спілки художників України, Дирекції виставок Російської Федерації, музеях України та Росії, а також у приватних колекціях Франції, США, Німеччини, Канади, Китаю, України, Росії.
