Носівська публічна бібліотека
Публічна бібліотека Носівської міської ради.
Попередня назва — Центральна бібліотека ЦБС (централізованої бібліотечної системи).
Розташована в місті Носівка по вулиці Свято-Троїцька, 1
ЄДРПОУ 41782648, зареєстрована 6 грудня 2017
Люди[ред. | ред. код]
Керівник бібліотеки: Чухліб Ярина Олексіївна.
Методист: Голінська Лілія Миколаївна.
Бібліотекар сектору комплектування та каталогування: Верозуб Олександр Олексійович.
Сектор обслуговування дітей:[1]
Філія і бібліотечні пункти[ред. | ред. код]
Бібліотека-філія і бібліотечні пункти Публічної бібліотеки Носівської міської ради
- Володьководівицька бібліотека-філія, Рекун Марія Василівна, 17130, с. Володькова Дівиця, вул. Освіти, 3
- Держанівський бібліотечний пункт, Будлянська Наталія Миколаївна, 17120, с. Держанівка, вул. Лесі Українки, 9
- Козарський бібліотечний пункт, Лопата Оксана Андріївна, 17122, с. Козари, вул. Незалежності, 57 А
- Сулацький бібліотечний пункт, Костюченко Любов Андріївна, 17130, с. Сулак, вул. Партизанська, 25
- Яснозірківський бібліотечний пункт — створений 19 березня 2021
Ліквідовані бібліотеки-філії (19 березня 2021): Адамівська, Іржавецька, Тертишницька, Яблунівська.}}
Цікавинки[ред. | ред. код]
У 2021 і 2022 працівники бібліотеки висаджують та висівають квіти на символічній клумбі у формі розгорнутої книжки.
Історія[ред. | ред. код]
Історія центральної районної бібліотеки веде свій відлік часу з вересня 1900 р. Тоді це була безплатна народна бібліотека – читальня, яка знаходилася в будинку дворянки Тетяни Степанівни Вдовиченко на ярмарковїй площі, поблизу волосної управи. Клопотання про відкриття бібліотеки в Носівці вела дворянка Марія Юхимівна Шаула, яка згодом була призначена завідуючою бібліотеки-читальні та звітувала про її роботу.
Бібліотекарем читальні була донька місцевого священика Євгенія Олександрівна Короткевич. Початковий фонд бібліотеки складав 176 примірників книг на загальну суму 500 рублів. В Докладі комісії по освіті звіту земської управи за 1904 рік // Журнал Ніжинського Уїздного Земського Собранія чергової сесії 1905 року. – Ніжин – 1906 р. – с. 39. зазначається, що Носівська, Вертіївська, Ніжинська бібліотеки відносились тоді до найкращих.
В 1900 р. була відкрита народна бібліотека- читальня в с. Володькова Дівиця, яка знаходилась в будинку козака Фокія Карповича Труша, першим бібліотекарем була Єлизавета Йосипівна Сатіась.
В 1902 р. прийнято рішення про відкриття безплатної народної бібліотеки в містечку Мрин.
В 1909 р. при економії графа Мусіна-Пушкіна в с. Козари була відкрита читальня, бібліотекар О.П. Михайловська.
До 1917 р. були відкриті бібліотеки-читальні в с. Макіївка та Держанівка, про що свідчать протоколи засідань Ніжинського повітового земського зібрання.
У 1923 році Носівська бібліотека була переведена в приміщення колбуду , в якому вона була до 1987 року. Книжковий фонд на той час складав 2000 примірників.
Як стверджують архівні джерела (Ф Р-593. оп.1 спр. 1862 с.34), в 1924 році в Чернігівській губ., Ніжинського округу, м. Носівка в бувшому будинку Цейтліна знаходилась бібліотека, що утримувалась на кошти Політпросвіти. Бібліотека була безкоштовною. Завідував бібліотекою вчитель Іван Іванович Чалов. Загальний фонд бібліотеки налічував 1342 примірники. Користувачів – 127, з них робітників – 19, селян – 21, червоноармійців – 1, службовців – 24, учнів – 44, не працевлаштованих – 19.
Також (Ф Р – 593 оп.1. спр. 1862 с.35), в 1924 році в м. Носівка на території цукрового заводу працювала безкоштовна бібліотека, що існувала на кошти профспілки. Завідував бібліотекою Кащенко Павло Федорович, селянин, комсомолець. Фонд бібліотеки становив 2200 примірників, вона мала дитяче відділення – 50 примірників. Читальної зали бібліотека не мала, діяло дві пересувки.
Великих втрат зазнала бібліотека в період Великої Вітчизняної війни. Як згадує бібліотекар В. М. Покиньборода, аби зберегти фонд, найцінніші книги були закопані. У 1943 році бібліотека відновила свою роботу. Для максимального задоволення потреб користувачів, на підприємствах міста організовувались пункти видачі книг. В травні 1964 року виконком Бобровицької районної ради затвердив проектно-кошторисну документацію на будівництво нового, окремого приміщення для бібліотеки. Був залитий фундамент, виклали стіни по вікна, та кошти закінчилися і будівництво зупинилося на 15 років. В 1981 році будівництво відновилось і в 1987 році бібліотека відсвяткувала новосілля. З 1987 року і по даний час бібліотека знаходиться в приміщенні за адресою: м. Носівка, вул. Свято-Троїцька, 1.
В 1980 році бібліотеки району були об’єднані в централізовану бібліотечну систему, яка складалась з 30 бібліотек-філій, центральної районної та дитячої бібліотек. У районній бібліотеці було відкрито нові відділи: комплектування і обробки літератури, довідково-бібліографічний, відділ збереження та використання єдиного книжкового фонду. З розширенням функцій центральної бібліотеки з 5 до 16 збільшився штат працівників – це дало змогу активізувати роботу закладу та розширити спектр надаваних послуг.
Видатні бібліотекарі
Помітною фігурою на бібліотечній ниві Носівщини є нині покійний Іван Якович Буняк – краєзнавець та дослідник історії Носівського краю, який багато років очолював районну бібліотеку та вніс значний вклад в її становлення та розвиток, автор книги «Сторінки історії Носівки».
Достойний внесок в бібліотечну справу внесли О.І. Давиденко, яка понад 30 років очолювала централізовану систему району, Ковальчук О. Т. – віддала бібліотечній роботі майже 50 років, Л. Ф. Харченко, завідуюча Козарівською сільською бібліотекою-філією, ініціатор створення сільського краєзнавчого музею, бібліотекарі В .М. Покиньборода, Г. Ф. Іващенко, Т. Д. Юрбалко, Г. А. Назарова, Г. І. Ярош, Г. О. Якименко, Г. О. Скрипка та інші.
Серед бібліотекарів району є і Герой Радянського Союзу, бібліотекар за фахом А. С. Мірошник. Кращій бібліотеці вручається щорічний приз імені цього славного земляка.
Є серед представників цієї професії і багатодітні матері: в Червоних Партизанах завідує бібліотекою Т.В. Вовкогон, жінка, яка народила та виховала восьмеро дітей.
Завідуюча Козарською сільською філією в минулому Л.Ф. Харченко присвятила творче і професійне життя книгам і створенню краєзнавчого музею.
Краєзнавство[ред. | ред. код]
Пріоритетним напрямком діяльності бібліотек системи є краєзнавство. Працівниками ведеться постійна робота з пошуку та накопичення матеріалів про відомих діячів культури, науки, мистецтва, життєвий і творчий шлях яких пов'язаний з Носівщиною, цікавих історичних фактів про заснування на території району храмів, культурних та освітніх закладів, історій та легенд, пов’язаних з назвами населених пунктів та географічних об’єктів. Центральна районна бібліотека вивчає, аналізує, узагальнює і поширює передовий досвід бібліотек системи, запроваджує кращий вітчизняний і світовий досвід у практику роботи своєї ЦБС.
Працюючи над проектом "Формуємо підвалини духовності (до 1020-річчя Хрещення Русі)", бібліотечні працівники зібрали матеріали з історії храмів району, що увійшли до брошури "Храми-обереги духовності.[2]
Бібліотекарі досліджують історію сіл, ведуть літописи, зібрані матеріали про кожне село увійшли до книги «Така земля напоїть щедрим соком». Зібрані на впорядковані матеріали про голодомор на Носівщині 1932--1933 років. Видавництвом "Бібліотека українця" видана книга «Носівці більше 1000 років».
До 105-річниці заснування Носівської бібліотеки спільно з обласною бібліотекою ім.. Короленка був виготовлений інформаційний покажчик "Бібліотеки Носівщини на сторінках преси(1945--2004 рр)" До 850-річчя Носівки був виготовлений покажчик "Носівка і Носівщина" До нинішнього 110 річного ювілею бібліотеки виготовлена брошура "Носівська центральна бібліотека (1900--2010)".
Список використаних джерел:
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), відділ держархіву в м. Ніжин, ф.342, оп.1, спр. 1170, арк.. 28, 47, 64, 66, 109-110
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), відділ держархіву в м. Ніжин, ф.145, оп.2, спр. 613, арк.. 96-97;
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), відділ держархіву в м. Ніжин, ф.145, оп.2, спр.554, арк.. 452;
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), відділ держархіву в м. Ніжин, ф.942, оп.1, спр. 61, арк.. 92;
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), відділ держархіву в м. Ніжин, ф.942, оп.1, спр. 5191, арк.. 10, 13;
- Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), відділ держархіву в м. Ніжин, ф593, оп.1, спр1862, арк..34, 35;
Клуби за інтересами[ред. | ред. код]
- Джерело: Дослідницький центр, театр і народні ремесла: Носівська бібліотека стала платформою для творчих людей (Фото), ЧЕline, 12 березня 2019
Носівська центральна бібліотека – це не тільки місце для читання, а й справжня платформа для активних і креативних людей. На її базі існують чотири клуби за інтересами.
Найстаршим за періодом існування любительським об’єднанням є «Берегиня». Йому вже 20 років. Середній вік його учасників – 80. Проте чоловіки та жінки-члени клубу не відчувають свого віку. Усі вони досить активні. Збираються, аби вивчати історію рідної Носівщини. Разом досліджують походження назв вулиць і сіл, перечитуючи наукову літературу, перебирають архівні документи, звертаються до істориків по інформацію та долучають їх до співпраці. Ще одним напрямом роботи активних пенсіонерів клубу є презентація книг. Вони можуть обирати твори місцевих авторів і запрошувати їх до участі в заході, або знаходять нові книги інших літераторів, вивчають їх та самі знайомлять широкий загал із цим твором. За весь час існування учасники клубу презентували 47 творів різних авторів.
Ще один цікавий клуб – це «Руно», за словами директора публічної бібліотеки Носівської міської ради Ярини Чухліб, його назва походить від перших складів словосполучення «рукодільниці Носівщини». Є у клубу навіть свій гімн, який написав сумський поет Олександр Демиденко. 25 учасників щомісяця організовують зустрічі. У клубі пропагують декоративно-ужиткове мистецтво Носівщини. Тут займаються звичайною вишивкою та вишивкою бісером, мережкою, в’язанням, створенням ляльок-мотанок, художнім розписом. Є навіть фотомистецтво, яке опановують два фотографи. Учасники клубу проводять виїзні засідання, де вивчають культуру регіону. Беруть активну участь у житті громади, проводять майстер-класи для всіх охочих. Так, на День міста Носівка організували майстерні, де навчали жителів міста різних ремесел. Виготовлені на ярмарку вироби носівці могли забрати собі безкоштовно. Свої вироби майстрині охоче надають для використання на такі свята, як Масляна, фольклорні фестивалі, День вишиванки, День українського козацтва.
Є й клуби для найменших. Один із них – «Чомусик» – створили для дітей початкової школи, які є користувачами дитячого відділу бібліотеки. Малечі спершу проводять екскурсію бібліотекою, а потім запрошують до участі в клубі. Тут дітей ознайомлюють зі звичаями українського народу, вони більше дізнаються про свята, роблять вироби з паперу, малюють свої мрії, вчаться переказувати твори, які вони самі обирали та прочитали, діляться враженнями з однолітками. Ще однією корисною функцією цього клубу є те, що співробітники бібліотеки поставили собі за мету поглиблювати шкільні знання малечі в цікавій для неї формі. Проводяться конкурси та ігри, які за хорошої погоди відбуваються на природі, діти змагаються за призи, а на Масляну вчилися випікати млинці.
У 2010 році на базі бібліотеки створили ляльковий театр «Сонечко», де залучені 5 дорослих ляльковиків і 5 дітей, які не тільки управляють маріонетками, а є акторами цього театру. Тут створюють вистави прямого спілкування з глядачами, серед яких переважно малеча. Щоб юні відвідувачі не засиджувались на місці, а виконували цікаві завдання героїв вистав. Мають такі постановки і виховний характер. «Дітям важко до кінця вистави висидіти. А так під час дійства звірятка разом із ведучою проводять якусь гру. Була в нас постановка екологічного напряму, коли дітей навчали не смітити. Вони відгадували загадки, за правильні відповіді отримували цукерки. Звірятка наголошували на тому, що подивляться, скільки обгорток залишиться в залі після завершення. До речі, вона була чистою, хоча сиділи 60 дітей», – розповідає Ярина Чухліб. Декорації для вистав виготовляють самі працівники бібліотеки, матеріали також купують самотужки. Ляльки теж свої, загалом їх приблизно 30. Сценарії для постановок створюють на основі вже готових творів. Оригінальні програми вистав поки не писали, але дітям час від часу дають творчі завдання, де вони вигадують власні казки з ляльковими героями. Усі клуби бібліотеки безплатні. До них можуть долучитися всі охочі, без будь-яких обмежень.
Адреса[ред. | ред. код]
Е-mail: nmr.biblioteka
ukr.net, nosiv.bibliotekaukr.net
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 27 лютого 2020
- ↑ БЕРЕГИНІ ЗА ПОКЛИКАННЯМ - 30 Вересня 2010 - "Носівські вісті"
