Відмінності між версіями «Гавриленко Людмила Іванівна»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Людмила Іванівна Гавриленко''', до заміжжя '''Кулик''' (народилася [[7 січня]] [[1938]] в Носівці) — працівник торгівлі, ветеран праці, відмінник кооперації. | '''Людмила Іванівна Гавриленко''', до заміжжя '''Кулик''' (народилася [[7 січня]] [[1938]] в Носівці) — працівник торгівлі, ветеран праці, відмінник кооперації. | ||
| + | |||
| + | Неодноразово обиралася головою профспілки працівників споживкооперації Носівського району та членом правління [[Носівська райспоживспілка|Носівської РСС]]. | ||
== Носівчанки == | == Носівчанки == | ||
Версія за 00:53, 11 січня 2023
Людмила Іванівна Гавриленко, до заміжжя Кулик (народилася 7 січня 1938 в Носівці) — працівник торгівлі, ветеран праці, відмінник кооперації.
Неодноразово обиралася головою профспілки працівників споживкооперації Носівського району та членом правління Носівської РСС.
Носівчанки
- Джерело: Галина Гресь: Носівчанки, Носівка Nosivka Nosowka, 6 січня 2022
Гавриленко (дівоче прізвище Кулик) Людмила Іванівна народилася в Носівці, 07 січня 1938 року.
Батько, Іван Федорович, відомий на ті часи майстер-чоботар, пішов добровольцем на фронт і загинув, обороняючи Київ.
Дар'я Степанівна – мама, жінка надзвичайної доброти, терпіння, розуму. Працювала продавцем невеличкої "лавки”, що довгий час була розташована в центрі Носівки біля церкви. Лавка тьоті Даші – так її називали. Дітей Дар'я Степанівна виховала порядними, чесними, відповідальними. Життя було важке і Людмила, одна із дітей і моя майбутня мама, вже в 15 років, пішла працювати продавцем.
Перший запис у трудовій книжці – 7 лютого 1958 року. Далі навчання у вечірній школі. У 1958 році закінчила Чернігівський кооперативний технікум за спеціальністю товарознавець. Була призначена завідувачою магазином "Одяг" в Носівці.
У 1984 році в трудовій книжці Людмили Іванівни з'явився ще один запис – голова профспілки кооператорів Носівського району. Певне це й завдячуючи тому, що вона завжди відповідальна, чесна, принципова, а разом з тим дуже щира, відкрита, добра до людей, великий оптиміст.
Любити життя, поважати людей, творити добро — її життєве кредо. І не дарма її трудовий шлях супроводжують відзнаки: "Відмінник кооперації", "Переможець соціалістичного змагання ", Делегат з'їздів кооперації, Делегат обласних пленумів; медалі: "За добросовісну працю. Ветеран праці", "65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні".
Звичайно, змінилися часи і можливо, сучасна молодь ці нагороди може оцінити по своєму, але в них свідоме, доросле, професійне життя чарівної, елегантної жінки попереднього покоління славних носівчанок.
Галина Гресь (Гавриленко), дочка
