Відмінності між версіями «Мальцев Володимир Анатолійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Володимир Мальцев.jpg|міні|Володимир Мальцев]]
 
[[Файл:Володимир Мальцев.jpg|міні|Володимир Мальцев]]
  
'''Володимир Анатолійович Мальцев''' ([[17 лютого|17]] травня [[1983]] в селі [[Лихачів]] — [[2 грудня]] [[2017]]) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
+
'''Володимир Анатолійович Мальцев''' ([[17 травня]] [[1983]] в селі [[Лихачів]] — [[2 грудня]] [[2017]]) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==

Поточна версія на 10:52, 17 травня 2025

Володимир Мальцев

Володимир Анатолійович Мальцев (17 травня 1983 в селі Лихачів2 грудня 2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

2000 року закінчив Лихачівську ЗОШ, потім Мринське СПТУ № 33, де здобув професію тракториста, в Ніжині — водія. В травні 2003 — листопаді 2004 проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ (Болград Одеської області). Протягом 2005—2007 проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України — у пожежній частині Києва, по тому — на Житомирській кондитерській фабриці «Житомирські ласощі». З 2007 по 2014 рік мешкав у Житомирі; влітку 2014-го повернувся до рідного села.

Пішов до військкомату добровольцем, 7 грудня 2014 року підписав контракт на 3 роки; молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 3-го взводу 2-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї бригади. На фронті з 11 лютого 2015-го, у боях за Дебальцеве зазнав контузії.

1 грудня 2017 року ближче до вечора зазнав важкого поранення під час мінометного обстрілу РОП біля села Троїцьке.

Помер 2 грудня вночі в лікарні міста Попасна.

5 грудня 2017 року похований у селі Лихачів.

Без Володимира лишились мама, дві сестри (одна з них є його двійнятком), дружина та двоє синів.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]