Відмінності між версіями «Царенко Євдокія Семенівна»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== Сьогодні 98 років == | == Сьогодні 98 років == | ||
: ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/389254825475630 | title = Сьогодні 98 років виповнюється нашій дорогій мамі, бабусі та прабабусі Царенко Євдокії Семенівні | publisher = Козари | author = Наталія Новицька | date = 18 березня 2021 | accessdate = | language = }}'' | : ''Джерело: {{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/270405257360588/permalink/389254825475630 | title = Сьогодні 98 років виповнюється нашій дорогій мамі, бабусі та прабабусі Царенко Євдокії Семенівні | publisher = Козари | author = Наталія Новицька | date = 18 березня 2021 | accessdate = | language = }}'' | ||
| − | З розповіді самої бабусі, можу сказати одне — життя прожила вона нелегке… Їх в сім'ї було дев'ятеро. Мама її захворіла і рано пішла з життя. Бабуся була найстаршою дитиною, тому все лягло на її плечі. Потім війна… Незабаром вона почне будувати власне гніздечко, в якому затишно й сьогодні. Не легким виявилось і подружнє життя… Але справжню відраду знаходить в дітях. Вже 35 років, як відійшов у вічність її чоловік. Але найбільшим потрясінням стала раптова смерть сина. Справжньою опорою й підтримкою завжди була і залишається її донька. Не стоять осторонь й онуки, правнуки. Ще зовсім нещодавно говорила: "майже сто років, а наче й не жила…" | + | З розповіді самої бабусі, можу сказати одне — життя прожила вона нелегке… Їх в сім'ї було дев'ятеро. Мама її захворіла і рано пішла з життя. Бабуся була найстаршою дитиною, тому все лягло на її плечі. Потім війна… Незабаром вона почне будувати власне гніздечко, в якому затишно й сьогодні. Не легким виявилось і подружнє життя… Але справжню відраду знаходить в дітях. Вже 35 років, як відійшов у вічність її чоловік. Але найбільшим потрясінням стала раптова смерть сина. Справжньою опорою й підтримкою завжди була і залишається її [[Татаренко Марія Федорівна|донька]]. Не стоять осторонь й онуки, правнуки. Ще зовсім нещодавно говорила: "майже сто років, а наче й не жила…" |
Тож ми бажаємо здоров'я й сил, щоб зустріти свій 100-річний ювілей в колі рідних, знайомих і друзів. | Тож ми бажаємо здоров'я й сил, щоб зустріти свій 100-річний ювілей в колі рідних, знайомих і друзів. | ||
Версія за 13:50, 23 березня 2021
Євдокія Семенівна Царенко (народилася 18 березня 1923 в с. Сальне Ніжинського району) — мешканка села Козари, довгожителька.
До життєпису
В 1944 переїхали з сім'єю до Козар, де і проживає.
Працювала в колгоспі "Червоний партизан" касиром, потім обліковцем.
З 1978 року на заслуженому відпочинку.
Сьогодні 98 років
- Джерело: Наталія Новицька: Сьогодні 98 років виповнюється нашій дорогій мамі, бабусі та прабабусі Царенко Євдокії Семенівні, Козари, 18 березня 2021
З розповіді самої бабусі, можу сказати одне — життя прожила вона нелегке… Їх в сім'ї було дев'ятеро. Мама її захворіла і рано пішла з життя. Бабуся була найстаршою дитиною, тому все лягло на її плечі. Потім війна… Незабаром вона почне будувати власне гніздечко, в якому затишно й сьогодні. Не легким виявилось і подружнє життя… Але справжню відраду знаходить в дітях. Вже 35 років, як відійшов у вічність її чоловік. Але найбільшим потрясінням стала раптова смерть сина. Справжньою опорою й підтримкою завжди була і залишається її донька. Не стоять осторонь й онуки, правнуки. Ще зовсім нещодавно говорила: "майже сто років, а наче й не жила…"
Тож ми бажаємо здоров'я й сил, щоб зустріти свій 100-річний ювілей в колі рідних, знайомих і друзів.
