Бржезицький Олександр Петрович
Олександр Петрович Бржезицький (27 січня 1906 — 9 лютого 1979) — науковець, селекціонер Носівської селекційно-дослідної станції. Кандидат сільськогосподарських наук, автор багатьох сортів вівса, жита, гречки, конюшини.
Селекціонери Дослідної станції[ред. | ред. код]
- «Селекціонери Дослідної станції» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» — Навчальні заклади району.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. — 312 с. ISBN 978-617-640-461-3.
- Джерело: Валерій Фурса: Родина Бржезицьких, 17 грудня 2020
Бржезицький Олександр Петрович та Гордієнко Галина Тимофіївна (16.02.1905 р. – 01.04.1994 р.), подружжя, кандидати сільськогосподарських наук, наукові співробітники Носівської сільськогосподарської дослідної станції з 1948 року до 1978 року.
Понад 30 років свого творчого життя віддав Олександр Петрович Бржезицький роботі по селекції й насінництву зернових, круп'яних культур, однорічних та багаторічних трав. За цей час він вивів високоврожайні сорти озимого жита, зокрема, Деснянка-2, який на сортоділянках Хмельницької, Полтавської, Київської і Чернігівської областей перевищував за врожайністю на 2-6 центнерів з гектара районовані сорти. Його було впроваджено у цих областях на площі 10000 гектарів.
Виведено високоврожайну озиму вику – Чернігівська-20. На Щорській сортодільниці Чернігівської області при посіві в суміші з озимою пшеницею цей сорт давав зеленої маси в середньому за 3 роки по 253 центнери з гектара, в тому числі, чистої вики 78 цен-тнерів, перевищив стандарт за сумішшю зеленої маси на 14 центнерів і чистої вики – на 20 центнерів з гектару. Одна кормова одиниця зеленої маси суміші озимої пшениці і озимої вики Чернігівської-20 містить 167 грамів перетравного протеїну, тоді як у чистому посіві озимої пшениці його тільки 65 грамів. За врожаєм зерна вика також перевищувала стандарт у середньому за 3 роки на 1,7 ц/га.
Надзвичайно цінним є сорт вівса Чернігівський-83. Вчений-селекціонер методом міжсортових схрещень і доборів створив перспективні сорти багаторічних трав – конюшини Носівська-5 і люцерни Чернігівська. За врожайністю сіна, зимостійкістю й посухостійкістю вони набагато кращі, ніж поширені раніше. Слід вказати, що широке визнання дістали і виведені автором із співробітниками сорти проса, вівса, озимого жита.
Результати плідної роботи Галини Тимофіївни Гордієнко, Олександра Петровича Бржезицького з селекції й насінництва були узагальнені в працях Чернігівської обласної сільськогосподарської станції, де він очолював групу селекції і первинного насінництва озимого жита, вівса, озимої пшениці, вики.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Гордієнко Галина Тимофіївна (1905—1994).
Донька – Бржезицька Наталія Олександрівна, закінчила Носівську середню школу № 1 у 1956 р., поступила у Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця, який закінчила у 1962 р., за професією – лікар.
Син – Бржезицький Володимир Олександрович, закінчив Носівську середню школу № 1 у 1958 р. та поступив у Київський політехнічний інститут.
Відзнаки[ред. | ред. код]
За виведення високопродуктивних сортів озимого жита, озимої вики, люцерни та проса Олександру Петровичу Бржезицькому в 1973 р. було присуджено Президією Академії наук УРСР премію імені В. Ю. Юр'єва.
Олександр Петрович Бржезицький – учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні, нагороджений медалями.
