Степовохутірська школа
Степовохутірська ЗОШ I-III ступенів
- «Степовохутірська ЗОШ I-III ступенів» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади району.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2019. — 312 с. ISBN 978-617-640-461-3.
Свою історію школа розпочала у 1906 році, коли при новозбудованій церкві відкрили трикласну школу для сільської дітвори. Проте далеко не всі батьки віддавали своїх дітей до навчання, залишаючи їх працювати у домашньому господарстві. Також не всі діти могли дістатися до школи із віддалених хуторів.
Після завершення Громадянської війни країна перейшла до відбудови зруйнованого господарства, поступово почало налагоджуватися мирне життя. В селі та навколишніх хуторах значно зросла кількість дітей і школі вже стало не вистачати класних приміщень для навчання. Постала проблема будівництва нової школи.
У 1929-32 роках в селі під керівництвом Федора Петровича Михайленка звели приміщення семирічної школи, що складалося із п’яти кімнат. Це була перша соціальна будова післяреволюційного періоду на всю велику округу.
До 1939 року Степові Хутори жили за хутірською системою.
У роки війни в загоні «За Батьківщину» воювали вчителі школи Сергій Іванович Басистий та Борис Михайлович Богуславський. С.І. Басистий у 1950-1960 рр. працював директором Горбачівської початкової школи Бобровицького району.
Кількість дітей у повоєнний період стрімко зростала і в 1953 році семирічну школу реорганізували в середню. Через три роки відбувся перший випуск 29 учнів середньої школи.
Як згадували про свою школу колишні випускниці школи, а нині вчителька історії Носівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Якименко (Рубаник) Валентина Михайлівна та вчителька початкових класів Салівон Юлія Григорівна в 1970-1980-х роках в школі працювали такі вчителі:
Шутий Юрій Савич був директором школи; на зміну йому прийшла вчителька української мови та літератури Гальченко Ольга Андріївна, а її чоловік, Гальченко Яків Степанович, викладав математику. Вчителька хімії Карпенко Катерина Миколаївна працювала завучем, а Карпенко Віталій Васильович – учителем історії.
Сеник Ніна Андріївна навчала української мови та літератури. В 1980 році вона була класним керівником 10 класу, в якому налічувалося 38 випускників.
Вчителями російської мови та світової літератури працювали Нечепа Ольга Устимівна та Шевченко Проня Іванівна. Наприкінці 1980-х, початку 1990-х років світову літературу та рос. мову викладала також Горбатенко Олена Степанівна.
Шульга Володимир Сергійович був вчителем географії та історії, а його дружина, Лідія Іванівна – вчителем фізики. Мархай Микола Степанович викладав біологію, його син – Мархай Микола Миколайович працював вчителем фізкультури, а невістка – Мархай Марія Миколаївна, навчала школярів німецької мови. Вчителями початкових класів працювали Свирид Галина Антонівна, Будюк Світлана Андріївна, яка також працювала вчителькою образотворчого мистецтва, та Галина Тимофіївна. Будюк Микола Степанович вів уроки трудового навчання. Вчителькою музики була Овчаренко Тетяна Миколаївна.
У 1981 р. 272 учнів середньої школи навчав 21 учитель.
Учням тривалий час доводилося навчатися в старих шкільних приміщеннях. Початкові класи навчалися в приміщенні сільської бібліотеки, яка знаходилася на місці сучасної школи. В другій половині 1970-х років, голова колгоспу місцевого колгоспу «Дружба» Микола Васильович Рудь, який дуже багато зробив для соціального розвитку навколишніх сіл, збудував сучасне двоповерхове приміщення середньої школи.
У 2012 році в школі навчалося 73 учні, серед них і школярі з сусідніх Горбачів Бобровицького району, з Кіровки, Карабинівки, Відрадного. Також відвідували школу діти з Коломійцівки, Мельників. Місцеве підприємство «Агропрогрес» організувало підвіз учнів автобусом до школи. А багато років до цього школярі добиралися на навчання пішки чи як прийдеться.
Підприємство Івана Івановича Куровського піклувалося також і про місцевий дитячий навчальний заклад. Крім продуктів, ремонту, транспорту, підприємство навіть за електроенергію та опалення садочка сплачувало.
Завдяки такій турботі кількість вихованців дитсадка за декілька років зросла вдвічі – з 25 до 50 дітлахів.
ПП «Агропрогрес» постійно турбується про щорічні ремонти школи, облаштувало необхідні школі їдальню, опалювальну і каналізаційну системи, організувало безкоштовне харчування школярів, комп’ютерне забезпечення…
На жаль, село втратило такого дбайливого господаря, який зробив чи не найбільше для його соціального та господарського розвитку…
В 2017-2018 навчальному році в школі працює 18 педагогів, які навчають учнів.
В останні роки директором школи працює вчителька української мови та літератури Світлана Іванівна Новик. Заступником директора з навчально-виховної роботи працює Передерій Ірина Віталіївна, вчителька української мови та літератури; заступником директора з виховної роботи – соціальний педагог Тригуб Катерина Юріївна, педагогом організатором – Замула Тетяна Григорівна.
Ветерани педагогічної праці, Відмінники освіти України, чий педагогічний стаж подолав вже піввіковий рубіж – подружжя Гальченків, навчають вже яке покоління учнів села; Ольга Іванівна – рідній мові та літературі, а Яків Степанович – математиці та інформатиці. Поруч з ними працюють досвідчені колеги з багатим вчительським досвідом: Сеник Наталія Іванівна вчить біології, природознавству та праці, Погорілко Валентина Іванівна викладає зарубіжну літературу та російську мову, Шульга Лідія Іванівна – фізику, астрономію, музичне мистецтво, Острик Анатолій Петрович – географію, фізкультуру, Кратко Володимир Олексійович – математику, фізкультуру, основи Захисту Вітчизни.
Молодші колеги підтримують репутацію школи своєю ефективною працею. Ващенко Ольга Миколаївна викладає хімію та основи здоров’я, Розум Алла Миколаївна викладала історію та правознавство, образотворче мистецтво. Лише розпочинає своє становлення педагога Покиньборода Анастасія Станіславівна, вчителька англійської мови.
В початкових класах працюють досвідчені вчительки з педстажем понад 30 років у кожної – Ємець Лідія Петрівна, Козел Валентина Тимофіївна, Кульбака Олена Миколаївна, Рубан Валентина Миколаївна.
