Легецький Олександр Анастасійович

Легецький Олександр Анастасійович (1914 — ?) — педагог, учасник Німецько-радянської війни, гвардії старший лейтенант, вчитель історії, директор Рівчак-Степанівської школи.

Легецький Олександр Анастасійович

«Легецький Олександр Анастасійович» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» — Навчальні заклади району.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. — 312 с. ISBN 978-617-640-461-3.

Народився Олександр Анастасійович Легецький у 1914 році в селі Рівчак тогочасного Ніжинського повіту Макіївської волості. Рано залишився сиротою. Після закінчення семирічної школи поступив до Ніжинського учительського інституту. Вчителювати розпочав за направленням в Калінінській області, де працював вчителем, а потім – директором.

В 1938 році він повернувся до рідного села вчителем неповно середньої школи.

Напередодні Другої світової війни, в 1939 році його призивають на службу до Червоної Армії. Довелося брати участь у поході на Західну Україну, повоювати на Карельському перешийку з фінами.

Влітку 1941 року артилерійський полк, в якому служив Олександр Анастасійович, з важкими боями виходив з оточення 32 дні. В цих боях рядовий Легецький неодноразово був прикладом мужності і героїзму, піднімаючи в атаку воїнів. За ці кровопролитні, жорстокі бої літа 1941 року він був удостоєний високої нагороди – ордена Червоного Прапора, що на той час було рідкісним явищем. На фронті закінчив курси молодших лейтенантів і був призначений політруком батареї. В складі Сталінградського, а потім – Донського фронтів обороняв Сталінград і брав участь у ліквідації німецької 6-ї армії Паулюса. Вже як командир гвардійської батареї у складі Воронезького фронту воює під Курськом, визволяє Лівобережну Україну.

У листопаді 1943 року в складі Першого Українського фронту воює на Букринському плацдармі, під Корсунем-Шевченківським, визволяє Правобережну Україну, Польщу.

Під час атаки в лютому 1945 року гвардії старший лейтенант Легецький був тяжко поранений і тривалий час знаходився в шпиталі.

В 1946 році він повертається до рідного села і очолює Рівчак-Степанівську семирічну школу. В 1963 році Олександр Анастасійович заочно закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Завдяки його зусиллям були збудовані нові приміщення школи та майстерні, біля школи був посаджений парк, викопаний ставок.

І після виходу в 1980 році на заслужений відпочинок Олександр Анастасійович продовжує викладати історію, виступає ініціатором створення в школі музею бойової слави. Він до останнього подиху був відданий школі і помер в школі, провівши свій останній урок.

О.А. Легецький все своє життя, і в школі і на фронті віддано служив людям, був прикладом героїзму, людяності, працьовитості. Був удостоєний багатьох державних нагород і відзнак, грамот за бойові подвиги і самовіддану працю в мирний час. Він залишився Учителем для багатьох своїх односельчан і всіх тих, хто його знав.

За матеріалами Миколи Ткаченка с. Рівчак-Степанівка