Відмінності між версіями «Дуб у Горішному»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Кремезний дуб.jpg|міні|Дуб у Горішному]] | [[Файл:Кремезний дуб.jpg|міні|Дуб у Горішному]] | ||
| − | '''Могутній дуб''', якому ймовірно понад 300 років, росте в урочищі [[Горішне]]. | + | '''Могутній дуб''', також '''Семенів дуб''', якому ймовірно понад 300 років (за [[Семениха|іншою версією]], посаджений в 1900 році), росте в урочищі [[Горішне]] на місці [[Семениха|хутора Семениха]]. |
| − | Свідок початку партизанського руху під час Німецько-радянської війни. Про цей дуб часто згадували партизани | + | Свідок початку партизанського руху під час Німецько-радянської війни. Про цей дуб часто згадували партизани у своїх спогадах. |
== Біля дубу поховані … == | == Біля дубу поховані … == | ||
Поточна версія на 14:19, 9 травня 2024
Могутній дуб, також Семенів дуб, якому ймовірно понад 300 років (за іншою версією, посаджений в 1900 році), росте в урочищі Горішне на місці хутора Семениха.
Свідок початку партизанського руху під час Німецько-радянської війни. Про цей дуб часто згадували партизани у своїх спогадах.
Біля дубу поховані …[ред. | ред. код]
- Джерело: Петро Крапив'янський: Біля дубу поховані наші партизани, Володькова Дівиця (Червоні Партизани), 16 грудня 2021
Біля дубу поховані наші партизани:
- Іван Кулініч — командир взводу. Родом із села Плоске. Після того як його батько був розстріляний у рідному селі, він присвятив своє життя боротьбі з ворогом. Загинув на 110-му км.
- Кривенко Григорій — молодий хлопець з Носівки. Працював у колгоспі. Загинув на 110-му км.
- Медвідь Микола Іванович, головний розвідник нашого партизанського з'єднання «За Батьківщину!» із села Володькова Дівиця. Загинув на 110-му км.
- Крапив'янський Петро Єгорович, мій троюрідний брат. Прибув у партизани зі своєю сім’єю у складі 12 чоловік. Загинув на 110-му км.
- Дейнеко Борис з Володькової Дівиці. Він прибув у партизани зі своєю сім'єю - мамою та сестрою. Загинув на 110-му км.
- Якимено Микита – командир саморобної гармати. Багато разів брав участь у боях, знищував потяги. А загинув при знищенні чергового бронепотягу на вулиці Якименці, на його рідній вулиці, де він проживав.
- Констянтин Кузьменко, героїчний кулеметник. Не раз приймав участь у запеклих боях. А загинув у селі Мрин Носівського району при знищенні поліцейського стану.
- Аркадій Кузнецов, із оточенців. Батьки його проживали у Ленінградській області. Загинув разом з Костянтином Кузьменко, був його другим номером.
- Саша Греков, як і Кузнецов, із оточенців, військовополонений. Загинув у бою за патронат.
- Кривша Іван, кулеметник із Носівки. Загинув під час оборони патронатівців,
- Мірошник Гаврюша кулеметник з Носівки, Ольга Мокринець, його 2-й номер.
- Компанець Василь, командир партизанської роти,
- Сергій Покиньборода, який завів німців у болото,
- Михайло Гонта - комісар Івана Бовкуна, загинув на шляху Носівка-Мрин при звільненні арештованих громадян.
- Джерело: Спогади Петра Крапив'янського Петро Крапив'янський: … тут же поховані патронатівці, Володькова Дівиця (Червоні Партизани), 16 грудня 2021
Крім того, тут же поховані патронатівці, 13 чоловік, у тому числі 4 дітей і 5 жінок. Це тільки з одного батальйону.
- Старицька Мотря і її донька Оля, віком 1 рік,
- Рудич Марія,
- Градобик Іван,
- Старицька Ганна та її 2 дітей,
- Богдан Василь і його дружина Богдан Ганна, син Олексій, невістка Наталка та 2-х річний онук Василько.
