Відмінності між версіями «Трухан Павло Віталійович»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| (Не показано 8 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Павло Трухан.jpg|міні|Павло Трухан]] | ||
| + | |||
'''Павло Віталійович Трухан''' ([[12 липня]] [[1995]], Держанівка — [[28 квітня]] [[2023]], Луганщина) — — молодший лейтенант Національної гвардії України, доброволець, загинув на Російсько-українській війні у бою. Герой України (2024, посмертно) | '''Павло Віталійович Трухан''' ([[12 липня]] [[1995]], Держанівка — [[28 квітня]] [[2023]], Луганщина) — — молодший лейтенант Національної гвардії України, доброволець, загинув на Російсько-українській війні у бою. Герой України (2024, посмертно) | ||
==Носівщина в жалобі== | ==Носівщина в жалобі== | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/nosivkaotg/posts/1443805413032380 | title = Носівщина в жалобі | publisher = | author = | date = 1 травня 2023 }}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/nosivkaotg/posts/1443805413032380 | title = Носівщина в жалобі | publisher = | author = | date = 1 травня 2023 }}'' | ||
| − | + | Закінчив школу в Держанівці, продовжив навчання, здобуваючи майбутню професію. | |
| − | |||
| − | |||
| − | + | У 2015 році він поповнив ряди Національної Гвардії України. З початком повномасштабного вторгнення він повернувся вже добровольцем-контрактником у підрозділ НГУ. | |
Служив командиром кулеметного взводу 4 батальйону Північного ОТО НГУ Його підрозділ виконував бойове завдання на околиці смт Білогорівка, Сіверодонецького району, на Луганщині. | Служив командиром кулеметного взводу 4 батальйону Північного ОТО НГУ Його підрозділ виконував бойове завдання на околиці смт Білогорівка, Сіверодонецького району, на Луганщині. | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Отримане поранення під час бойового зіткнення з ворогом, виявилося несумісним з життям. | Отримане поранення під час бойового зіткнення з ворогом, виявилося несумісним з життям. | ||
| − | Павло народився у великій, дружній родині, де батьки виховували семеро дітей, а мама удостоєна високого звання «Мати-Героїня» | + | Поховано Павла у рідній Держанівці. |
| + | |||
| + | == Родина == | ||
| + | Павло народився у великій, дружній родині, де батьки виховували семеро дітей, а мама удостоєна високого звання «Мати-Героїня». | ||
| − | + | Мама [[Трухан Тетяна Іванівна|Тетяна Іванівна]]. | |
| − | + | ||
| − | + | Брат [[Трухан Олександр Віталійович|Олександр]] боронить Україну у лавах Збройних Сил України. | |
== Відзнаки == | == Відзнаки == | ||
| Рядок 26: | Рядок 29: | ||
[[Категорія:Уродженці Держанівки]] | [[Категорія:Уродженці Держанівки]] | ||
| + | [[Категорія:Випускники Держанівської школи]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
| − | [[Категорія:Поховані | + | [[Категорія:Поховані в Держанівці]] |
[[Категорія:Герої України]] | [[Категорія:Герої України]] | ||
[[Категорія:Є у Вікіпедії]] | [[Категорія:Є у Вікіпедії]] | ||
[[Категорія:Люди Т]] | [[Категорія:Люди Т]] | ||
Версія за 08:59, 19 березня 2024
Павло Віталійович Трухан (12 липня 1995, Держанівка — 28 квітня 2023, Луганщина) — — молодший лейтенант Національної гвардії України, доброволець, загинув на Російсько-українській війні у бою. Герой України (2024, посмертно)
Носівщина в жалобі
- Джерело: Носівщина в жалобі, 1 травня 2023
Закінчив школу в Держанівці, продовжив навчання, здобуваючи майбутню професію.
У 2015 році він поповнив ряди Національної Гвардії України. З початком повномасштабного вторгнення він повернувся вже добровольцем-контрактником у підрозділ НГУ.
Служив командиром кулеметного взводу 4 батальйону Північного ОТО НГУ Його підрозділ виконував бойове завдання на околиці смт Білогорівка, Сіверодонецького району, на Луганщині.
Отримане поранення під час бойового зіткнення з ворогом, виявилося несумісним з життям.
Поховано Павла у рідній Держанівці.
Родина
Павло народився у великій, дружній родині, де батьки виховували семеро дітей, а мама удостоєна високого звання «Мати-Героїня».
Мама Тетяна Іванівна.
Брат Олександр боронить Україну у лавах Збройних Сил України.
Відзнаки
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Нагороду вручив сім'ї загиблого президент України Володимир Зеленський 13 березня 2024 року, в День українського добровольця.
