Відмінності між версіями «Колодязі в Андріївці»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/8201549516639129 | title = Подорожуючи Носівщиною | publisher = | author = [[Філь Юлія Ігорівна|Юлія Філь]] | date = 4 вересня 2024 }}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/8201549516639129 | title = Подорожуючи Носівщиною | publisher = | author = [[Філь Юлія Ігорівна|Юлія Філь]] | date = 4 вересня 2024 }}'' | ||
| − | Однак не покинули Андріївку сили природи — духи води! Символ багатства та родючості землі, життєдайності і невичерпності, символ поєднання небесних і підземних сил — це андріївські криниці (колодязі), що були викопані майже у кожній садибі! Ось і нині, забуті, закинуті колодязі викликають у нас повагу і майже містичні відчуття. Навіть сьогодні споглядаєш, на наповнені чистою джерельною водою андріївські колодязі і в захваті від майстрів, що залишили свої творіння не для одного покоління. Захоплюєшся багатогранністю архітектурно-конструктивного вигляду колодязів (криниць). Відчуваєш, що при першому твоєму бажанні коловорот (колодязний вал) або криничний журавель кожної із криниць, допоможе подорожньому втамувати спрагу. Здається ніби вчора, з них брали воду для пиття, купання дітей, біля них спілкувались і проводили магічні обряди. Звідси напоївши коней, їхали козаки боронити рідну Україну. Колодязі в цьому селі — здається освятив сам Господь! Для багатьох уродженців Андріївки (Жеребецького) їх криниця (колодязь) — пам'ять про батьків, кохану, символ рідного краю, символ непорушної віри у безсмертя народу, джерело його духовності. Тож згадаємо Шевченкове: «І яр, і поле, і тополі, І над криницею верба…» | + | Однак не покинули [[Андріївка|Андріївку]] сили природи — духи води! Символ багатства та родючості землі, життєдайності і невичерпності, символ поєднання небесних і підземних сил — це андріївські криниці (колодязі), що були викопані майже у кожній садибі! Ось і нині, забуті, закинуті колодязі викликають у нас повагу і майже містичні відчуття. |
| + | |||
| + | Навіть сьогодні споглядаєш, на наповнені чистою джерельною водою андріївські колодязі і в захваті від майстрів, що залишили свої творіння не для одного покоління. Захоплюєшся багатогранністю архітектурно-конструктивного вигляду колодязів (криниць). Відчуваєш, що при першому твоєму бажанні коловорот (колодязний вал) або криничний журавель кожної із криниць, допоможе подорожньому втамувати спрагу. Здається ніби вчора, з них брали воду для пиття, купання дітей, біля них спілкувались і проводили магічні обряди. Звідси напоївши коней, їхали козаки боронити рідну Україну. | ||
| + | |||
| + | Колодязі в цьому селі — здається освятив сам Господь! Для багатьох уродженців Андріївки (Жеребецького) їх криниця (колодязь) — пам'ять про батьків, кохану, символ рідного краю, символ непорушної віри у безсмертя народу, джерело його духовності. Тож згадаємо Шевченкове: «І яр, і поле, і тополі, І над криницею верба…» | ||
== Галерея == | == Галерея == | ||
Версія за 15:35, 12 вересня 2024
Колодязі в Андріївці
Подорожуючи Носівщиною
- Джерело: Юлія Філь: Подорожуючи Носівщиною, 4 вересня 2024
Однак не покинули Андріївку сили природи — духи води! Символ багатства та родючості землі, життєдайності і невичерпності, символ поєднання небесних і підземних сил — це андріївські криниці (колодязі), що були викопані майже у кожній садибі! Ось і нині, забуті, закинуті колодязі викликають у нас повагу і майже містичні відчуття.
Навіть сьогодні споглядаєш, на наповнені чистою джерельною водою андріївські колодязі і в захваті від майстрів, що залишили свої творіння не для одного покоління. Захоплюєшся багатогранністю архітектурно-конструктивного вигляду колодязів (криниць). Відчуваєш, що при першому твоєму бажанні коловорот (колодязний вал) або криничний журавель кожної із криниць, допоможе подорожньому втамувати спрагу. Здається ніби вчора, з них брали воду для пиття, купання дітей, біля них спілкувались і проводили магічні обряди. Звідси напоївши коней, їхали козаки боронити рідну Україну.
Колодязі в цьому селі — здається освятив сам Господь! Для багатьох уродженців Андріївки (Жеребецького) їх криниця (колодязь) — пам'ять про батьків, кохану, символ рідного краю, символ непорушної віри у безсмертя народу, джерело його духовності. Тож згадаємо Шевченкове: «І яр, і поле, і тополі, І над криницею верба…»
Галерея
Посилання
- Колодязі в Андріївці на Вікісховищі
