Яма Михайло Петрович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 10:16, 21 серпня 2024, створена Perohanych (обговорення | внесок) (→‎Примітки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Михайло Яма

Михайло Петрович Яма (народився 11 вересня 1947 в Носівці) — педагог, спортивний тренер, перший директор Носівської дитячо-юнацької спортивної школи.

Життєпис[ред. | ред. код]

Матеріал підготувала Бела Мень, однокласниця Михайла Ями. 20 серпня 2024

Закінчив Носівську середню школу №1 (1966). Вищу освіту здобув у Чернігівському педагогічному інституті імені Т. Г. Шевченка на факультеті фізичного виховання — дистанційно (1972—1977).

З 1966 по 1968 проходив військову службу в Демократичній республіці Німеччина.

Свою трудову діяльність розпочав одразу після демобілізації, в 1968, столяром 1-го розряду на Носівській меблевій фабриці.

Ще навчаючись у школі виявив хист і любов до спорту, брав активну участь у спортивних змаганнях з різних видів спорту, у тому числі зі стрільби з малокаліберної гвинтівки, лижного спорту, легкої атлетики, п'ятиборства на рівні району й області, де досягав високих результатів: був призером і чемпіоном району зі стрибків у висоту і довжину, призером області у дорослій команді за збірну Носівки з футболу. Вибір майбутньої професії був не випадковим.

Наступного, 1969 року, враховуючи особисті спортивні досягнення, М. П. Яма був запрошений до Козарської восьмирічної школи на посаду учителя фізичного виховання. Саме там виявився особливий талант педагога і спортивного тренера. За період роботи в школі завдяки зусиллям М.П. Ями було підготовлено низку чемпіонів району з легкої атлетики і інших видів спорту. Серед них:

1975 року Михайло Петрович Яма переходить на роботу до Носівської середньої школи №3 на посаду викладача фізичної культури. Талант педагога — спортивного тренера, його творчий підхід до тренувального процесу, володіння методиками тренування і розробка власних тренувальних методів, знання спортивної психології, здатність оцінити потенціал майбутнього спортсмена, притаманні педагогу, у поєднанні з любов'ю до свого фаху і до дітей дозволили Михайлу Петровичу прищепити своїм вихованцям любов до фізичної культури і спорту, підготувати нових чемпіонів району і області з легкої атлетики. Ними стали:

  • Лисач Світлана — чемпіонка області з бігу на дистанції 500 м;
  • Мороз Ніна — призерка області з легкої атлетики, чемпіонка району з лижних гонок;
  • Крупка Василь — чемпіон області з бігу на дистанції 1500 м;
  • Сиктим Анатолій — чемпіон області з бігу на дистанції 3000 м;
  • Сябер Валентина — 3-те місце в змаганнях області з лижних гонок (1975-1980);
  • Тертишник Микола — призер України з легкої атлетики, був запрошений до школи олімпійського резерву у Києві, повернувся в Носівську СШ №3 через травмування ахіллового сухожилля і вже наступного року, завдяки зусиллям Михайла Петровича, який застосував свою методику лікування і тренувань, виборов звання чемпіона області з бігу на 800 м і 1500 м. Нині Микола Тертишник працює директором Носівської дитячо-юнацької спортивної школи (КПНЗ);
  • Гейко Леонід (нар. 1966) — був запрошений до республіканської спортивної школи, став призером чемпіонату України з легкої атлетики, у віці 17 років виконав норми кандидата в майстри спорту; в юнацькому віці став чемпіоном світу з пожежно-прикладного виду спорту.

Серед його вихованців є також і майстри спорту. Надалі ними стали: Сириця Василь — майстер спорту з боксу; Крупка Василь — майстер спорту з легкої атлетики.

Впродовж роботи в Носівській СШ №3 Михайло Петрович як педагог — серед іншого проводив з учнями старших класів (9 -10 класи) численні походи по місцях бойової і партизанської слави України, що сприяло вихованню у них почуття патріотизму і любові до Батьківщини.

1983 року в Носівці відкривається Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Враховуючи заслуги Михайла Петровича Ями з підготовки спортсменів Носівщини, Обласним відділом народної освіти було запропоновано М. П. Ямі очолити ДЮСШ і Михайло Петрович того ж року стає її першим директором (по переведенню з СШ №3). У 1983— 1995 М. П. Яма працює на посаді Директора ДЮСШ, а з 1995 по 1997 — на посаді тренера-викладача ДЮСШ. 1997 року виходить на пенсію за вислугою років, однак вже 2012 року повертається на посаду тренера-викладача з легкої атлетики ДЮСШ, де працює по 2022 рік.

Скромний, залюблений у свій фах, відданий улюбленій справі, дітям, Михайло Петрович вніс значний внесок у розвиток і поширення фізичної культури і спорту серед дітей та юнацтва Носівщини.

Хобі — фотографія. Михайло Петрович захоплювався фотографуванням. На спортивні змагання неодмінно брав з собою камеру, знімав виступи своїх вихованців, дарував їм світлини з їх участю.

Михайло Петрович на заслуженому відпочинку, але продовжує тримати зв'язок з своїми вихованцями. Йому телефонують, вітають з днем народження, святами, приїздять у гості. Двері Михайла Петровича завжди гостинно відчинені. Любов, віддана дітям, повертається сторицею до свого шанованого і улюбленого учителя.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів, Дружина — Антоніна, сини: Олег (1970р.н.) і Валерій (1974р.н.).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений численними дипломами і грамотами районного і обласного відділів народної освіти, а також Міністерства освіти і науки України за високі показники з підготовки спортсменів Носівщини, досягнення видатних спортивних успіхів його вихованцями з шкіл №1, №2 та №3.

З-поміж інших:

  • Грамота Чернігівського обласного комітету профспілки працівників харчової промисловості (1973);
  • Диплом І ступеня Київської обласної ради ДСТ "Колос" (1974);
  • Почесна грамота Київської обласної ради ДСТ "Колос" (1979);
  • Грамота Міністерства освіти УРСР, Українського комітету профспілки працівників освіти та вищої школи і наукових установ (1979);
  • Почесна грамота Міністерства освіти і науки України — " Першому директору Носівської КПНЗ ДЮСШ" (2008р.);
  • Почесна грамота Носівської міської ради — з нагоди Дня фізичної культури та спорту та 75-річчям від дня народження (2022).[1]

Примітки[ред. | ред. код]