Редагування Держанівська гімназія

'''Держанівська гімназія Носівської міської ради Чернігівської області''', до 2022 — [[Держанівка|Держанівський]] навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" I-III ступенів.

На 27 січня 2021 в школі 8 класів, 53 учні.<ref>[http://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=33303&tp=7 Розпорядження міського голови № 15 від 27 січня 2021 Про внесення змін до розпорядження міського голови Носівської міської ради від 18.09.2020 року №163 «Про затвердження мережі навчальних закладів Носівської ОТГ на 2020-2021 навчальний рік]</ref>

30 серпня 2022 Носівська міська рада вирішила організувати освітній процес у 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану в режимі онлайн з використанням дистанційних технологій, в тому числі у Держанівській гімназії.<ref>{{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=37725&tp=7 | title = Про організацію освітнього процесу в 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану| publisher =  Носівська міська рада | author = | date = | access-date = | language = }}</ref>

== Люди ==
* [[Чорна Ніна Олексіївна]] — директор.

== Історія ==

[[Файл:Держанівська школа, випуск 1977.jpg|800 пкс]]

:''Випускники 8 класу Держанівської школи, 1977''

[[Файл:Вчителі Держанівської школи.jpg|800 пкс]]

:''Вчителі Держанівської школи''

: :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/7101380049989420/ | title = (4) Носівка Nosivka Nosowka | В Енциклопедії Носівщини вчора з'явилася нова ґрунтовна стаття про педагогів Держанівської школи| publisher = | author = Валерій Фурса | date = 11 січня 2024 }}''

Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.

Село [[Держанівка]] на карті Чернігівщини — це маленька цяточка. Таким воно здається з точки зору картографа. Насправді ж село — це багата історія, це відгомін далеких віків. Відгомін віків про події, які тут відбувалися; про людей, які тут жили колись, живуть тепер і будуть жити.

Засновником села був [[Держанов]], кажуть, людина освічена для того часу. Неспроста Держанов обрав саме це місце, де нині знаходиться село. В ті далекі часи тут були мальовничі зелені ліси, повноводна річка, щедрі родючі ґрунти. Перші поселенці займалися рибальством, мисливством, землеробством, скотарством. Так розпочиналася історія села Держанівки. Перша школа в нашому селі з'явилася наприкінці ХІХ століття, отже існує понад сто років. Архівні матеріали 1897 року підтверджують розповіді старожилів села про існування школи, засновником і організатором якої був панотець [[Павлуша Максимович]].

Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.

Згадує [[Круголь Євдокія]], жителька села 1903 р.н.

Два класи були суміжними, а вчителька була одна — [[Гуйченко Олександра Йосипівна|Олександра Йосипівна Гуйченко]] із заможної міщанської родини нинішнього Бобровицького району. В шкільному приміщенні розібрали внутрішню стіну-перегородку і в утвореній одній великій класній кімнаті разом навчалися учні 1, 2 та 3 класів. З великої кількості учнів, які розпочинали навчання у першому класі, до закінчення третього класу залишалося лише троє п'ятеро школярів.

Заняття в школі розпочиналося уроком-молитвою, який вів піп Павло. Потім були уроки арифметики, слов'янської мови, руської історії, які вела вчителька. Писали на якихось невеличких грифельних дошках крейдою.

Навчалися тільки до Великодня, а потім третьокласники здавали екзамен. На екзамені були присутні: батюшка Павлуша, батюшка з сусіднього села Адамівки, вчителька, пан сільський староста Харкун Іван Євстратович і представник від Козелецького повіту.

Посеред класу ставили стіл, застеляли червоним сукном. Учень ставав перед комісією, вклонявся і відповідав на запитання з усіх вивчених предметів. Кожному учню, який успішно склав іспит, пан давав подарунок: Євангеліє і чорний пекейовий платок.

Після смерті попа Павлуші його місце зайняв син Микола. Він зі своєю родиною переселився з материнського будинку до шкільного приміщення.

Сільська громада не могла існувати без школи і тому збудувала нову школу, там де нині знаходиться центр Держанівки. В новобудові були дві класні кімнати, дві кімнати для вчителя і кухня. Навколо школи висадили дуже багато різних видів квітів, різних сортів бузку. В самій школі було багато кімнатних квітів, за якими доглядали вчителі і техпрацівниця.

В 1930-х роках розпочалася колективізація, яка негативно вплинула і на школу. Всі квіти, кущі, дерева поблизу школи були знищені і понівечені. Зі шкільного подвір'я зробили пустир.

Зранку в школі навчалися малі школярі, а після обіду для дорослих працювали класи з ліквідації неписьменності. Наприкінці 1930-х років вчителями в школі працювали [[Ісаєнко Костянтин Леонтійович]] та вчителі чиїх прізвищ на жаль не можу пригадати: Михайло Олексійович, Олександра Пилипівна, Поліна Павлівна. Директором школи був [[Паїс Василь Павлович]], математику читав [[Бруханда Іван Самійлович]] (уродженець Мрина), українську та німецьку мови читала [[Бабич Марія Михайлівна]], історію та географію — [[Нєізвєстний Прокіп Васильович]].

Школу відвідували не лише держанівські учні, а й діти з [[Адамівка|Адамівки]], [[Киселівка|Киселівки]], Будищ, [[Ведмедівка|Ведмедівки]], [[Роздольне|Роздольного]].

Новий колектив вчителів організував у школі різні гуртки: хоровий, спортивний, струнних інструментів, драматичний. Перед війною склад вчительського колективу був таким: [[Паїс Василь Павлович]], [[Хархута Сергій Павлович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], Любов Віталіївна, Марія Іванівна. Держанівська семирічка була в пошані в районі. Випускники школи успішно складали іспити при вступі до навчальних закладів. Схвальні відгуки про роботу школи можна було чути від викладачів навчальних закладів Ніжина.

[[13 вересня]] [[1943]] року Держанівку було звільнено від німець ких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив вчителів: [[Шевела Шура Антонівна]], [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Маринченко Галина Ничипорівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Желада Володимир Ілліч]].

Найстарішим педагогом у школі була [[Бабич Марія Михайлівна]], яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: [[Луков Петро Ісакович]], [[Колесниченко Василь Панасович]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Шевела Данило Опанасович]], [[Штепура Віра Григорівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону. Галина Ничипорівна згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?

Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, Сара Ароновна, дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював [[Коляда Яків]].

В той час дітям дозволялося ходити по вулицях лише до 21 години вечора. Школярам заборонялося відвідувати вечірні кіносеанси. Вчителі школи проводили значну роботу з батьками.

В 1952 році Держанівська семирічна школа була реорга нізована в середню загальноосвітню школі і в 1955 році вже випустила перших своїх десятикласників.

Серед них були: [[Кульбака Галина Леонтіївна]], яка пізніше тривалий час працювала директором рідної школи, а потім — вчителем математики, [[Какало Михайло Логвинович]], [[Коршок Надія Іванівна]], [[Погиба Ніна Яківна]].

В 1967 році за типовим проектом було збудоване нове дво поверхове приміщення школи.

Жителі села добрим словом згадують своїх вчителів, які в різний час працювали в школі і вивчили не одне покоління держанівців та учнів сусідніх сіл: [[Колесніченко Василь Опанасович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Черв'як Дмитро Сергійович]], [[Черв'як Тетяна Леонтіївна]] та [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], [[Кудлай Таїсія Андріївна]], [[Шевела Данило Опанасович]] та [[Шевела Олександра Антонівна]], [[Оксенич Віктор Федосійович]], [[Островецький Андрій Леонтійович]] та[[ Островецька Любов Дмитрівна]], [[Мурашко Валентина Петрівна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Ігнатенко Ганна Єгорівна]], [[Штепура Віра Григорівна]]...

Серед випускників Держанівської середньої школи багато шанованих людей — це і журналісти і лікарі, і вчені, і інженери.

[[Островецький Леонід Андрійович]], кандидат фізикомате матичних наук, користується повагою серед викладачів і студентів Чернігівського політехнічного і педагогічного інститутів.

[[Какало Олексій Васильович]], художник, член Спілки худож ників України.

[[Божок Віктор Михайлович]], журналіст, член Спілки письменників України, лауреат багатьох конкурсів. [[Будлянський Микола Георгійович]], заслужений журналіст України, поет, прозаїк. Його твори друкуються в багатьох періодичних виданнях України.

[[Постой Віктор Петрович]], кандидат сільгосп. наук, зав. кафедрою Київської сільгосподарської академії.

А ще в Держанівці народився і деякий час проживав з батьками [[Рибаков Анатолій Наумович|Анатолій Рибаков]], відомий письменник, автор книг «Діти Арбату», «Кортик», «Бронзовий птах», «Важкий пісок» та інших. Багато з цих творів були екранізовані і мали великий успіх і серед глядачів і серед читачів.

В 1997 році школа святкувала свій ювілей. В ній працював педагогічний колектив з 15 вчителів, у більшості — випускників рідної школи. В 1997-1998 навчальному році навчалося 95 учнів. Для них функціонує бібліотека, музей українознавства, діють різні гуртки.

Нині директором Держанівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів працює [[Чорна Ніна Олексіївна]], вчителька російської мови та зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва. Вчителями української мови та літератури працюють [[Власенко Валентина Іванівна]] та [[Сокол Ніна Віталіївна]], яка веде ще уроки зарубіжної літератури та російської мови. [[Вірич Юлія Вячеславівна]] навчає англійської мови, [[Шелестюк Юлія Володимирівна]] — історії, правознавства та художньої культури, [[Кошель Мирослава Михайлівна]] — хімії та біології, [[Чорний Станіслав Дмитрович]] — географії, природознавства, біології. Точні науки викладають вчителі [[Сапожнікова Ольга Сергіївна]] (математику, інформатику, економіку) та [[Кульбака Володимир Григорович]] (математику, фізику, астрономію). [[Черв'як Валентин Дмитрович]] веде уроки фізичної культури та Основ Захисту Вітчизни.

Молодших школярів навчають [[Трухан Тетяна Олександрівна]], [[Закусило Надія Михайлівна]] та [[Трухан Ніна Пантеліївна]]. Виховують дошкільнят виховательки [[Кузьміна Валентина Данилівна]] та [[Трухан Тетяна Олександрівна]].

== Вчителі 1970-х ==
:''Фрагмент із збірника праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 9–10.''

Особливої вдячності заслуговують мої Вчителі. Ми учні 1970-х років мали унікальну можливість відчути особливе щастя від навчання в нашій рідній школі. Наша перша вчителька [[Павелко Ганна Федорівна]] мудро ввела нас у світ знань не лише з окремих наук, а життя загалом! Наш директор [[Шелест Іван Олександрович]], завуч [[Черв'як Тетяна Леонтіївна]], класний керівник [[Кульбака Галина Леонтіївна]], філолог [[Трухан Інна Михайлівна]], історики [[Божок Григорій Макарович]], [[Шевела Микола Григорович]], [[Мурашко Валентина Петрівна]], літератор [[Штепура Віра Григорівна]], філолог [[Марущенко Раїса Олексіївна]] та її чоловік вчитель музики [[Марущенко Михайло Леонтійович|Михайло Леонтійович]], біологи [[Шевела Данило Опанасович]] та [[Трухан Ірина Василівна]], подружжя математиків [[Островецький Андрій Леонтійович]] та [[Островецька Любов Дмитрівна|Любов Дмитрівна]], вчитель трудового навчання [[Оксенич Віктор Феодосійович]], хіміки [[Черв'як Дмитро Сергійович]] та [[Приступко Микола Іванович]], викладач ПВП [[Павелко Григорій Григорович]], вчитель фізкультури [[Якушевич Іван Михайлович]], педагог-організатор [[Пономаренко Любов Хомівна]]... Це ті Люди, яким я завдячую за все краще, що є в мені... Впевнений, що так думає більшість друзів мого дитинства та юності...

Чи можливо забути уроки географії й уроки життя [[Ігнатенко Ганна Єгорівна |Ганни Єгорівни Ігнатенко]]?... Я мав щасливу можливість листуватися з нею протягом багатьох років до самого відходу її у вічність... Ці листи я передав для опрацювання відомому вітчизняному поетові, письменнику-краєзнавцеві Заслуженому журналісту України [[Будлянський Микола Георгійович|Будлянському Миколі Георгійовичу]] для написання окремої повісті про наших Вчителів.

[[Файл:Випускники Держанівської школи 1973 у 2003.jpg|800px]]

''На фото зустріч випускників Держанівської середньої школи  1973 р. на святкуванні 30-тиріччя випуску у 2003 р.  Класний керівних [[Штепура Віра Григорівна]] зі свої класом (зліва від неї у верхньому ряді другий від краю [[Островецький Леонід Андрійович]]; другий справа в нижниьому ряді - [[Постой Віктор Петрович]]).''

== Примітки ==
{{Примітки}}

[[Категорія:Держанівська школа]]
[[Категорія:Гімназії]]
[[Категорія:Освіта в Носівській міській громаді]]