Пероганич Йосип Юрійович

Йосип Пероганич, 1967 рік

Йосип Юрійович Пероганич (народився 18 квітня 1937 в селі Нижня Тернава у Верхньому Надсянні) — педагог, музикант, художник-оформлювач, відмінник народної освіти, нині пенсіонер.

Життєпис

Посвідчення до значка «Відмінник народної освіти УРСР»

Йосип Пероганич і його родина були депортовані 1946 року з Тарнави-Нижньої. З 1947 по 1975 жив у селі Сможе Сколівського району на Львівщині.

Закінчив Самбірське педагогічне училище здобувши фах вчителя початкових класів.

Вчителював у школах Сколівського району на Львівщині, водночас працював художником-оформлювачем. Оформив краєзнавчий музей у Сколівській школі-інтернаті.

В 1975—1977 — вчителював в селі Козари Носівського району, де організував духовий оркестр і керував ним.

В 1977—1984 — художник-оформлювач за заводі «Побідит» у Носівці.

З вересня 1984 — вчитель образотворчого мистецтва та креслення у Носівській середній школі № 3. Власноруч оформив та облаштував технічними засобами навчання кабінет естетики, займався естетичним оформленням шкільних приміщень, стендів, наочності. Керував гуртком ударних інструментів, започаткував ляльковий театр.

У 2000-х — керівник гуртків моделювання і технічного дизайну Носівської станції юних техніків.

Родина

Батько, Пероганич Юрко Андрійович (народився 1888 в селі Нижня Тарнава — помер в 1959 в селі Сможе Сколівського, нині Стрийського району на Львівщині.

Мати, Пероганич (дівоче прізвище Борута) Марія (Марися) Юрківна (народилася 1891 в селі Дзвиняч-Горішній — померла в 1984 в селі Сможе). Похована в цьому ж селі поруч із чоловіком.

Дружина, Пероганич Галина Олександрівна (народилася 1937), працювала вчителем, нині пенсіонер.

Син, Пероганич Юрій Йосипович (народився в 1961), громадський діяч, живе і працює в Києві.

Донька, Руденко Наталія Йосипівна (народилася в 1969), вчителька початкових класів у Носівській середній школі № 3.

Брати і сестри Йосипа

Найстарша сестра — померла немовлям.

Михайло (1917) має 4 дітей

• Ганна (Ганя): діти Наталія, Михайло,
• Надія, діти Віктор і Тетяна,
• Василь, діти Мар'яна (має 4 дітей), Оксана,
• Юрій, діти Роман і Оксана

Іван (1919) має доньку Марійку, її син Джонатан, має двох доньок

Анна (Анця, 1921) має двох дітей:

• Михась (Надія, живе в Італії, Михась у Львові),
• Ганя, діти Юра (помер), Сергій), Іван (у Дніпропетровську)

Йосиф (1923—1934) — помер в дитячому віці

Марія (1925) має сина Івана (1966) його доньки Марія (дитячий лікар) і Уляна (музикант)

Феня (1927) мала двох дітей:

• Славко (помер),
• Люба (живе в Івано-Франківську) має дітей Славка і Миросю

Анастасія (Настуня, 1929) мала 4 дітей:

• Люба, сини Іван і Віктор, обидва в США
• Оля, сини (Михайло, Віктор, Роман),
• Наталка, доньки Маруся, Леся,
• Олександр (загинув у радянській армії).

Грані його педагогічного таланту

В квітні 2017 року виповнилося 80 років талановитій людині, нашому колезі, «старшому вчителеві», відміннику народної освіти, нині заслуженому пенсіонерові з вічно юною душею Йосипу Юрійовичу Пероганичу.

Народився Йосип Юрійович у Польщі, зростав у чарівних Українських Карпатах. Закінчивши Самбірське педагогічне училище, здобувши фах учителя початкових класів, з головою поринув у вир шкільного життя. Тут же знайшов і своє особисте щастя – його дружиною стала вчителька-біолог Галина Олександрівна Прищепа. Незабаром у молодій родині народилося двійко чарівних дітлахів: Юрась та Наталочка.

Через кілька років родина переїздить до Носівщини. Спочатку Й.Ю. Пероганич працює в Козарській школі, а вже з вересня 1984 року він – вчитель образотворчого мистецтва та креслення нашої, третьої міської школи.

Його педагогічна діяльність ніколи не обмежувалася лише сухими програмними вимогами. Будучи всебічно обдарованим, він намагався кожній дитині й нам, колегам, передати вміння малювати, в'язати макраме, ліпити чудернацькі фігурки з пластиліну та глини, розмальовувати писанки, виготовляти м'які іграшки, створювати власні орнаменти, навіть малювати мультфільми.

Окрім цього, Йосип Юрійович власноручно оформив та укомплектував технічними засобами навчання кабінет естетики, займався естетичним оформленням шкільних приміщень, стендів, наочності. Для учнів демонструвалися кінофільми, лунала весела музика, організовувалися виставки творчих робіт. У позаурочний час працював гурток ударних інструментів та, започаткований саме цією талановитою людиною, ляльковий театр, декорації та ляльки для якого були створені власноруч. Малюки особливо полюбляли бувати в кабінеті естетики, адже тут для них була створена справжня ігротека, де кожен з них міг пережити ситуацію успіху, таку необхідну для мотивації навчання та виховання.

Ще хочеться згадати про доброзичливість Йосипа Юрійовича. Адже ця людини завжди підтримувала колег, допомагала не лише ділом, а й теплим словом, дружньою порадою у хвилини відчаю та зневіри у своїх силах. Навіть зараз під час випадкових зустрічей цей педагог завжди знайде щире слово й подарує посмішку, від якої з'являється бажання жити й працювати на педагогічній ниві.

Колектив Носівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІст.№3

Відгуки до 85-річя

«Найулюбленіший вчитель під час мого навчання у Козарській школі. Як ми любили його! Любили його уроки музики, малювання. Гуртки. У нас був ансамбль, хор, оркестр. Йосип Юрійович вмів грати на всіх інструментах. Це талановита Людина в усьому: в роботі, у любові до учнів, у повазі до інших.

Хоч і не довго працював Йосип Юрійович у Козарській школі, але залишив у кожному дитячому серці частинку свого серця, своєї любові!

Многії літа, міцного здоров'я і ще довго-довго приносити радість людям і своїм рідним!»

Анна Мархай, 19 квітня 2022

«Йосип Юрійович довгі роки керував гуртками від Носівської СЮТ на базі третьої школи. Неймовірно талановитий особисто і ті свої таланти передавав діткам. Під його керівництвом було зроблено дуже точні копії-моделі будинків, церков, предметів побуту, цікавих дитячих іграшок… Його розробки не мали й не мають аналогів за змістовністю, актуальністю і затребуваністю серед тисяч того китайського дитячо-іграшкового ширвжитку, яким змушені користуватися українці. Таких талантів, якими володіє Йосип Юрійович, зустрічаються одиниці на тисячі. Довгих років Вам, шановний імениннику, невгасимої енергії і здоров'я!»

Василь Кияниця, 20 квітня 2022