Гриценко Степан Вікторович
Степан Вікторович Гриценко (народився 11 грудня 1904 року в селі Козари – помер 30 жовтня 1992 в Козарах) — учасник Німецько-радянської війни
Мобілізований Носівським РВК 18 червня 1941.
11 березня 1943 його сім'я - дружина Гриценко Уляна і двоє дітей дочка Ніна і син Толя загинули в Козарській трагедії.[1]
Донька Коломай Ніна Степанівна мешкає в Прилуках.
Мій батько[ред. | ред. код]
- Джерело: Коломай Ніна Степанівна: Дві долі., 4 березня 2021
Мій батько Гриценко Степан Вікторович народився 11 грудня 1904 року в селі Козари. В 1917 році закінчив 4 класи сільської школи в с. Козари. Був колгоспником. (Дані з військового квитка, який зберігся). Далі війна, перша сім'я (дружина і двоє дітей загинули 11 березня 1943 р.) Повернувся з війни, на місті свого будинку побачив згарице, як і все село Козари. Відбудував дім, одружився - дружина Гриценко Наталія Сергіївна, в 1950 році народився син Олексій. Але з часом горе знову завітало до родини - передчасно померла дружина. Пізніше одружився втретє. Дружина Гриценко Орина Федосівна моя мама. Працював після війни службовцем. Проживав весь час в селі Козари. Помер в 1992 році 30 жовтня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ніна Коломай: Дякую Людмилі Корженко…, Енциклопедія Носівщини, 2 березня 2021
