Відмінності між версіями «Шевченко Марія Миколаївна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
(Не показані 13 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Шевченко Марія Миколаївна''' (народилася [[10 червня]] [[1967]] в селі [[Тертишники]]) — поетеса.
+
[[Файл:Марія Шевченко.jpg|міні|Марія Шевченко]]
 +
 
 +
'''Шевченко Марія Миколаївна''' (до заміжжя '''Столярова''', творчий псевдонім '''Столяр''', народилася [[10 червня]] [[1967]] в селі [[Тертишники]]) — поетеса.
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
  
−
== Поетеса зі світу мрій про Україну ==
+
З 01.08.1985 по 30.07.1986 — бібліотекар центральної дитячої бібліотеки [[Носівська публічна бібліотека|Носівської центральної бібліотеки]].
−
[[Файл:Поетеса зі світу мрій про Україну.jpg]]
+
 
 +
З 11.08.1986 по 16.09.1987 — старша піонервожата [[Ганнівська восьмирічна школа|Ганнівської восьмирічної школи]].
 +
 
 +
З 06.10.1987 по 29.07.1988 — вихователь Черешенської середньої школи-інтернату.
 +
 
 +
З 02.09.1988 по 27.04.1989 — вчитель російської мови і літератури Буйвалівської восьмирічної школи.
 +
 
 +
З 01.09.1989 по 08.04.1990 — вчитель російської мови і літератури [[Пустотинська ЗОШ І-ІІ ступенів|Пустотинської неповної середньої школи]].
 +
 
 +
З 01.09.1992 по 03.10.1992 — вчитель початкових класів Горбачівської неповної середньої школи
 +
 
 +
З 21.12.1992 по 09.07.1993 — оглядач з питань освіти і культури, з 14.07.1993 по 04.10.1993 — оглядач редакції газети «[[Носівські вісті]]».
 +
 
 +
Станом на серпень 2026 — пенсіонерка.
  
 
Марія Шевченко про себе:  
 
Марія Шевченко про себе:  
 
:''«Я народилася 10 червня 1967 р. в с. Тертишники на Чернігівщині… Закінчила філологічний факультет Ніжинського педінституту. Працювала сільським учителем, газетярем. За яскраво виражену прихильність до Руху була звільнена з посади оглядача культури носівської райгазети затятим комуністом паном [[Нестеренко Олексій Григорович|О. Нестеренком]]… Друкувала свої поетичні твори в часописах «Україна», «Основи», «Українські проблеми», «Дзвін», «Чернігів», газетах «Літературна Україна», «Час-Time», «Вечірній Київ», «Україна молода», «Літературний Львів», «Молодь України» та інших. Прагну своїми віршами, статтями боротися за Українську Україну».''
 
:''«Я народилася 10 червня 1967 р. в с. Тертишники на Чернігівщині… Закінчила філологічний факультет Ніжинського педінституту. Працювала сільським учителем, газетярем. За яскраво виражену прихильність до Руху була звільнена з посади оглядача культури носівської райгазети затятим комуністом паном [[Нестеренко Олексій Григорович|О. Нестеренком]]… Друкувала свої поетичні твори в часописах «Україна», «Основи», «Українські проблеми», «Дзвін», «Чернігів», газетах «Літературна Україна», «Час-Time», «Вечірній Київ», «Україна молода», «Літературний Львів», «Молодь України» та інших. Прагну своїми віршами, статтями боротися за Українську Україну».''
 +
 +
== Творчість ==
 +
Авторка книжок:
 +
* Стежиною болю : поезії / М. Столяр. - К. : Рада, 1998. - 48 с. - ISBN 966-7087-21-2
 +
* Молитва села… мойого… : вірші / М. М. Столяр. - К. : Рада, 1999. - 42 с. - ISBN 966-95200-0-X
 +
* …А вдома так додому хочеться : поезії / М. Столяр. - К. : Рада, 1999. - 63 с. - ISBN 966-7087-24-7
 +
* До стежки визвольної : поезії / М. Столяр ; передмова І. Бондар-Терещенко. - К. : Український Центр духовної культури, 2000. - 78 с. - ISBN 966-7276-69-4
 +
* Із джерел / М. Столяр. - К. : Український Центр духовної культури, 2001. - 63 с.
 +
 +
== Родина ==
 +
Чоловік [[Шевченко Анатолій Михайлович|Анатолій]], син [[Шевченко Григорій Анатолійович|Григорій]], донька Роксолана.
 +
 +
== Поетеса зі світу мрій про Україну ==
 +
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/Roman.Koval.1959/posts/pfbid02svRPpv6YADFVJZRorTzuRNFZNXGSNfpKW8kLBLY4yS2pKCXs69Jw4fxZ9nt2yoeul | title = Поетеса зі світу мрій про Україну | publisher = | author = Роман Коваль | date = 20 липня 2026 }}''
 +
Учора несподівано згадав дівчину, яка давно-давно приїжджала до мене з Чернігівщини зі своїми віршами. І вірші, й сама дівчина були не від світу цього. Але у її віршах без рим була сув’язь несподіваних метафор, дивовижних образів, які свідчили про інтенсивне духовне життя та всеобіймаючу любов до України. Для неї Батьківщина була трепетним сенсом життя.
 +
 +
Дух дівчини був антиматеріальним. Вона не думала про побут, про створення сім’ї, я був впевнений, що в неї ніколи не було хлопця. Малі статки не хвилювали її.
 +
 +
Худенька, красива, ніжно-делікатна і страшенно сором’язлива. Вона боялася потривожити, створити комусь незручність. Її щирість і безпосередність були дитячими.
 +
 +
Як же звали її?!
 +
 +
Я відчув тривогу. Ні, я маю згадати її ім’я! Може, Марія?.. Токар?
 +
 +
Виручив Віктор Рог, бо вона і до нього ходила як до редактора газети “Шлях перемоги” зі своїми віршами.
 +
 +
– Марія Столяр, – сказав Віктор. – Ми допомогли видати їй поетичну збірочку.
 +
 +
– Уже років десять як про неї нічого не чути.
 +
 +
– Що Ви! Значно більше.
 +
 +
Віктор погодився з моєю оцінкою дивовижної Марії. У ті роки я не дуже вважав її поетесою, а тепер думку змінив. Та ж вона жила в поетичному світі любові до нашого народу! Вона за натурою палка поетка!
 +
 +
Чи жива Марія?.. Якась печать нещасливої долі вже тоді лежала на ній.
 +
 +
Радію, що оцим спогадом залишив її у пам’яті українського народу. Якби ж я ще зберіг її фотографічний відбиток…
 +
Про себе Марія Столяр сказала скромно-мало: “Я народилася 10 червня 1967 р. в с. Тертишники на Чернiгiвщинi…
 +
 +
Закiнчила фiлологiчний факультет Нiжинського педiнституту. Працювала сiльським учителем, газетярем. За яскраво виражену прихильнiсть до Руху була звiльнена з посади оглядача культури носiвської райгазети ярим комунiстом пaном О. Нестеренком... Друкувала свої поетичнi твори в часописах «Україна», «Основи», «Українськi проблеми», «Дзвiн», «Чернiгiв», газетах «Лiтературна Україна», «Час-Timе», «Вечiрнiй Київ», «Україна молода», «Лiтературний Львiв», «Молодь України» та iнших. Прагну своїми вiршами, статтями боротися за Українську Україну”.
 +
 +
А ось як глузували над нею земляки:
 +
 +
<blockquote><poem>А колгоспник бажає собi
 +
Бiльш диким бути.
 +
– Чого, дурне, ти лiзеш-пхаєшся
 +
в поети?</poem></blockquote>
 +
Мабуть, про таких Марія писала:
 +
<blockquote><poem>Ступаєш по грязькiй дорозi,
 +
А залишаєш чистi слiди.</poem></blockquote>
 +
І в моїй душі Марія залишила чистий слід.
 +
 +
Роман КОВАЛЬ
 +
 +
Київ, 20 листопада 2020 р. – 21 липня 2026 р.
 +
 +
Подяка за збережені вірші Марії Столяр – бібліотеці “Українського життя в Севастополі”:
 +
 +
http://ukrlife.org/main/evshan/stoliar2.htm
 +
 +
[[Файл:Поетеса зі світу мрій про Україну.jpg]]
 +
:''Стаття Романа Коваля в газеті «Незборима нація».''
  
 
== Не бачу щастя без тебе ==
 
== Не бачу щастя без тебе ==

Поточна версія на 17:08, 12 серпня 2026

Марія Шевченко

Шевченко Марія Миколаївна (до заміжжя Столярова, творчий псевдонім Столяр, народилася 10 червня 1967 в селі Тертишники) — поетеса.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 01.08.1985 по 30.07.1986 — бібліотекар центральної дитячої бібліотеки Носівської центральної бібліотеки.

З 11.08.1986 по 16.09.1987 — старша піонервожата Ганнівської восьмирічної школи.

З 06.10.1987 по 29.07.1988 — вихователь Черешенської середньої школи-інтернату.

З 02.09.1988 по 27.04.1989 — вчитель російської мови і літератури Буйвалівської восьмирічної школи.

З 01.09.1989 по 08.04.1990 — вчитель російської мови і літератури Пустотинської неповної середньої школи.

З 01.09.1992 по 03.10.1992 — вчитель початкових класів Горбачівської неповної середньої школи

З 21.12.1992 по 09.07.1993 — оглядач з питань освіти і культури, з 14.07.1993 по 04.10.1993 — оглядач редакції газети «Носівські вісті».

Станом на серпень 2026 — пенсіонерка.

Марія Шевченко про себе:

«Я народилася 10 червня 1967 р. в с. Тертишники на Чернігівщині… Закінчила філологічний факультет Ніжинського педінституту. Працювала сільським учителем, газетярем. За яскраво виражену прихильність до Руху була звільнена з посади оглядача культури носівської райгазети затятим комуністом паном О. Нестеренком… Друкувала свої поетичні твори в часописах «Україна», «Основи», «Українські проблеми», «Дзвін», «Чернігів», газетах «Літературна Україна», «Час-Time», «Вечірній Київ», «Україна молода», «Літературний Львів», «Молодь України» та інших. Прагну своїми віршами, статтями боротися за Українську Україну».

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка книжок:

  • Стежиною болю : поезії / М. Столяр. - К. : Рада, 1998. - 48 с. - ISBN 966-7087-21-2
  • Молитва села… мойого… : вірші / М. М. Столяр. - К. : Рада, 1999. - 42 с. - ISBN 966-95200-0-X
  • …А вдома так додому хочеться : поезії / М. Столяр. - К. : Рада, 1999. - 63 с. - ISBN 966-7087-24-7
  • До стежки визвольної : поезії / М. Столяр ; передмова І. Бондар-Терещенко. - К. : Український Центр духовної культури, 2000. - 78 с. - ISBN 966-7276-69-4
  • Із джерел / М. Столяр. - К. : Український Центр духовної культури, 2001. - 63 с.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік Анатолій, син Григорій, донька Роксолана.

Поетеса зі світу мрій про Україну[ред. | ред. код]

Джерело: Роман Коваль: Поетеса зі світу мрій про Україну, 20 липня 2026

Учора несподівано згадав дівчину, яка давно-давно приїжджала до мене з Чернігівщини зі своїми віршами. І вірші, й сама дівчина були не від світу цього. Але у її віршах без рим була сув’язь несподіваних метафор, дивовижних образів, які свідчили про інтенсивне духовне життя та всеобіймаючу любов до України. Для неї Батьківщина була трепетним сенсом життя.

Дух дівчини був антиматеріальним. Вона не думала про побут, про створення сім’ї, я був впевнений, що в неї ніколи не було хлопця. Малі статки не хвилювали її.

Худенька, красива, ніжно-делікатна і страшенно сором’язлива. Вона боялася потривожити, створити комусь незручність. Її щирість і безпосередність були дитячими.

Як же звали її?!

Я відчув тривогу. Ні, я маю згадати її ім’я! Може, Марія?.. Токар?

Виручив Віктор Рог, бо вона і до нього ходила як до редактора газети “Шлях перемоги” зі своїми віршами.

– Марія Столяр, – сказав Віктор. – Ми допомогли видати їй поетичну збірочку.

– Уже років десять як про неї нічого не чути.

– Що Ви! Значно більше.

Віктор погодився з моєю оцінкою дивовижної Марії. У ті роки я не дуже вважав її поетесою, а тепер думку змінив. Та ж вона жила в поетичному світі любові до нашого народу! Вона за натурою палка поетка!

Чи жива Марія?.. Якась печать нещасливої долі вже тоді лежала на ній.

Радію, що оцим спогадом залишив її у пам’яті українського народу. Якби ж я ще зберіг її фотографічний відбиток… Про себе Марія Столяр сказала скромно-мало: “Я народилася 10 червня 1967 р. в с. Тертишники на Чернiгiвщинi…

Закiнчила фiлологiчний факультет Нiжинського педiнституту. Працювала сiльським учителем, газетярем. За яскраво виражену прихильнiсть до Руху була звiльнена з посади оглядача культури носiвської райгазети ярим комунiстом пaном О. Нестеренком... Друкувала свої поетичнi твори в часописах «Україна», «Основи», «Українськi проблеми», «Дзвiн», «Чернiгiв», газетах «Лiтературна Україна», «Час-Timе», «Вечiрнiй Київ», «Україна молода», «Лiтературний Львiв», «Молодь України» та iнших. Прагну своїми вiршами, статтями боротися за Українську Україну”.

А ось як глузували над нею земляки:

А колгоспник бажає собi
Бiльш диким бути.
– Чого, дурне, ти лiзеш-пхаєшся
в поети?

Мабуть, про таких Марія писала:

Ступаєш по грязькiй дорозi,
А залишаєш чистi слiди.

І в моїй душі Марія залишила чистий слід.

Роман КОВАЛЬ

Київ, 20 листопада 2020 р. – 21 липня 2026 р.

Подяка за збережені вірші Марії Столяр – бібліотеці “Українського життя в Севастополі”:

http://ukrlife.org/main/evshan/stoliar2.htm

Поетеса зі світу мрій про Україну.jpg

Стаття Романа Коваля в газеті «Незборима нація».

Не бачу щастя без тебе[ред. | ред. код]

Стаття Лідії Кузьменко про родину Шевченків у газеті «Вісник Ч», 24 січня 2008

Стаття про Анатолія Шевченка.jpg

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://wikinosivka.info/index.php?title=Шевченко_Марія_Миколаївна&oldid=43262