Автошлях Т 2513
Дорога Носівка — Козелець, також автошлях Т 2513 — автомобільний шлях, що пролягає територією Носівської громади через села Андріївка і Козари. Загальна довжина — 38 км.
В 1941-1942 при німецькій владі була відновлена ділянка прямої дороги між селами Козари і Ставиське. Ця ділянка відома як «німецька дорога».
Носівка відроджується[ред. | ред. код]
- Стаття в газеті «Вісті Остерщини» № 79 від 06 жовтня 1942 [1]
Ритмічно гуде і стукає авто по чудовій дорозі Козелець—Носівка. Колись це була дорога суцільних баюр, горбків і перекатів. Німецьке військове командування протягом найкоротшого часу привело цю дорогу до ладу, на зразок західніх.
Широкі поля Носівщини зеленіють густим килимом — це плантації цукрових буряків та озимі сходи. Поля оживлені людською працею — одні копають картоплю, другі орють, треті сіють, ті вивозять гній.
Веселі бадьорі обличчя, привітні голоси, впевнені рухи — це вже вільні селяни працюють на своїх нивах. Ще рік тому, як селяни ходили сумні, з опущеними головами, з приниженим голосом.
Ще рік тому, як тут панував юдо-большевизм, селянство працювало на комісарів та жидів, одержуючи по 200 гр хліба на трудодень.
— Тих страждань, тих мук, які ми переживали, ніхто не в силах описати, розповісти. Скільки зослано, засуджено, закатовано.
- „Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли..."
Так було за большевиків. А зараз людей не впізнаєш. Серед села, полів чується весела, бадьора пісня. Старе й мале вийшло на працю, веселий гомін завжди по селу. Наче Носівський район населено іншими людьми, — каже старенький дідусь Борис В. Я.
Селяни зайняті однією думкою: скоріш остаточно подолати юдо-большевизм, — краще зорати, краще засіяти, краще обробити.
Ще чутно було гарматні постріли восени 1941 року, а селянство вже взялося за оранку та сівбу озимих. Засіяно було 10991 га площа чимала. Не зчулися селяни як весна і літо промайнули. Працювали всі: велике й мале. Зате достатньо забезпечені городиною та хлібом, не дивлячись на засушливе літо, на військовий час. Дружньо пройшли жнива на Носівщині. Хліб убрали без найменших втрат і вчасно.
Зараз жваво проходить молотьба. На 21 вересня 1942 р. обмолочено вже зернові з площі 6461 га. Молотять машинами, молотять і ціпами. Насамперед прочищають насіння, а поруч проходить і державна поставка.
На жаль, відстає цього річна осіння сівба — 3 плану 14000 га посіяно на 20 вересня лише 7253 га та підготовлено під посів понад 802 га.
Кращі земельні громади — № 7 Кіровського старостату — повністю закінчила осінню сівбу і цілком виконала державну поставку на 20 вересня (голова зємгромади Довженко С.), земгромада № 7 (с. Володькова Дівиця) — посіяла 1072 га, здала державну поставку та земгромада № 25 (голова земгромади Мороз).
Правда, поруч з такими діяльними, енергійними селами є і слабкі, як Степні Хутори, посіяли лише 20 га, земельна громада № 21 посіяла 25 та, № 22 68 га...
З сівбою носівчанам треба підтягнутись, поспішити, пам'ятаючи, що чим раніше посіємо, що краще посіємо, добірнішим зерном, то матимемо кращий урожай.
Поруч з зерновими Носівка сіяла і 450 га тютюну (зелена махорка, жовта махорка та сигарні гатунки).
На 21-IX тютюн увесь зламаний, просушений і приводиться остаточно до ладу.
Одною з чільних робіт в Носівському районі на сьогодні, крім сівби, є копка та возовиця цукрового буряка. Селяни Носівського району старанно ставляться до цього, і також вчасно впораються і з буряком.
Готується район і до весняної сівби наступного року: заготовляється насіння ярових культур, відводяться площі під культури. Крім зернових, картоплі та цукрового буряка, в Носівському районі буде культивуватися і кок-сагиз (50 га) та тютюн різних гатунків (450га).
Старостатам потрібно звернути особливу увагу на організацію роботи, на вчасне виконання розпоряджень та наказів. Носівка ожила після 23- річного гніту, але ж потрібно усвідомити, що за нас ллють кров, нас звільнила Армія великого німецького народу, зараз ця героїчна армія б'ється за нас на фронті, а тому ми мусимо всемірно і всебічно допомагати визвольній армії.
Основна наша допомога — це щира, віддана праця, це вчасний і якісний обробіток наших полів, городів, це вчасне і щире постачання армії.
Перший рік вільного життя приніс Носівщині вільну працю, землю, культуру, освіту, спокій.
Щоб забезпечити нам рівне місце серед сім'ї народів Нової Европи — ми повинні працювати й працювати, заробити це місце, заробити прекрасне майбутнє життя собі і дітям нашим. Працюймо! К.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вісті Остерщини №79 з 06.10.1942, LIBRARIA - Цифровий архів періодики
