Відмінності між версіями «Зібницький Максим Олександрович»
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
Поховано Героя буде на кладовищі цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. | Поховано Героя буде на кладовищі цукрозаводського мікрорайону міста Носівки. | ||
+ | |||
+ | == Відзнаки == | ||
+ | * орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web | url = https://cg.gov.ua/index.php?id=496849&tp=page | title = Родинам загиблих Захисників передали державні нагороди| publisher = Чернігівська ОДА | author = | date = 2024-06-07 | access-date = | language = }}</ref> | ||
+ | |||
+ | == Примітки == | ||
+ | {{Примітки}} | ||
[[Категорія:Уродженці Носівки]] | [[Категорія:Уродженці Носівки]] | ||
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 2]] | [[Категорія:Випускники Носівської школи № 2]] | ||
[[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Носівська громада)]] | ||
+ | [[Категорія:Нагороджені орденом «За мужність»]] | ||
[[Категорія:Люди З]] | [[Категорія:Люди З]] |
Поточна версія на 18:27, 9 червня 2024
Максим Олександрович Зібницький (25 серпня 1989, Носівка — 22 жовтня 2023) — солдат, загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берестове, Бахмутського району, Донецької області.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Загинув носівчанин Максим Зібницький, Новини Ніжина, 24 жовтня 2023
Народився та зростав у Носівці, на цукрозаводській околиці. Навчався у другій міській школі, далі здобував середню спеціальну освіту будівельного спрямування у столиці. Працював на будівництві у Києві. Мав багато друзів, дуже любив та поважав батьків, був близьким другом для свого старшого брата. Але все перекреслила війна.
Максима мобілізували у травні 2023 року. Проходив навчання в Десні, Житомирі, а далі став старшим механіком – водієм гірсько-штурмового відділення славнозвісної бригади «Едельвейс».
20 жовтня 2023 востаннє зателефонував мамі, повідомив, що на кілька днів йде на завдання. Під час виконання бойового завдання Максим Зібницький загинув 22 жовтня внаслідок обстрілу ворогом з великокаліберного кулемета позицій наших захисників в районі населеного пункту Берестове, Бахмутського району, Донецької області.
У загиблого лишилася мама Лідія Іллівна, батько Олександр Дмитрович, старший брат Олександр.
Поховано Героя буде на кладовищі цукрозаводського мікрорайону міста Носівки.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Родинам загиблих Захисників передали державні нагороди, Чернігівська ОДА, 2024-06-07