Троїцька церква в Носівці
Свято-Троїцька церква — храм і парафія у місті Носівка. Розташована по вулиці Комунальній, 1. Головна пам'ятка Носівки і громади (раніше — району). Відноситься до ПЦУ (з 2023 року, раніше — УПЦ МП). Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний номер 39-Чг.
Історія
Збудована у 1765 року ніжинськими майстрами на замовлення священника Лукашевича.[1]
5 березня 1922 року Степан Проценко був введений в сан священика і призначений настоятелем Свято-Троїцької церкви села Носівки. 24 листопада 1922 року – введений в сан архімандрита. 26 серпня 1926 р. митрополитом Нижегородським Сергієм в Нижньому Новгороді архієпископ Стефан хіротонізований на єпископа Козелецького, вікарія Чернігівської єпархії. Кафедральним собором єпископа Козелецького Стефана залишався Свято-Троїцький храм Носівки. В 1934 р. преосвященник Стефан призначений єпископом Чернігівським і Носівським.
1920-30 роки були для православної церкви одними з найтяжчих в історії.
В 1923 році продовжується націоналізація підприємств. 7 червня відбулась передача 2 цегельних заводів у Носівці, що належали Троїцькій та Успенській церквам, недавно створеному кооперативу.
За 1933-36 рр. кількість храмів Чернігівської єпархії скоротилася із 300 до 48. Після закриття комуністичною владою в 1936 р. Свято-Троїцького собору, владика Стефан, разом з головою церковної ради, їздив до Києва на зустріч до Центрального виконавчого комітету УРСР з проханням про відкриття храму, але даремно.
В 1950-ті в храмі правилося.
З 1960-х на церковному подвір'ї храму розміщувався Центральний носівський базар.
На початку 1990-х років Троїцький храм, через три десятиліття, відновив свою службу.
Тоді ж базар з подвір'я храму було перенесено на нинішнє його місце.
Архітектура
Храм тетраконхового типу. Прикрашений барочними спареними колонами на кутах. Такі прикраси у XVІІІ столітті вважались елементами палацової архітектури[1]
За час свого існування церква кілька разів добудовувалася, зокрема 1811 р. У ХХІ столітті добудували довгий ґанок.[1]
На церковному подвір'ї розташована дзвіниця, що має нехарактерні для архітектури Лівобережжя готичні архітектурні риси.[1]
Охорона державою
Рішенням Чернігівського облвиконкому від 19 лютого 1985 № 75 Троїцька церква визнана пам'ятником архітектури місцевого значення.[2]
На облік взята рішенням облвиконкому від 28 квітня 1987 № 119[3].
Балансова вартість 39 769 100 грн[3].
Відповідно до рішення вісімнадцятої сесії Чернігівської обласної ради сьомого скликання від 26 червня 2019 року № 59- 18/VII включена до «Переліку об'єктів нерухомості - пам'яток архітектури, які включаються до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебувають на бухгалтерському обліку управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації»[3].
Священники
2 жовтня 2023 внаслідок переходу громади Свято-Троїцької церкви до Православної церкви України, ніжинський благочинний о. Сергій Чечин з громадою відслужив перший молебень українською мовою та представив настоятеля храму о. Юрія (Касаховського Юрія Олексійовича).
Станом на жовтень 2015, настоятелем храму — керівником «Релігійної організації Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці» був благочинний Носівського округу, протоієрей Михаїл Гулик[4].
Олексик Володимир Іванович (народився 1978) — протоієрей.
Релігійна громада
Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Носівка Ніжинського району Чернігівської області", попередня назва: Релігійна організація Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці.
Адреса: місто Носівка, вул. Спасо-Преображенська, будинок 14-Б
Колишня адреса: місто Носівка, вулиця Суворова, будинок 1
Код ЄДРПОУ 36213882
Спогади Носівчан
Спогади Людмили Соколовської-Овод
- Джерело: Л. Соколовська-Овод: Була іще малою, але пам'ятаю…, Носівка Nosivka Носовка, 7 липня 2021
Була іще малою, але пам'ятаю як в тій церкві стояли дерев'яні діжки та ящики, а поряд був базар. Іще згадую як старі люди проклинали одну партійну діячку що зробила з церкви склад. Прізвищ називати не буду нехай спочивають з миром.
Спогади Василя Кияниці
- Джерело: В. Кияниця: Для повноти спогадів…, Носівка Nosivka Носовка, 8 липня 2021
…Ближче до нас і через паркан від базару — Троїцька церква, яка вціліла до наших днів. Хоч я пам'ятаю як у ній правилось у 1950-х. Ходили святити паску, вербу, воду. А потім вона стояла пусткою. Після влаштованого носівськими керманичами погрому.
Орієнтовно, у 1962-1963 роках, коли в одну із вересневих ночей до церкви під'їхали автомобілі. Були зламані замки і забрано все, що комуністичні бандити повважали цінним. На ранок слух про нічну подію рознісся Носівкою. Люди побігли дивитися. Я тоді навчався у п'ятому, або шостому класі сьомої (Чмиховської) школи. Заняття були відмінені і школярі теж побігли «до церкви».
Запам'ятався повний розгардіяш. Ті школярі, що були старшими, швидше за все, із першої школи, прибули раніше. Вони жбурлялися один в одного церковними книгами, підсвічниками і іншою церковною атрибутикою. На підлозі валялися ікони. Запам'ятав ще, як мій однокласник Аркадій Ляшенко невідомо як опинився на центральному підсвічнику, що висів на тросі від купола, і гойдався на ньому в усіх понад головами. Він увесь був у воску від свічок, але мав вигляд переможця. Певне люди п'яніють від подібного дійства. Ніхто не закликав до порядку. Роби, що забажаєш… Моя мама була дуже віруючою, якось і на мене впливала. Тому, хай там що, але підсвідомо боячись гріха, я із сусідом Іваном Ляшенком, трохи постоявши на порозі, пішли додому на Козарський шлях. А погром церкви ще продовжувався декілька днів. Міліція не звертала уваги, а це ще більше розпалювало на «подвиги».
Бачите, як вишукано і підло діяли комуністи. Спершу пограбували самі, а потім пустили населення, школярів. І кінці у воду. Отже, після погрому, певний час церква стояла пусткою. Пізніше у ній було влаштовано склад для зберігання комбікормів. Приміщення не опалювалось, не доглядалось. Дах не просто став протікати, а на ньому почали рости берізки (як на колишньому кінотеатрі «Космос»). Все почало псуватися…
Аж потім, вже інші, «кращі» комуністи, спохватилися. Бо подув вітер горбачовських змін. Почали Троїцьку церкву ремонтувати-реставрувати. З'явилися будівельні риштування. Надбудували купол. Фото теж нещодавно було на сторінці групи «Носівка-Nosivka-Носовка».
Проте повернімося до малюнка, на якому церква ще була діючою. Правіше від церкви – дерев'яна дзвіниця. Дзвонар був незмінний – Омелько Соїн, юродивий. Його знала вся Носівка, а він — знав свою справу. А ще він запам'ятався мені міцним і дужим. Взимку ходив босим, або в постолах.
Поряд із дзвіницею було ще одне церковне приміщення. На мою думку, його орієнтація була іншою, ніж на малюнку. Пізніше у ньому облаштували районний відділ освіти. Із закриттям церкви була розібрана і дерев'яна дзвіниця…
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 http://ukrainaincognita.com/khramy/nosivka
- ↑ Олександр Кононенко: Рішенням Чернігівського облвиконкому від 19.02.1985 №75 Троїцька церква визнана пам'ятником архітектури місцевого значення, Носівка Nosivka Носовка, 19 березня 2021
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Dodatok_59.pdf
- ↑ 250-років Свято-Троїцькому храму м. Носівка
