Відмінності між версіями «Мариненко Олена Олександрівна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 13: Рядок 13:
 
До проєкту «І творчість може стати зброєю. Пісні та вірші, народжені війною» долучилася Мринська громада. Представляємо творчість Олени Мариненко.
 
До проєкту «І творчість може стати зброєю. Пісні та вірші, народжені війною» долучилася Мринська громада. Представляємо творчість Олени Мариненко.
  
Я народилася в маленькому селі,
+
:''Я народилася в маленькому селі,''
де журавлі купаються у росах,  
+
:''де журавлі купаються у росах,''
гудуть джмелі у сонячних покосах,  
+
:''гудуть джмелі у сонячних покосах,''
радіють вишні в маминім вікні...
+
:''радіють вишні в маминім вікні...''
  
 
Саме так описує у своїх віршах поетка-аматорка маленьку батьківщину, де з’явилася на світ і виросла, де залишила солодкі спогади дитинства й терпкий присмак першого кохання...
 
Саме так описує у своїх віршах поетка-аматорка маленьку батьківщину, де з’явилася на світ і виросла, де залишила солодкі спогади дитинства й терпкий присмак першого кохання...

Версія за 21:40, 16 серпня 2024

Олена Мариненко

Олена Олександрівна Мариненко (народилася 26 червня 1976 в селі Плоске) — директор Мринського сільського будинку культури.

Має вищу освіту, безпартійна.

В 2012 родина Мариненко з с. Мрин у складі бабусі Надії Василівни, мами Олени Олександрівни та доньки (онуки) Анастасії зайняли 3-є місце на І-му районному фестивалі-конкурсі родинної художньої творчості «Зіркова родина».[1]

В 2015 балотувалася до Носівської районної ради від політичної партії "Опозиційний блок".[2]

І творчість може стати зброєю

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/XuhvWQ4thPKvML3F/?mibextid=oFDknk

До проєкту «І творчість може стати зброєю. Пісні та вірші, народжені війною» долучилася Мринська громада. Представляємо творчість Олени Мариненко.

Я народилася в маленькому селі,
де журавлі купаються у росах,
гудуть джмелі у сонячних покосах,
радіють вишні в маминім вікні...

Саме так описує у своїх віршах поетка-аматорка маленьку батьківщину, де з’явилася на світ і виросла, де залишила солодкі спогади дитинства й терпкий присмак першого кохання...

А народилася Олена Мариненко в селі Плоске Носівського району 26 червня 1976 року. Провчившись до 5-го класу у Плосківській середній школі, разом із родиною переїхала до сусіднього села Мрин. Здобула середню освіту у Мринській ЗОШ І–ІІІ ступенів. Навчалася в Ніжинському училищі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, по закінченні якого отримала диплом з відзнакою і спеціальність – режисер театралізованих масових свят та обрядів. Рік навчалася на курсах масажу, як результат – диплом масажиста загального й лікувального масажу.

Далі – робота в сільському будинку культури художнім керівником, а за сумісництвом – заввідділу соціальної роботи та листів у районній газеті «Носівські вісті». Тут і почалися перші проби пера й навчання в Ніжинському державному університеті імені М. Гоголя на філологічному факультеті.

Друкувалася у місцевих виданнях (сільський бюлетень «Літературний Мрин», де вела свою рубрику «Віршовані рецепти простих і знайомих страв»), писала вірші, прозу, поздоровлення на замовлення, навіть пісні. Певний період працювала у школі.

Наразі вже 23 роки – директорка Мринського будинку культури, учасниця народного аматорського ансамблю української пісні «Молодички».

Олена Мариненко – активна учасниця всіх соціокультурних заходів, фестивалів та конкурсів. Сама пише сценарії до всіх тематичних заходів, вибудовує концепцію, театралізацію. Друкувалася у двох виданнях – це збірки «Соборність сердець» і «Миттєвості життя». До відкриття у Мринській громаді Алеї Героїв пані Олена написала 15 присвят кожному загиблому воїну громади. Вірші на воєнну тематику почала писати з моменту повномаштабного вторгнення росії в Україну.

– Це найболючіша тема, – зізнається Олена Мариненко (поетичний псевдонім – Олександрова). Бо що може бути жахливіше за війну?.. Хіба що її наслідки...

Посилання на відео: https://drive.google.com/drive/folders/1QSxoCDGsBqOEEJE-UdVMlYhCbwLexqne

Примітки

Посилання