Відмінності між версіями «Постой Віктор Петрович»
(Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Віктор Постой.jpg|міні|Віктор Постой]] | [[Файл:Віктор Постой.jpg|міні|Віктор Постой]] | ||
− | '''Віктор Петрович Постой''' (народився [[1 листопада]] 1955 в [[Держанівка|Держанівці]]) науковець, кандидат ветеринарних наук, доцент, епізоотолог, автор понад 40 наукових праць, 5 патентів України (з них 3 – на винахід). | + | '''Віктор Петрович Постой''' (народився [[1 листопада]] [[1955]] в [[Держанівка|Держанівці]] — помер [[2007]]) — науковець, кандидат ветеринарних наук, доцент, епізоотолог, автор понад 40 наукових праць, 5 патентів України (з них 3 – на винахід). |
− | == | + | == Родина == |
+ | Дружина: Постой Ярослава Анатоліївна — ветеринарний лікар. | ||
+ | |||
+ | Доньки: [[Постой Руслана Вікторівна|Руслана]] – доктор ветеринарних наук, [[Постой Вікторія Вікторівна|Вікторія]] – кандидат ветеринарних наук. | ||
+ | |||
+ | == Народився в сім'ї хлібороба та бухгалтера == | ||
:''Джерело: збірник праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 12–13.'' | :''Джерело: збірник праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 12–13.'' | ||
Народився в сім'ї хлібороба та бухгалтера. Після закінчення школи навчався в Козелецькому ветеринарному технікумі (1971–1975), який закінчив із відзнакою. З 1975 до 1977 рр. перебував на службі в армії. Потім вступив до Української сільськогосподарської академії (УСГА) на ветеринарний факультет, який закінчив у 1982 р., отримавши диплом із відзнакою. Пропрацювавши 1 рік ветлікарем Бобровицького радгоспу-технікуму, прийняв запрошення навчатися в аспірантурі кафедри епізоотології УСГА, а з 1986 р. почав працювати асистентом на цій же кафедрі. У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію. В різні роки успішно працював заступником голови профкому студентів та декана факультету ветеринарної медицини. З 1994 працював на посаді доцента кафедри епізоотології Національного аграрного університету (НАУ). У 1995 році присвоєно вчене звання доцента кафедри епізоотології. З 1999 до 2002 р. навчався в докторантурі на кафедрі епізоотології НАУ. З вересня 2004 очолив кафедру епізоотології та інфекційних хвороб факультету ветеринарної медицини НАУ. | Народився в сім'ї хлібороба та бухгалтера. Після закінчення школи навчався в Козелецькому ветеринарному технікумі (1971–1975), який закінчив із відзнакою. З 1975 до 1977 рр. перебував на службі в армії. Потім вступив до Української сільськогосподарської академії (УСГА) на ветеринарний факультет, який закінчив у 1982 р., отримавши диплом із відзнакою. Пропрацювавши 1 рік ветлікарем Бобровицького радгоспу-технікуму, прийняв запрошення навчатися в аспірантурі кафедри епізоотології УСГА, а з 1986 р. почав працювати асистентом на цій же кафедрі. У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію. В різні роки успішно працював заступником голови профкому студентів та декана факультету ветеринарної медицини. З 1994 працював на посаді доцента кафедри епізоотології Національного аграрного університету (НАУ). У 1995 році присвоєно вчене звання доцента кафедри епізоотології. З 1999 до 2002 р. навчався в докторантурі на кафедрі епізоотології НАУ. З вересня 2004 очолив кафедру епізоотології та інфекційних хвороб факультету ветеринарної медицини НАУ. | ||
Рядок 12: | Рядок 17: | ||
В Родині Віктора Петровича та Ярослави Анатоліївни, теж ветеринарного лікаря, виросли дві доньки, які продовжили справу своїх батьків. Руслана – доктор ветеринарних наук, а Вікторія – кандидат ветеринарних наук… | В Родині Віктора Петровича та Ярослави Анатоліївни, теж ветеринарного лікаря, виросли дві доньки, які продовжили справу своїх батьків. Руслана – доктор ветеринарних наук, а Вікторія – кандидат ветеринарних наук… | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Випускники Держанівської школи 1973 у 2003.jpg|800px]] | ||
+ | |||
+ | ''На фото зустріч випускників [[Держанівська середня школа|Держанівської середньої школи]] 1973 р. на святкуванні 30-річчя випуску у 2003 р. Класний керівних [[Штепура Віра Григорівна]] зі свої класом (зліва від неї у верхньому ряді другий від краю [[Островецький Леонід Андрійович]]; другий справа в нижньому ряді — [[Постой Віктор Петрович]]).'' | ||
[[Категорія:Уродженці Держанівки]] | [[Категорія:Уродженці Держанівки]] | ||
[[Категорія:Кандидати ветеринарних наук]] | [[Категорія:Кандидати ветеринарних наук]] | ||
[[Категорія:Люди П]] | [[Категорія:Люди П]] |
Поточна версія на 22:15, 9 січня 2024
Віктор Петрович Постой (народився 1 листопада 1955 в Держанівці — помер 2007) — науковець, кандидат ветеринарних наук, доцент, епізоотолог, автор понад 40 наукових праць, 5 патентів України (з них 3 – на винахід).
Родина[ред. | ред. код]
Дружина: Постой Ярослава Анатоліївна — ветеринарний лікар.
Доньки: Руслана – доктор ветеринарних наук, Вікторія – кандидат ветеринарних наук.
Народився в сім'ї хлібороба та бухгалтера[ред. | ред. код]
- Джерело: збірник праць Миколи Супруна «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 12–13.
Народився в сім'ї хлібороба та бухгалтера. Після закінчення школи навчався в Козелецькому ветеринарному технікумі (1971–1975), який закінчив із відзнакою. З 1975 до 1977 рр. перебував на службі в армії. Потім вступив до Української сільськогосподарської академії (УСГА) на ветеринарний факультет, який закінчив у 1982 р., отримавши диплом із відзнакою. Пропрацювавши 1 рік ветлікарем Бобровицького радгоспу-технікуму, прийняв запрошення навчатися в аспірантурі кафедри епізоотології УСГА, а з 1986 р. почав працювати асистентом на цій же кафедрі. У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію. В різні роки успішно працював заступником голови профкому студентів та декана факультету ветеринарної медицини. З 1994 працював на посаді доцента кафедри епізоотології Національного аграрного університету (НАУ). У 1995 році присвоєно вчене звання доцента кафедри епізоотології. З 1999 до 2002 р. навчався в докторантурі на кафедрі епізоотології НАУ. З вересня 2004 очолив кафедру епізоотології та інфекційних хвороб факультету ветеринарної медицини НАУ.
Користувався повагою i авторитетом серед студентів i викладачів, читав лекції та проводив лабораторно-практичнi заняття з епізоотології та інфекційних хвороб тварин. Колеги зазначають, що працюючи на факультеті, Віктор Петрович виконував велику навчально-методичну i суспільну роботу, постійно підвищував свою кваліфікацію й лекторську майстерність, проводив досить велику виховну роботу, популяризуючи серед студентства знання про роль ветеринарної медицини в регулюванні складних процесів взаємовідносин популяцій мікробного світу й макроорганізмів. Віктор Петрович виконував науково-дослідну роботу з таких актуальних для України проблем, як лейкоз та туберкульоз великої рогатої худоби. Перебуваючи на посаді заступника голови навчально-методичної комісії, Постой В. П. проводив велику методичну роботу із підготовки та видання програм навчальних дисциплін, посібників та підручників за напрямом «Ветеринарна медицина».
Володів надзвичайними організаторськими здібностями і творчим викладацьким потенціалом. Саме йому вдалося успішно налагодити процес підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини на факультеті. Завдяки доброму серцю, сильній волі та життєвому кредо «без питань» у вирішенні будь-яких проблем та прохань, він здобув друзів у всіх куточках України. На жаль, передчасна смерть у 2007 році не дала змогу реалізувати всі плани, мрії… Віктор Петрович створив власну концепцію про епізоотичний процес і успішно її апробував, готувався до захисту докторської дисертації…
В Родині Віктора Петровича та Ярослави Анатоліївни, теж ветеринарного лікаря, виросли дві доньки, які продовжили справу своїх батьків. Руслана – доктор ветеринарних наук, а Вікторія – кандидат ветеринарних наук…
На фото зустріч випускників Держанівської середньої школи 1973 р. на святкуванні 30-річчя випуску у 2003 р. Класний керівних Штепура Віра Григорівна зі свої класом (зліва від неї у верхньому ряді другий від краю Островецький Леонід Андрійович; другий справа в нижньому ряді — Постой Віктор Петрович).