Козарська ЗОШ I-III ступенів
Козарська ЗОШ I-III ступенів
Після скасування кріпацтва великі землевласники і духовенство намагалися зберегти дешеву робочу силу: продавали невеликі земельні ділянки селянам, будували для них та їхніх дітей церкви, школи та ін.
В Козарах також була збудована церква, поруч з якою побудували приміщення для навчання селянських дітей.
Вже в 1897 році в нашому селі проводилося трирічне навчання в церковно-приходській школі, щоправда дітей навчалося небагато і були вони переважно із заможних родин.
Тривалий час вчителями працювали Михайловська Олександра Павлівна, Куборський Павло Павлович, Корейша Олек-сандра Трохимівна та батюшка Журавльов Максим Іванович.
В зв'язку із значним зростанням населення села та збільшенням кількості дітей церковно-приходська школа виявилася вже замалою для всих бажаючих навчатися. Виникла необхідність збудувати нову школу. Під тиском селян, за кошти графині Зеленевської (дружини графа Мусіна-Пушкіна) та інших заможних селян в 1913 році було зведене нове приміщення на чотири класні кімнати і кухню, що пізніше також стала класною кімнатою.
Будівельниками були Худяков І.П., Шум А.Г., Дорошко В.А. та інші. Сторожем працював Костенко А.І., прибиральницею та опалювачем – Гузій Ганна Павлівна, яка тривалий час мешкала при школі. Шкільне приміщення було збудоване з добірного лісоматеріалу хвойних порід, а в 1924 році було обкладене назовні великими бетонними плитами, а всередині поштукатурене. Підлога в усіх класах та коридорі була викладена плиткою. Будівля була затишною, світлою, просторою і теплою в зимовий період. Поруч зі школою побудували двоквартирний будинок для вчителів, також сарай та викопали криницю.
Восени 1913 року розпочався навчальний рік в новому приміщенні. Викладали ті ж вчителі, що навчали дітей в церковно-приходській школі за тією ж програмою. Церковно-приходська школа проіснувала до 1917 року.
В 1918 році нова влада встановила нові порядки: попа Журавльова відлучили від школи, вчитель Куборський П.П. виїхав з села. В школі стали працювати нові вчителі: Білецька Лідія Герасимівна, Журавльова Зінаїда Максимівна. Навчатися стали за новими програмами.
В 1932 році вчителька Журавльова З.М. продала школі більшу частину свого власного будинку. Директором школи в цей час був Горбатко Іван Леонтійович. Школа була реорганізована в Козарівську семирічну школу. Перший випуск семикласників відбувся у 1935 році.
В той час до школи зараховували дітей дев'ятирічного віку, тому я пішов до школи у 1928 році. Моєю першою вчителькою була Білецька Л.Г. Не вистачало підручників, зошитів, канцелярського приладдя, одягу, взуття, продуктів харчування. Навесні багато школярів залишало навчання і йшли на заробітки. Поверталися до школи пізньої осені. Звичайно, знання у таких учнів були слабкими, з'явилося багато другорічників. Мені довелося сидіти по два роки в третьому та шостому класах, тому школу я закінчив у 1937 році. Це був третій випуск сьомого класу.
Декого з випускників пригадаю: Запорожан Микола Іванович, Гришко Василь Матвійович, Дорошко Гр. Корнійович, Дорошко Гр. Кирилович, Москалець Ольга, Михайленко Віра Федорівна, Дорошко Віра Михайлівна, Блажевич Олексій Миколайович, Москалець Володимир Семенович, Сідько Петро Федорович, Міткевич Анатолій Васильович, Бишовець Ганна, Гурін Проня, Мариняко Микола Павлович, Пархоменко Михайло Васильович, Харченко Михайло Якович, Крокос Іван Матвійович, Гузій Ганна Митрофанівна, Харченко Павло Степанович, Трухан Віра, Рудня Микола Остапович, Балюн Олександра Василівна, Гришко Олександра Олексіївна, Мархай Марія Григорівна.
Найдорожчими для нас були такі вчителі: Щабельник П.О., Зосим Гр.П., Проскура М.І., Проскура В.С., Сергієнко П.В., Кравчук З.М. Федченко О.С., Бондаренко О.Ф., Журавльова З.М., Горбатко І.Л. Старшою піонервожатою тривалий час працювала Кириченко Оксана Яківна.
Спогади колишнього учня Козарської семирічної школи, ветерана війни та праці Шума Михайла Антоновича, 10 грудня 1988 р.
11 березня 1943 року село Козари було повністю спалене. До 1948 року в селі не було школи і діти навчалися в сусідньому селі Іржавець.
В червні 1948 року голова Носівського райвиконкому Зубов В. П. запропонував Соломасі О.С. організувати в селі Козари початкову школу. 15 липня 1948 року на сільському сході було вирішено передати під школу хату під соломяною стріхою, в якій на той час знаходилася сільська рада та контора колгоспу.
Перший повоєнний директор, інвалід Великої Вітчизняної війни Соломаха Олексій Степанович разом з дружиною Ольгою Дмитрівною та техпрацівницею Ольгою Гришко займався переобладнанням двох кімнат колишньої колгоспної контори на класи, проводив ремонт, переписував дітей. По всьому району випрошував для школи то парту, то стіл, то стілець. Батьки дітей допомагали виготовляти нові меблі. Провели перепис дітей шкільного віку, комплектацію класів. Прибуло поповнення вчителів.
Відкриття школи восени 1948 року стало святом для всього села. На шкільному майданчику зібралися жителі села, учні, вчителі. Техпрацівниця Гришко О.П. підняла догори маленького дзвоника але чиясь рука спинила її. Принесли великого дзвоника, який лунав у школі ще до того як окупанти спалили село Першокласниця Світлана Федорченко задзвонила у цей прикрашений квітами дзвоник і козарські дітлахи розпочали навчання в рідному селі. До цього часу їм доводилося навчатися в Іржавці, а частина дітей взагалі не відвідувала школу.
Три вчителі навчали дітей у дві зміни:
1) Соломаха Олексій Степанович – завідуючий школою, навчав 21 учня в 4 класі.
2) Пустовгар Антоніна Демидівна навчала 31 учня 2 класу.
3) Дерезенко Валентина Федорівна навчала 32 учні 3 класу.
4) Соломаха Ольга Дмитрівна навчала 38 дітей 1 класу.
Дітям сиротам та дітям з малозабезпечених сімей надавали матеріальну допомогу.
Навчальний рік закінчили на відмінно 9 учнів
Літом 1949 року з допомогою батьків було прибудовано ще дві класні кімнати, коридор та вчительську.
В 1949-1950 навчальному році було відкрито п'ятий клас в якому працювали вчителі Соломаха О.Д., Гончаренко Г.І., Мазуренко А.Д. До п'ятого класу нашої школи ходили учні Андріївської початкової школи. Усього в школі навчалося понад 200 учнів.
З 1952 року проходило масове переселення жителів з Остерського району. Звідти в село перевезли дерев'яний будинок, який поставили на шкільному подвір'ї. значно зріс контингент учнів. Прибуло до школи і нове поповнення вчителів: Толстікова В.П. – завуч, Палюх М.Л., Ройко Г.П., Бровко Н.П. – вчителі. Броварець Г.П. – піонервожата, Декрет О.І. – секретар, Москалець Г.С. – завгосп та інші.
Умови праці залишалися тяжкими: погане освітлення, холод в зимовий період. Не вистачало, підручників, чорнила, зошитів, ламп, гасу. Парти були не стандартні. Навчалися в дві зміни, а вечорами ще навчалися і «вечірники». До школи ходили і діти-переростки. Та не дивлячись на всі ці труднощі школа успішно справилася із всеобучем і була чи не найкращою в районі з цього питання. Відсів учнів було подолано.
У 1960 р. школу реорганізували у восьмирічну.
З 1952 по 1966 роки в школі була значна плинність кадрів. Директорами були за цей час: Шугай А.К., Підгайний В.Д., Палюх В.Д., Федченко О.С., Квасовець М.С., Хлопчур І.В., Шульга Г.М., Рекун І.Д.
Та переборюючи усі негаразди педагогічний колектив брав активну участь в культурній, масовій, просвітницькій роботі, багато допомагав колгоспу. Вчителі організовували поїздки до музеїв Київа, на Виставку досягнень народного господарства України та ін.
В цей час розпочалося будівництво нового приміщення для школи. Велося воно дуже повільно
В 1966-1967 навчальному році школу очолив досвідчений директор Черненко Михайло Михайлович. Заняття проходили в центральному приміщенні та двох пристосованих. Працювали в дві зміни 13 класів в яких навчалося 345 учнів. Не вистачало вчителів з педагогічною освітою і тому іноді уроки проводили старшокласники-випускники, які мали наміри в майбутньому навчатися в педагогічних закладах.
В школі працювали три вчителі з Іржавця: Харченко К.П., Цимбаліст В.П., Яговенко Г.І.
Директор Черненко М.М. доклав багато зусиль аби швидше завершити будівництво нової школи.
Була організована громадськість села, батьки учнів, будівництвом школи цікавилося республіканське радіо. Обласний фінвідділ виділив 75 тис. карбованців на будівництво (значні, як на той час, кошти). Також чималу суму виділив місцевий колгосп «Червоний партизан». По 10 крб. було зібрано з кожного працюючого колгоспника. Будівництво цього приміщення та будинку для вчителів швидко зрушило з місця.
Першого квітня 1969 року відбулося урочисте відкриття нового приміщення школи. Голова колгоспу – Харченко Борис Іванович урочисто перерізав червону стрічку і 320 учнів школи нарешті змогли навчатися в одну зміну. Педагогічному колективу довелося докласти багато зусиль аби створити належну матеріально-технічну базу та обладнати приміщення.
Піднімалося питання про відкриття середньої школи, але в перспективі на 10 найближчих років очікувалося скорочення учнівського контингенту до 160 учнів і це питання було відкладене.
З 1974 року школа, одна з перших в районі, розпочала перехід до кабінетної системи навчання. Розпочалося обладнання кабінетів усіма необхідними матеріалами та наочністю.
З 1973-1974 навчального року школу очолив досвідчений педагог Андрій Іванович Лопата, завучем почала працювати Галина Олександрівна Грабовець.
В цей час у школі відбулася зміна поколінь: вийшли на пенсію Шугай М.М., Толстікова В.П., Коломієць Г.М., Швед П.Н., Мазуренко О.М. Кількість класів-комплектів скоротилася, відповідно зменшилась і кількість вчителів у школі.
З 1975 по 1985 рік у школі працювала колективна шкільна радіостанція, керівником якої був Лопата Андрій Іванович. На рахунку радіостанції тисячі радіозвязків з різними країнами. Найактивнішими радіолюбителями були: Дворська В., Деркач М., Галаган А., Лопата С., Коваль А.
В 1996-1998 роках школу очолював Колочко Анатолій Олексійович.
З 1999 року по нинішній час директором школи працює вчителька російської мови та світової літератури Печерна Любов Анатоліївна, яка розпочинала свою трудову діяльність в школі піонервожатою, потім працювала вчителькою і вже два десятиліття очолює школу.
Педагогічний колектив складається з 12 досвідчених вчителів. Всі вчителі школи мають педагогічний стаж роботи від 20 до 35 років. Заступником директора з навчальної частини працює Колочко Ніна Іванівна, вчителька біології, хімії та основ здоров'я, заступником директора з виховної роботи – Сірик Лариса Миколаївна, вчителька української мови та літератури. Сокол Ольга Богданівна викладає математику, Гуменюк Марія Анатоліївна – англійську мову, Проха Алла Іванівна – українську мову та літературу, трудове навчання, Плечистий Володимир Володи-мирович – історію, основи правознавства та інформатику, Крупко Микола Миколайович – фізкультуру, трудове навчання та основи Захисту Вітчизни. Вчителями молодших класів працюють Перехода Наталія Володимирівна, Нищенко Ганна Василівна та Оселедець Олександра Іванівна. Шкільним бібліотекарем працює Лопата Оксана Андріївна, яка за сумісництвом введе уроки образотворчого мистецтва та художньої культури.
В 2016 році в Козарській ЗОШ І-ІІІ ступенів в 7 класах навчався 61 учень.
