Відмінності між версіями «Тригуб Ігор Петрович»
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Уже в 9 му класі грав у ВІА "[[Время]]", який базувався у Дебрівському сільському клубі. Грали весілля, проводи в армію, їздили на концерти. | Уже в 9 му класі грав у ВІА "[[Время]]", який базувався у Дебрівському сільському клубі. Грали весілля, проводи в армію, їздили на концерти. | ||
− | Після школи пішов навчатися учнем фрезерувальника на завод "Побідит", де наставником був друг і колега по музиці [[Петренко Олександр Миколайович]] ( | + | Після школи пішов навчатися учнем фрезерувальника на завод "Побідит", де наставником був друг і колега по музиці [[Петренко Олександр Миколайович]] (1963—2015), потім була служба в армії, після якої повернувся знову на завод, але уже водієм. За цей час ніколи не розлучався з музикою. Згодом все почало розвалюватись, і життя розкидало друзів по різних куточках. Далі була різна робота у різних напрямках. |
Після реконструкції Будинку культури Ігореві Тригубу запропонували роботу артистом духового оркестру, але музичної освіти у нього не було, і тому у віці 42 роки він вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв, яке через три роки закінчив з червоним дипломом. Далі працював у Будинку культури. | Після реконструкції Будинку культури Ігореві Тригубу запропонували роботу артистом духового оркестру, але музичної освіти у нього не було, і тому у віці 42 роки він вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв, яке через три роки закінчив з червоним дипломом. Далі працював у Будинку культури. |
Версія за 21:21, 18 травня 2023
Ігор Петрович Тригуб (народився 21 лютого 1971 року в Носівці) — музикант
Життєпис
Мама, Тригуб Світлана Михайлівна працювала бібліотекарем в Носівській школі № 3, батько — шофером.
В 1977 пішов навчатися до Носівської середньої школи № 3, яка згодом стала "з музичним нахилом". У школі було багато музичних гуртків. Їх наставниками були: Подольський Юрій Іванович (1947—2017), Козаченко Іван Васильович (1936—1999), пізніше прийшов Ємець Віталій Олексійович (нар. 1958). Було багато занять і концертів. Майже увесь час їздили захищати район на обласні конкурси.
Уже в 9 му класі грав у ВІА "Время", який базувався у Дебрівському сільському клубі. Грали весілля, проводи в армію, їздили на концерти.
Після школи пішов навчатися учнем фрезерувальника на завод "Побідит", де наставником був друг і колега по музиці Петренко Олександр Миколайович (1963—2015), потім була служба в армії, після якої повернувся знову на завод, але уже водієм. За цей час ніколи не розлучався з музикою. Згодом все почало розвалюватись, і життя розкидало друзів по різних куточках. Далі була різна робота у різних напрямках.
Після реконструкції Будинку культури Ігореві Тригубу запропонували роботу артистом духового оркестру, але музичної освіти у нього не було, і тому у віці 42 роки він вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв, яке через три роки закінчив з червоним дипломом. Далі працював у Будинку культури.
З 2018 року працює за кордоном.