Улезко Микола Терентійович
Микола Терентійович Улезко (народився в Носівці) — педагог, перекладач.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був одружений з дочкою носівського вчителя-священика Ширяєва.
Закінчив історико-філологічний факультет Ніжинського педінституту, потім – Гейдельберзький університет. Мав прогресивні революційні погляди.
Перед Першою світовою війною викладав історію в одній з Бакинських гімназій, потім в Єлисаветградській гімназії, після Громадянської війни працював у Харківському Комуністичному Університеті ім. Артема.
Його переклад „Фауста” з німецької вкраїнською мовою заслужено вважається найкращим.
Його будинок в центрі Носівки,(де нині знаходиться Рада ветеранів райвідділу внутрішніх справ), донька М. Т. Улезка – Тетяна, за порадою батька передала в час революції новій радянській владі, отримавши взамін скромну халупку на Спащині.
Мій учитель історії[ред. | ред. код]
- Із книги спогадів "Харків, Харків..."
У колишньому комерційному інституті, перейменованому на Комуністичний Університет ім. Артема, в 1922 році в читальні можна було дістати закордонні видання, і я ходив туди. Часи були ще ліберальні. Зустрів там Миколу Терентійовича Улезка, він викладав у новому Ком. Університеті.
Улезко був моїм учителем історії, він з'явився в Єлисаветградській гімназії перед першою війною. Округла негуста чорнява борода, якась кошлата, з початком сивини, і дуже розумні, повні життя очі. Гострі рухи задовгих рук, він мав дефект спинного хребта, руки й ноги були непропорційні. Іронічний і дотепний, він називав "преторіянцями" чергових у класі, що стояли біля чорної дошки. Ми ж, вражені незвичайною постаттю історика, поза очі прозвали його "ахеєць" – зв'язали його з Грецією.
Формений сюртук, хоч і незаношений, завжди в крейді, бо він любив писати на дошці дати і схеми. Проте він не був мундирний учитель. Перед гімназистами сьомого і восьмого класів наш "ахеєць" читав замість звичайного "урока" напівуніверситетські лекції. І за часів реакційного міністра освіти Л.А. Кассо ми, гімназисти, поза всякою програмою, слухали, як докладно, із любов'ю Улезко говорив нам про війни Хмельницького і писав на дошці назви великих битв, цифри реєстрів козацьких, етапи великої козацької війни.
Коли настала революція, М.Т. Улезко в залі Дворянського зібрання читав лекції про французьку революцію. У нього був готовий переклад українською мовою першої частини "Фауста" Й. В. Гете – наш учитель-історик учився в Гейдельберзькому університеті і любив літературу. У двадцятих роках, уже в Харкові, цей переклад був надрукований.
Українська провінція порожніла. Багатьом не знайшлося звичної роботи. Де міг застосувати свої знання Улезко у провінціальному совєтському Єлисаветграді, коли змінилася до кореня система освіти, змінилися люди? У той час запустіння нашої провінції росли нові адміністративні центри – Москва, Харків. Улезко був серед перших, що залишили провінцію. Українці неохоче залишали постійні місця і неохоче приймали нову владу.
Олександр Семененко
Література[ред. | ред. код]
- Наняк, Ю. Микола Терентійович Улезко як перекладач “Фауста” Йогана Вольфганга фон Гете [Текст] / Ю. Наняк // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка : збірник наукових праць. — Львів : Львівський національний університет ім. І.Франка, 2008. — 2008. — С. 238-243.
- М. Улезко. «Фауст». Держ. вид. України. – 1926
