Відмінності між версіями «Лауреати державних премій Носівщини»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
uk>Perohanych
 
м (Заміна тексту — «’» на «'»)
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 10: Рядок 10:
 
Мистецькі таланти Носівщини не раз здобували визнання і в Україні і в світі. У вже далеких 40-х роках XX-го століття лауреатом Державної премії СРСР (на той час – Сталінської) стає художник [[Самокиш Микола Семенович]] (1941 р.) за картину „Перехід Червоної Армії через Сиваш”.
 
Мистецькі таланти Носівщини не раз здобували визнання і в Україні і в світі. У вже далеких 40-х роках XX-го століття лауреатом Державної премії СРСР (на той час – Сталінської) стає художник [[Самокиш Микола Семенович]] (1941 р.) за картину „Перехід Червоної Армії через Сиваш”.
  
1948 року Державною (Сталінською) премією СРСР була відзначена вистава Харківського державного українського театру ім. Т.Г. Шевченка „Ярослав Мудрий” за п’єсою нашого земляка-носівчанина, драматурга і поета [[Кочерга Іван Антонович|Кочерги Івана Антоновича]].
+
1948 року Державною (Сталінською) премією СРСР була відзначена вистава Харківського державного українського театру ім. Т.Г. Шевченка „Ярослав Мудрий” за п'єсою нашого земляка-носівчанина, драматурга і поета [[Кочерга Іван Антонович|Кочерги Івана Антоновича]].
  
 
Художні полотна [[Шишко Сергій Федорович|Шишка Сергія Федоровича]] прикрашають музеї та приватні колекції України і зарубіжжя. Державна премія ім. Т.Г. Шевченка стала визнанням таланту носівчанина у 1982 році.
 
Художні полотна [[Шишко Сергій Федорович|Шишка Сергія Федоровича]] прикрашають музеї та приватні колекції України і зарубіжжя. Державна премія ім. Т.Г. Шевченка стала визнанням таланту носівчанина у 1982 році.

Поточна версія на 16:42, 24 жовтня 2024

Лауреати державних премій Носівщини

Нарис у книзі Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Багата на талановитих, розумних, працьовитих людей Носівщина. Наші земляки не раз досягали найвищих висот в різних сферах діяльності і були відзначені найвищими державними преміями за визначні заслуги і досягнення.

Уродженець Макіївки, академік НАНУ Мовчан Борис Олексійович, який є засновником нової наукової школи в галузі металознавства та металургії, двічі ставав лауреатом. У 1974 році йому була присуджена Державна премія УРСР, а в 1984 році він був удостоєний найвищої державної премії СРСР – Ленінської.

Ленінської премії у 1927 р. також був удостоєний академік Академії Наук СРСР Гедройц Костянтин Каетанович, котрий у 1922-1929 рр. керував агрохімічним відділом Носівської сільськогосподарської дослідної станції.

Мистецькі таланти Носівщини не раз здобували визнання і в Україні і в світі. У вже далеких 40-х роках XX-го століття лауреатом Державної премії СРСР (на той час – Сталінської) стає художник Самокиш Микола Семенович (1941 р.) за картину „Перехід Червоної Армії через Сиваш”.

1948 року Державною (Сталінською) премією СРСР була відзначена вистава Харківського державного українського театру ім. Т.Г. Шевченка „Ярослав Мудрий” за п'єсою нашого земляка-носівчанина, драматурга і поета Кочерги Івана Антоновича.

Художні полотна Шишка Сергія Федоровича прикрашають музеї та приватні колекції України і зарубіжжя. Державна премія ім. Т.Г. Шевченка стала визнанням таланту носівчанина у 1982 році.

У 2006 році такою ж премією імені великого Кобзаря була відзначена багаторічна творча діяльність народного артиста України,знаного кобзаря і лірника Нечепи Василя Григоровича, колишнього випускника Носівської середньої школи №3.

Найбільше лауреатів державних премій Носівщина має серед науковців.

Колишній випускник Ліснохутірської школи (нині Носівської школи № 3), інженер-конструктор Макушенко Григорій Григорович за розробку і впровадження у виробництво та встановлення комплексу морської і космічної розвідки та цілевказування був відзначений Державною премією СРСР у 1985 році.

Першим серед уродженців Чернігівщини, хто був відзначений Державною премією України ще у 1970 році, є наш земляк-носівчанин, професор фізики – Ляшенко Василь Іванович. Його монографія, написана у співавторстві з колегами, – „Електронні явища на поверхні напівпровідників” була першою в Радянському Союзі з даної теми.

Уродженець Софіївки, доктор медицини, професор Матюшко Ростислав Павлович займався розробкою нових методів радіонуклідної діагностики та впливу радіації на організм людини та тварин. За досягнуті результати був відзначений Державною премією України 1986 року в галузі науки і техніки.

Одразу четверо випускників Носівської середньої школи № 1, які закінчили школу у 1950-х роках cтали лауреатами державних премій.

Кабаєв Леонід Миколайович, інженер-геофізик, один із першовідкривачів низки найбільших нафтових родовищ Сибіру був у 1970 році відзначений Ленінською премією.

Головний конструктор Броварського заводу порошкової металургії, заслужений працівник промисловості України Колесніченко Юрій Васильович був удостоєний звання лауреата Державної премії УРСР в 1988 році за організацію впровадження на заводі ресурсозберігаючої технології виробництва і механізованого комплексу для її реалізації.

Винахідник Шелест Микола Антонович, за розробку і організацію серійного виробництва та широкомасштабне впровадження ресурсозберігаючих технологій та універсального устаткування для механізованого зварювання був відзначений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки в 1991 році.

Доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту механіки НАНУ Козлов Володимир Ілліч, став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки в 1993 році.

Заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук, професор, конструктор артилерійсько-стрілецького озброєння носівчанин Бондаренко Леонід Іванович – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Лауреатом Державної премії України в галузі архітектури є заслужений будівельник України Куровський Іван Іванович, відомий своєю благодійною та меценатською діяльністю в багатьох районах Чернігівщини. На Носівщині він також уславився успішною господарською діяльністю.

Родом з Мрина і лауреат Державної премії України 1999 року, заслужений лікар України, нинішній головний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Фаль Володимир Петрович.