Горовенко Катерина Федорівна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Катерина Федорівна Горовенко (народилася 12 травня 1930 в Мрині — померла 24 квітня 2024 там само) —

Життєпис

Навчалась в школі до 7 класу.

Потім працювала в колгоспі на різних роботах: і в ланці, і обліковцем, бо добре знала табличку множення, і в сільській раді трішки.

Коли вийшла заміж у 1950 році і через рік народилася перша дитина, вона була домогосподаркою, як дружина службовця. Але в цей період допомагала своїй мамі на доярні 7 років під прізвищем мами, бо мама захворіла.

Після 1960 року працювала на різних роботах в селі понад два роки, бо тоді захворів дуже чоловік, за ним доглядала. Вона працювала і на молокозаводі, і в пекарні, які тоді були в селі, і в лісництві, і в лісгоспзагу, і в лікарні санітаркою, коли чоловік там часто лікувався, 5 років працювала завстоловою в "Укргазбуду" і перед пенсією 5 років працювала комендантом в гуртожитку СПТУ, звідки пішла на пенсію.

Все своє життя Катерина Федорівна займалася вишивкою, була активною учасницею усіх виставок народних умільців, а її подарунок - власноруч виготовлені капці, особисто отримала Оксана Пекун у прямому ефірі телеканалу Перший в програмі Фолькмюзік!

Тяжка доля не оминула майстриню... похоронила чоловіка, двох доньок, але не втратила своєї душевної краси і любові до життя.

Вітальний вірш до 90-ліття

Джерело: Олена МариненкоСьогодні свято у родині Вітання линуть звідусіль..., 12 травня 2020

Сьогодні свято у родині
Вітання линуть звідусіль
Усі вітають Катерину
Із ювілеєм світлим цим.

Бо Горовенко Катерину
Не знать не можна й не любить
Це та людина, чиє світло
Вселяє всім бажання жить.

Вона, мов квіточка весною,
Вона, як пісня у журі…
Разом з ранковою росою
Дає напитися землі…

Завжди весела, неповторна,
Розрадить вміє, примолить
Всіх вислухає, допоможе,
За кожного душа болить.

А що майстриня вже — від Бога👍
Тут вам і вишивка, й квітник,
І килимок біля порога, в'язані капці,
І рушник…

З усього наша баба Катя
Зуміє витворить красу!
Я ювілярці в день весняний
Слова найкращі напишу.

І побажаю їй здоров'я,
На многі, благії літа,
Щоби ще довго, довго, довго
Зоря світила золота!

Від людей шани і поваги,
Любові й дяки від доньки,
А із онуками ще довго
Радіти сонцю залюбки.

Хай кожен день приносить радість,
Нехай нічого не болить
В дім не заходить сум і заздрість,
Хай тільки Щастя в нім зорить🌷

Найкраща наша!
90 — це надповажний ювілей!
З роси й з води, по вінця чаша
І, щоб до ста, і будьмо, гей!!!