Хотинівська школа

Хотинівська загальноосвітня школа І ступеня Мринської сільської ради Чернігівської області

В 1964-1967 роках, за допомоги місцевого колгоспу ім. Горького було зведене приміщення нового навчального корпусу Хотинівської школи.

При школі діяв Музей «Берегиня».

Станом на 2023 діяльність школи призупинена.

Сільський храм науки

«Сільський храм науки. Хотинівська школа» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади району.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. — 312 с. ISBN 978-617-640-461-3.

В 1879 році в селі Хотинівка Мринської волості Ніжинського повіту на околиці села поблизу кладовища було побудоване приміщення церковно-приходської школи. У 1883 році школа була прийнята Земством.

В ній викладалися такі предмети: Закон Божий, руське читання, церковно-слов’янське читання, арифметика, письмо. Всі предмети викладалися російською мовою.

Попечителем школи був Єфрим Петрович Назаренко (з 1899 р.) Закону Божого навчав випускник Київської Духовної семінарії Микола Іванович Супряжинський (з 1883 р.), а з 1896 року починає працювати випускниця Чернігівського Єпархіального училища Олександра Миколаївна Спиридонова, яка викладає всі інші предмети.

Станом на 1 січня 1903 року в школі навчалося в трьох групах 67 учнів:61 хлопчик і 6 дівчаток.

В 1895 році було побудоване нове приміщення Одно-класного народного училища. Ця школа була побудована на околиці села.

В 1904 році в школі вже навчається 71 дитина. Дівчатка переважно залишалися вдома допомагати по господарству.

В школу була направлена ще одна випускниця Чернігівського Єпархіального жіночого училища Людмила Іванівна Корешкевич.

Оснащення школи складається з 43 навчальних посібників, 37 прописів. Школа має 143 квадратних сажені землі (650 м2).

У 1909 році – законовчителем призначений священник Стефан Іванович Ревський. З 1911 року попечителем школи став місцевий поміщик Віталій Михайлович Якимах, який мав 300 га. кращих земель села і був, фактично, господарем села. Він виділяв кошти на господарські потреби школи.

З 1914 року вчителем – завідуючим працює Осодор Петрович Іваненко. В школі навчається 50 дітей, з них – 48 хлопчиків та 2 дівчат. Всі записані як «росіяни». Все навчання, за виключенням історії України та географії, ведеться на російській мові.

Після закінчення громадянської війни школа відновила навчання і в 1922 році стає Єдиною трудовою політехнічною школою. Вона була трирічною. Директор – Шульга Петро Юхимович. Вчителями працюють Ревська Евгенія Степанівна та Якимах Любов Віталіївна. В трьох класах навчалося 90 учнів, серед яких була лише одна дівчина.

На посаду директора школи, замість Шульги П.Ю. (переведений в с.Мрин інспектором шкіл) прибув Козел Андрій Семенович, уродженець міста Носівки.

В 1928 році школа стає чотирирічною і в цьому статусі існує до 1932 року. Здібні діти продовжують своє навчання в с.Мрин. директором школи працює в цей час Дубініна Галина Євгеніївна, а вчителькою початкових класів – Любченко Лідія Олександрівна. В 1943 році її з невідомих при-чин вбили партизани.

В 1928 році починається будівництво нового шкільного приміщення, яке завершується в 1933 році. На фундаменті цієї школи стоїть сучасна. З Адамівки завозили цеглу для спорудження церкви, але церкву так і не спорудили, а цеглу використали для будівництва школи.

У 1932 році школа була реорганізована – стала семирічною, або неповносередньою школою.

Директором школи до 1940 року був Бойко Роман Радіонович. Крім нього в школі працює Грищенко Ликерія Михайлівна – вчителька німецької мови, Колодій Петро Зінкович – вчитель початкових класів, малювання та креслення, Ховрич Іван Миколайович – вчитель історії та географії, Плюта Василь Антипович – вчитель української мови та літератури, Гладун Іван Олександрович – вчитель фізики та хімії, Сергієнко Лідія Григорівна – вчитель російської мови та літератури.

З 11 вересня 1941 року, з початку німецької окупації, по 17 вересня 1943 року, коли Хотинівка була визволена нашими військами, в школі навчалися тільки учні 1 – 4 класів.

До 1944 директором був Ховрич Іван Миколайович, який в цьому році загинув. Директором знову призначають Бойка Романа Радіоновича.

За роки війни школа була частково зруйнована. Залишилося тільки одне крило, в якому розмістилися дві класні кімнати, учительська та кабінет директора. Навчання проводилися в шести приміщеннях: два класи – в центральному, один – в так званій Бойковій школі, один – в приміщенні старої сільської ради, два – в приміщенні сучасної сільської ради, один – в школі «на углу», в старих шкільних майстернях.

Бойко Р.Р. керує школою до 1947 року, коли його змінює на посаді Яковенко Павло Кузьмович. Поруч з ним працюють Шевера Данило Панасович – вчитель історії, Супрун Михайло Романович – вчитель німецької мови, Павленко Надія Андріївна – вчителька початкових класів.

В 1950 – 1954 роках школу неповно середню школу очолює Борисовець Іван Карпович, потім – Євстратов Володимир Олександрович. Володимир Олександрович пропрацював на посаді директора до 1964 року.

З 1960 року в Хотинівці вже діяла восьмирічна трудова політехнічна школа. В цей час працювали: Грищенко Проня Лазарівна – вчителька початкових класів, Трухан Іван Михайлович – вчитель української мови, Горбатенко Галина Іванівна – вчителька російської мови та літератури, Тоцький Сергій Михайлович – вчитель географії та історії, Мулач Василь Леонідович – вчитель трудового навчання, Голік Ганна Миколаївна – вчителька французької мови. В школах Хотинівки та Лихачева працює подружжя Білім – Петро Омелянович – вчитель математики та фізики та Галина Василівна – вчителька біології.

Москалець Світлана Михайлівна працює старшою піонервожатою.

В цей час навчається 340 учнів і тому в 1964-1967 роках, за допомоги місцевого колгоспу ім. Горького було зведене приміщення нового учбового корпусу.

Ганна Миколаївна Голік, вчителька англійської та французької мов, стала директором в 1964 році і майже 30 років очолювала школу. В цей період в школі також працюють такі педагоги: подружжя Тоцьких – Ольга Андріївна, вчителька біології, завуч школи, та Сергій Михайлович – вчитель географії, подружжя Кияшко – Ольга Кузьмівна викладала українську мову та літературу, а Григорій Нікіфорович вів уроки історії та географії, подружжя Чичкань – вчителька математики Віра Петрівна та вчитель фізики – Петро Михайлович. Назаренко Михайло Петрович викладав музичне мистецтво, Павленко Надія Андріївна, Грищенко Проня Лазарівна, Назаренко Ольга Федорівна та Назаренко Паша Кирилівна працювали в початкових класах. Працюють також вчителі: Калініченко М.Ф., Крутько В.К., Карпова Л.Г., Захарчук М.О., Майборода В.Я., Григор’єва Г.А.

В 1975 році була побудована нова майстерня та спортзал, а в 1978 році – їдальня.

У 1990-1993 роках школу очолювала Любов Віталіївна Сизоненко. При ній в 1991 році зусиллями працівників школи створено шкільний краєзнавчий музей, першим керівником якого стала Г.І. Горбатенко. Продовжила її роботу донька Олена Петрівна Горбатенко, вчителька зарубіжної літератури, російської мови та українознавства. Нині керівником етнографічного музею «Берегиня» є вчитель початкових класів Валентина Степанівна Гриценко.

З 1989 року школа стає неповною середньою.

З 1993 року – і по сьогодні директор школи Олександр Володимирович Сизоненко, досвідчений педагог з 30-річним стажем, вмілий організатор, добрий господар педагогічного та учнівського колективу.

У вересні 2004 року в школі навчається 78 учнів: 36 учнів у 1-4 класах, 42 учні в 5-9 класах. В 9-му класі було лише 2 учні і він працював за індивідуальною програмою.

Педколектив складався з 12 вчителів та педагога-організатора.

Сизоненко О.В. – директор, вчитель фізики;

Сизоненко Л.В. – завуч, вчитель математики;

Голік Г.М. – вчитель іноземної мови;

Чичкань В.П. – вчитель математики;

Вакулік Г.М. – вчитель української мови та літератури;

Гриценко В.С. – вчитель початкових класів;

Спаських В.І. – вчитель історії та географії;

Гулак Н.В. – вчитель хімії та біології;

Кротенко Н.О. – вчитель початкових класів;

Горбатенко О.П. – вчитель зарубіжної літератури;

Трухан А.В. – вчитель трудового начання та фізкультури;

Білодід Н.А. – вчитель музики та образотворчого мистецтва;

Вакулік Г.М. – педагог-організатор.

В школі діяли дитячі організації: СПОЧ та «Козачата», гурток технічного моделювання, палітурної справи, «Юний біолог» та інші.

Починаючи з 1950 року до 2000 року школою випущено 1202 випускники, з них 78 одержали свідоцтво з відзнакою та 247 закінчили її з оцінками «5» та «4».

Деякий час при школі працювала вечірня школа трудової молоді, яка згодом стала заочною і проіснувала до початку 1990-х років.

В 2013 році в школі працювало 13 вчителів:

Сизоненко О.В. – директор, вчитель фізики;

Сизоненко Л.В. – вчитель початкових класів;

Вакулік Г.М. – вчитель української мови та літератури;

Гриценко В.С. – вчитель початкових класів;

Спаських В.І. – вчитель історії та географії;

Гулак Н.В. – вчитель хімії та біології;

Кротенко Н.О. – вчитель початкових класів;

Горбатенко О.П. – вчитель зарубіжної літератури;

Трухан А.В. – вчитель трудового начання та фізкультури; Трухан І.Г. – вчитель англійської мови;

Буряк Г.А. – вчитель математики;

Єременко В.Ф. – вчитель математики;

Вакулік Г.М. –вчитель основ здоров’я, художньої культури та музики.

В школі працювало подружжя вчителів: Трухан Андрій Васильович вів уроки фізичної культури, а Ірина Григорівна викладала англійську мову.

Впродовж 2000-2013 років учні нашої школи виборювали перші місця в районних предметних олімпіадах, відстоювали честь району на обласних олімпіадах. Це: Юлія Назаренко (хімія та біологія), Валентина Добрицька, Олег Добрицький, Ірина Гаврусенко та Юлія Голодна (правознавство), Вероніка Голік (хімія), Аліна Вакулік (математика). Юлія Голодна виборола ІІ місце, а Ірина Гаврусенко – ІІІ місце на обласному етапі олімпіад. У 2004-2005 навчальному році Дмитро Сизоненко був призером обласних змагань з технічної творчості. На обласних змаганнях з комп’ютерної творчості наші учні: Олена Шульга, Аліна Вакулік, Ярина Вакулік, Неля Вакулік, Юлія Бруй стали призерами змагань.

Проте в Хотинівці, як і по всій Україні, іде тенденція до зменшення кількості учнів. Станом на 2012-2013 навчальний рік в школі навчається всього 27 учнів.

Матеріали Валентини Спаських, Василини Голодної

Р.S. В 2016 році школа була реорганізована в Хотинівську ЗОШ І ступеня. В 2017 році в школі залишилося лише 7 учнів. Навчання кожного учня Хотинівської школи обходилося нині в 42,5 тис. гривень при середній сумі, виділеній державою на навчання одного учня, в 9 тис. гривень.

В районному бюджеті немає коштів на утримання школи, а держава припинила фінансування шкіл (крім початкових), в яких навчалося менше 25 учнів. Районна влада вирішувала питання придбання шкільного автобуса для підвозу учнів на навчання до інших шкіл та відшукувала кошти на ремонт доріг. Такими є нинішні реалії.

На жаль, 2017 рік став останнім роком діяльності Хотинівської школи. Вона була закрита, як раніше школи в Киселівці, Роздольному, Софіївці, Адамівці, Ясній Зірці, Ганнівці, Носівці ( №5, №6, №7, №8)…