Соломаха Валентина Миколаївна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 20:12, 5 жовтня 2023, створена Perohanych (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Валентина Соломаха

Валентина Миколаївна Соломаха (до заміжжя Розум, народилася 15 травня 1949 — померла 17 травня 2022) — медична сестра.

До життєпису

Народилася в Носівці на вулиці Рябусі, нині вулиця Миру.

З 1969 по 2019 працювала медичною сестрою в Носівській районній лікарні.

Родина

Батько — Розум Микола Олександрович (1926—1977), працював у колгоспі «Паризька комуна», директором Носівського філіалу Ніжинського консервного комбінату. Учасник бойових дій Німецько-радянської війни, важко поранений, нагороджений медалами.

Мати — Розум Ганна Андріївна (до заміжжя Муха, 1924—2018), фармацевт, завідувач аптекою при лікарні цукрозаводу. Молодший лейтетант медичної служби запасу, учасник Другої світової війни, нагоророджена медалями та відзнаками.

Брат — Розум Олександр Миколайович (нар. 1952), музикант, фотожурналіст і фотохудожник.

Чоловік — Соломаха Микола Олексійович (нар. 1948)

Син — Соломаха Олександр Миколайович

Моїй мамі Валентині сьогодні 70!

Джерело: Носівка Nosivka Носовка, 15 травня 2019, автор: Олександр Соломаха

Моїй Мамі Валентині сьогодні 70! Аж не віриться... Лише місяць тому вона пішла на заслужений відпочинок, маючи 50 років безперервного трудового стажу і лише один запис в трудовій книжці - Носівська районна лікарня, медична сестра.

Кажуть у Носівці немає жодної дорослої людини, яка б не знала мою маму. Це певно так і є. Не пам'ятаю, щоб вона просто могла спокійно пройтись центром містечка. Постійно хтось вітається, зупиняє її, питає поради... Серед своїх сусідів мама давно і за лікаря, і за медсестру і за соціального працівника. Хоч в неї і у самої здоров'я вже не те, але відмовити вона нікому не може. Каже, що спати не буде, якщо не допоможе.

Ловлю себе на думці, що про чужих людей писати мені завжди простіше. А про найріднішу людину - постійно слова губляться, з думки на думку перестрибую, не можу головне від другорядного відокремити. Гадаю це через те, що важко описати словами почуття до людини, яку глибоко любиш... Замість численних слів скажу сьогодні лише одне їй побажання: мамо, хочу, щоб ти якомога довше жила і була здоровою!

Фото з дитсадка

Люди з вулиці Рябухи в Носівці 03.jpg

Вихованці дитячого садка Носівського цукрозаводу, автор Микола Розум (1926—1977). Десь 1954 рік. У третьому ряді друга зліва — Валя Розум.