Слива Ніна Дмитрівна
Ніна Дмитрівна Слива (народилася 14 січня 1921 року — померла 27 листопада 2015, ім'я при народженні Неоніла) — вчитель хімії в Мринській середній школі.
Серед учнів — Броварець Володимир Сергійович (народився 1956) — науковець, доктор хімічних наук, професор.
Рідна сестра — Назаренко Галина Дмитрівна (1923—2001), вчитель хімії в Носівській школі № 1, автор збірника задач з хімії «Назаренко Г.Д. Кривошей. В.Г. Ускладнені задачі з хімії».
Людина дивовижної долі[ред. | ред. код]
- Джерело: Алла Чекан: Людина дивовижної долі, Енциклопедія Носівщини, 3 лютого 2022
Ніна Дмитрівна людина дивовижної долі — закінчила Ленінградський педагогічний університет, під час війни була у блокадному Ленінграді, працювала на Західній Україні, переїхала у Мрин, бо у Носівці вже жила сестра з родиною.
Попри отримані проблеми зі здоров'ям, зберігала життєвий оптимізм, була відданою учительській праці і партійним ідеалам, дожила до похилого віку — 96 років, виховала двох дітей — доньку Наталю (на жаль вже покійну) і сина Дмитра, дуже пишалася своїм учнем — професором і доктором наук Броварцем В. С. і внуками, які здобули теж високу кваліфікацію.
Можливо деякі сторінки спільної біографії ще можна розшукати.
Слива Ніна Дмитрівна[ред. | ред. код]
- Спогади Володимира Сергійовича Броварця, опубліковані в книзі Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» — Навчальні заклади району.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. — 312 с. ISBN 978-617-640-461-3.
27 листопада 2015 року на 94 році життя не стало колишнього вчителя хімії Мринської середньої школи, розумної жінки, мами двох дітей, бабусі, прабабусі Сливи Ніни Дмитрівни.
Кожна людина на земній кулі унікальна і неповторна. Такою була й наша Ніна Дмитрівна. Скільки цікавих розповідей ми чули від неї кожного разу, коли відвідували: про її дітей, онуків, правнуків, про те як вона мало не померла в блокадному Ленінграді в роки Другої світової війни. Завжди усміхнена. Говорила чистою українською мовою. А як щиро раділа Ніна Дмитрівна, коли ми розповідали їй про успіхи та досягнення її колишніх учнів! Скільки дітей підготувала вона до вступу у вищі навчальні заклади – не злічити. Хіміком була від Бога.
Прожила тяжке життя. Піднімала на ноги своїх власних дітей сама, без чоловіка. Будинок побудувала.
Пішла у вічність Людина. Людина з великої літери. Згадувати всі будемо Вас, рідненька, з теплотою, шаною, повагою і любов’ю.
Професор, доктор хімічних наук Володимир Сергійович Броварець, м.Київ.
