Відмінності між версіями «Трухан Павло Віталійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Павло Трухан.jpg|міні|Павло Трухан]]
 
[[Файл:Павло Трухан.jpg|міні|Павло Трухан]]
  
'''Павло Віталійович Трухан'''  ([[12 липня]] [[1995]], Держанівка — [[28 квітня]] [[2023]], Луганщина) — молодший лейтенант Національної гвардії України, доброволець, загинув на Російсько-українській війні у бою. Герой України (2024, посмертно)
+
'''Павло Віталійович Трухан'''  ([[12 липня]] [[1995]], Держанівка — [[28 квітня]] [[2023]], Луганщина) — молодший лейтенант Національної гвардії України, доброволець, загинув на Російсько-українській війні у бою. Герой України (2024, посмертно)
  
 
==Носівщина в жалобі==
 
==Носівщина в жалобі==

Версія за 09:06, 28 квітня 2024

Павло Трухан

Павло Віталійович Трухан (12 липня 1995, Держанівка — 28 квітня 2023, Луганщина) — молодший лейтенант Національної гвардії України, доброволець, загинув на Російсько-українській війні у бою. Герой України (2024, посмертно)

Носівщина в жалобі

Джерело: Носівщина в жалобі, 1 травня 2023

Закінчив школу в Держанівці, продовжив навчання, здобуваючи майбутню професію.

У 2015 році він поповнив ряди Національної Гвардії України. З початком повномасштабного вторгнення він повернувся вже добровольцем-контрактником у підрозділ НГУ.

Служив командиром кулеметного взводу 4 батальйону Північного ОТО НГУ Його підрозділ виконував бойове завдання на околиці смт Білогорівка, Сіверодонецького району, на Луганщині.

Отримане поранення під час бойового зіткнення з ворогом, виявилося несумісним з життям.

Поховано Павла у рідній Держанівці.

Родина

Павло народився у великій, дружній родині, де батьки виховували семеро дітей, а мама удостоєна високого звання «Мати-Героїня».

Мама Тетяна Іванівна.

Брат Олександр боронить Україну у лавах Збройних Сил України.

Відзнаки

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Нагороду вручив сім'ї загиблого президент України Володимир Зеленський 13 березня 2024 року, в День українського добровольця.

Посилання