Макушенко Григорій Григорович
Григорій Григорович Макушенко (народився 24 жовтня 1924, містечко Носівка — помер 19 вересня 1999, Київ) – фахівець у галузі радіолокаційної техніки та автоматики. Учасник Німецько-радянської війни. Лауреат Державної премії СРСР, кавалер орденів СРСР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селянській розині.
З вересня 1943 по березень 1947 служив у Радянській Армії. З вересня 1943 і до Перемоги брав участь у боях у складі 1-го та 4-го Українських фронтів, був поранений. За мужність та героїзм був відзначений бойовими орденами. Пізніше він був відзначений іншими ювілейними нагородами.
Після демобілізації з армії в 1947 з квітня по серпень – працював робітником Носівського лісництва Ніжинського лісгоспу
У 1947-1951 завчався у Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту. З 1951 по 1953 рік навчався на радіотехнічному факультеті КПІ.
По березень 1955 працював інженером на заводі ім. Кулакова у Ленінграді.
Працював 1955–94 у НДІ «Квант» (Київ): 1968–1973 – провідним інженером, провідним конструктором, начальником бригади, 1973–1986 – начальником сектору, 1986–1994 – провідним інженером.
Брав участь у створенні першої у світі глобальної системи морської космічної розвідки та цілевказування ракетної зброї (МКРЦ) великих надводних кораблів і підводних човнів. Займався розробленням апаратури корабельної складової частини системи МКРЦ, 1982–1989 – головний конструктор модифікацій корабельного комплексу системи, що встановлювалися на різних носіях. Автор низки праць закритої тематики.
Макушенко Григорій Григорович[ред. | ред. код]
- Нарис із книги: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6. За матеріалами М. І. Жовнір та О .А. Радченко.
24 жовтня 1924 року в Носівці у селянській родині народився майбутній лауреат Державної премії СРСР Григорій Макушенко. Навчався він у Ліснохутірській школі і закінчив 8 класів саме у грізному 1941 році.
З вересня 1943 року по березень 1947 року служив у лавах Радянської Армії. З вересня 1943 р. і до Перемоги брав участь у боях у складі 1-го та 4-го Українських фронтів, був поранений. За мужність та героїзм був відзначений орденом Червоної Зірки у 1944 р., орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня у 1945 р., медаллю „За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр.”. Пізніше він був відзначений іншими ювілейними нагородами.
Після демобілізації з армії в 1947 з квітня по серпень – працював робітником Носівського лісництва Ніжинського лісгоспу. У 1947 р. вступив, а в 1951 р. закінчив Київський електромеханічний технікум залізничного транспорту. З 1951 по 1953 рік навчався на радіотехнічному факультеті КПІ.
Закінчивши навчання Григорій Григорович отримує направлення на роботу в Ленінград на завод ім. Кулакова, де працює інженером по березень 1955 року. З 1955 по 1994 рік працював на підприємстві, яке зараз має назву Державне підприємство „Науково-дослідний інститут „Квант”, інженером, провідним інженером-конструктором, начальником сектору (з 1979). Був заступником головного конструктора з розробки комплексів висвітлення надводної обстановки з використанням космічних засобів розвідки в інтересах ВМФ СРСР.
В якості головного конструктора однієї із модифікацій комплексу (з 1982), зробив значний внесок у створення унікального спеціалізованого озброєння. Безпосередньо брав участь у його наладці і випробуваннях.
За видатні творчі досягнення і плідну працю у 1976 році наш земляк був нагороджений орденом Леніна, а в 1985 році йому була присуджена Державна премія СРСР за розробку і впровадження у виробництво та встановлення комплексу морської і космічної розвідки та цілевказування.
Ось таким він був наш земляк, лауреат однієї з найпрестижніших премій СРСР, орденоносець, фронтовик, Почесний радист СРСР, інженер-конструктор – Макушенко Григорій Григорович, простий селянський хлопчина з Носівки.
За матеріалами М. І. Жовнір та О. А. Радченко.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- орден Червоної Зірки (1944)
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1945)
- медаль «За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр.»
- орден Леніна (1976)
- почесний радист СРСР
- Державна премія СРСР (1985)
Посилання[ред. | ред. код]
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Макушенко_Григорій_Григорович
- О. А. Радченко: Макушенко Григорій Григорович, Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба та інші; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X., 2017, переглянуто 31 березня 2020
Література[ред. | ред. код]
- Болтручук В., Васьковский Е., Моралев В. Создание камтекса освещения надводной обстановки с использованием средств космической разведки // Арсенал XXI ст. К., 2002. № 1;
- Земляное А. Б., Коссов Г. Л., Траубе В. А. Система морской космической разведки и целеуказания. С.-Петербург, 2002;
- Тука Б., Радченко О. Багатофункціональні системи розвідки і цілевказування протикорабельним ракетним комплексам // Арсенал XXI ст. К., 2011. № 1–2.