Відмінності між версіями «Держанівська гімназія»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м (Заміна тексту — «Категорія:Освіта в Носівській міській громаді» на «Категорія:Освіта в Носівській громаді»)
 
(Не показано 17 проміжних версій цього користувача)
Рядок 8: Рядок 8:
 
* [[Чорна Ніна Олексіївна]] — директор.
 
* [[Чорна Ніна Олексіївна]] — директор.
  
'''Вчителі 1970-х'''
+
== Історія ==
 +
 
 +
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/7101380049989420/ | title = (4) Носівка Nosivka Nosowka | В Енциклопедії Носівщини вчора з'явилася нова ґрунтовна стаття про педагогів Держанівської школи| publisher = | author = Валерій Фурса | date = 11 січня 2024 }}''
 +
 
 +
''Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.''
 +
 
 +
Село [[Держанівка]] на карті Чернігівщини — це маленька цяточка. Таким воно здається з точки зору картографа. Насправді ж село — це багата історія, це відгомін далеких віків. Відгомін віків про події, які тут відбувалися; про людей, які тут жили колись, живуть тепер і будуть жити.
 +
 
 +
Засновником села був [[Держанов]], кажуть, людина освічена для того часу. Неспроста Держанов обрав саме це місце, де нині знаходиться село. В ті далекі часи тут були мальовничі зелені ліси, повноводна річка, щедрі родючі ґрунти. Перші поселенці займалися рибальством, мисливством, землеробством, скотарством. Так розпочиналася історія села Держанівки. Перша школа в нашому селі з'явилася наприкінці ХІХ століття, отже існує понад сто років. Архівні матеріали 1897 року підтверджують розповіді старожилів села про існування школи, засновником і організатором якої був панотець [[Павлуша Максимович]].
 +
 
 +
[[Файл:Свідоцтво з Держанівського початкового училища, 1902.jpg]]
 +
 
 +
:''Свідоцтво про закінчення Держанівського початкового народного училища, 1902''
 +
 
 +
Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік [[Марущенко Федір Васильович|Федір Васильович Марущенко]]. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.
 +
 
 +
Згадує [[Круголь Євдокія]], жителька села 1903 р.н.
 +
 
 +
Два класи були суміжними, а вчителька була одна — [[Гуйченко Олександра Йосипівна|Олександра Йосипівна Гуйченко]] із заможної міщанської родини нинішнього Бобровицького району. В шкільному приміщенні розібрали внутрішню стіну-перегородку і в утвореній одній великій класній кімнаті разом навчалися учні 1, 2 та 3 класів. З великої кількості учнів, які розпочинали навчання у першому класі, до закінчення третього класу залишалося лише троє п'ятеро школярів.
 +
 
 +
Заняття в школі розпочиналося уроком-молитвою, який вів піп Павло. Потім були уроки арифметики, слов'янської мови, руської історії, які вела вчителька. Писали на якихось невеличких грифельних дошках крейдою.
 +
 
 +
Навчалися тільки до Великодня, а потім третьокласники здавали екзамен. На екзамені були присутні: батюшка Павлуша, батюшка з сусіднього села Адамівки, вчителька, пан сільський староста Харкун Іван Євстратович і представник від Козелецького повіту.
 +
 
 +
Посеред класу ставили стіл, застеляли червоним сукном. Учень ставав перед комісією, вклонявся і відповідав на запитання з усіх вивчених предметів. Кожному учню, який успішно склав іспит, пан давав подарунок: Євангеліє і чорний пекейовий платок.
 +
 
 +
Після смерті попа Павлуші його місце зайняв син Микола. Він зі своєю родиною переселився з материнського будинку до шкільного приміщення.
 +
 
 +
Сільська громада не могла існувати без школи і тому збудувала нову школу, там де нині знаходиться центр Держанівки. В новобудові були дві класні кімнати, дві кімнати для вчителя і кухня. Навколо школи висадили дуже багато різних видів квітів, різних сортів бузку. В самій школі було багато кімнатних квітів, за якими доглядали вчителі і техпрацівниця.
 +
 
 +
В 1930-х роках розпочалася колективізація, яка негативно вплинула і на школу. Всі квіти, кущі, дерева поблизу школи були знищені і понівечені. Зі шкільного подвір'я зробили пустир.
 +
 
 +
Зранку в школі навчалися малі школярі, а після обіду для дорослих працювали класи з ліквідації неписьменності. Наприкінці 1930років вчителями в школі працювали [[Ісаєнко Костянтин Леонтійович]] та вчителі чиїх прізвищ на жаль не можу пригадати: Михайло Олексійович, Олександра Пилипівна, Поліна Павлівна. Директором школи був [[Паїс Василь Павлович]], математику читав [[Бруханда Іван Самійлович]] (уродженець Мрина), українську та німецьку мови читала [[Бабич Марія Михайлівна]], історію та географію — [[Нєізвєстний Прокіп Васильович]].
 +
 
 +
Школу відвідували не лише держанівські учні, а й діти з [[Адамівка|Адамівки]], [[Киселівка|Киселівки]], Будищ, [[Ведмедівка|Ведмедівки]], [[Роздольне|Роздольного]].
 +
 
 +
Новий колектив вчителів організував у школі різні гуртки: хоровий, спортивний, струнних інструментів, драматичний. Перед війною склад вчительського колективу був таким: [[Паїс Василь Павлович]], [[Хархута Сергій Павлович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], Любов Віталіївна, Марія Іванівна. Держанівська семирічка була в пошані в районі. Випускники школи успішно складали іспити при вступі до навчальних закладів. Схвальні відгуки про роботу школи можна було чути від викладачів навчальних закладів Ніжина.
 +
 
 +
[[13 вересня]] [[1943]] року Держанівку було звільнено від німецьких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив учителів: [[Шевела Шура Антонівна]], [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Маринченко Галина Ничипорівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Желада Володимир Ілліч]].
 +
 
 +
Найстарішим педагогом у школі була [[Бабич Марія Михайлівна]], яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: [[Луков Петро Ісакович]], [[Колесниченко Василь Панасович]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Шевела Данило Опанасович]], [[Штепура Віра Григорівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону.
 +
 
 +
[[Маринченко Галина Ничипорівна|Галина Ничипорівна]] згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?
 +
 
 +
Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, [[Сара Аронівна|Сара Ароновна]], дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював [[Коляда Яків]].
 +
 
 +
В той час дітям дозволялося ходити по вулицях лише до 21 години вечора. Школярам заборонялося відвідувати вечірні кіносеанси. Вчителі школи проводили значну роботу з батьками.
 +
 
 +
В 1952 році Держанівська семирічна школа була реорганізована в середню загальноосвітню школі і в 1955 році вже випустила перших своїх десятикласників.
 +
 
 +
Серед них були: [[Кульбака Галина Леонтіївна]], яка пізніше тривалий час працювала директором рідної школи, а потім — вчителем математики, [[Какало Михайло Логвинович]], [[Коршок Надія Іванівна]], [[Погиба Ніна Яківна]].
 +
 
 +
В 1967 році за типовим проектом було збудоване нове дво поверхове приміщення школи.
 +
 
 +
[[Файл:Вчителі Держанівської школи.jpg|800 пкс]]
 +
 
 +
:''Вчителі Держанівської школи''
 +
 
 +
Жителі села добрим словом згадують своїх вчителів, які в різний час працювали в школі і вивчили не одне покоління держанівців та учнів сусідніх сіл: [[Колесніченко Василь Опанасович]], [[Бабич Марія Михайлівна]], [[Якимах Любов Віталіївна]], [[Черв'як Дмитро Сергійович]], [[Черв'як Тетяна Леонтіївна]] та [[Черв'як Галина Михайлівна]], [[Якушевич Іван Михайлович]], [[Кудлай Таїсія Андріївна]], [[Шевела Данило Опанасович]] та [[Шевела Олександра Антонівна]], [[Оксенич Віктор Федосійович]], [[Островецький Андрій Леонтійович]] та[[ Островецька Любов Дмитрівна]], [[Мурашко Валентина Петрівна]], [[Трухан Марія Леонтіївна]], [[Трухан Інна Михайлівна]], [[Ігнатенко Ганна Єгорівна]], [[Штепура Віра Григорівна]]...
 +
 
 +
[[Файл:Держанівська школа, випуск 1977.jpg|800 пкс]]
 +
 
 +
:''Випускники 8 класу Держанівської школи, 1977''
 +
 
 +
Серед випускників Держанівської середньої школи багато шанованих людей — це і журналісти і лікарі, і вчені, і інженери.
 +
 
 +
[[Островецький Леонід Андрійович]], кандидат фізикомате матичних наук, користується повагою серед викладачів і студентів Чернігівського політехнічного і педагогічного інститутів.
 +
 
 +
[[Какало Олексій Васильович]], художник, член Спілки худож ників України.
 +
 
 +
[[Божок Віктор Миколайович]], журналіст, член Спілки письменників України, лауреат багатьох конкурсів. [[Будлянський Микола Георгійович]], заслужений журналіст України, поет, прозаїк. Його твори друкуються в багатьох періодичних виданнях України.
 +
 
 +
[[Постой Віктор Петрович]], кандидат сільгосп. наук, зав. кафедрою Київської сільгосподарської академії.
 +
 
 +
А ще в Держанівці народився і деякий час проживав з батьками [[Рибаков Анатолій Наумович|Анатолій Рибаков]], відомий письменник, автор книг «Діти Арбату», «Кортик», «Бронзовий птах», «Важкий пісок» та інших. Багато з цих творів були екранізовані і мали великий успіх і серед глядачів і серед читачів.
 +
 
 +
В 1997 році школа святкувала свій ювілей. В ній працював педагогічний колектив з 15 вчителів, у більшості — випускників рідної школи. В 1997-1998 навчальному році навчалося 95 учнів. Для них функціонує бібліотека, музей українознавства, діють різні гуртки.
 +
 
 +
Нині директором Держанівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів працює [[Чорна Ніна Олексіївна]], вчителька російської мови та зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва. Вчителями української мови та літератури працюють [[Власенко Валентина Іванівна]] та [[Сокол Ніна Віталіївна]], яка веде ще уроки зарубіжної літератури та російської мови. [[Вірич Юлія Вячеславівна]] навчає англійської мови, [[Шелестюк Юлія Володимирівна]] — історії, правознавства та художньої культури, [[Кошель Мирослава Михайлівна]] — хімії та біології, [[Чорний Станіслав Дмитрович]] — географії, природознавства, біології. Точні науки викладають вчителі [[Сапожнікова Ольга Сергіївна]] (математику, інформатику, економіку) та [[Кульбака Володимир Григорович]] (математику, фізику, астрономію). [[Черв'як Валентин Дмитрович]] веде уроки фізичної культури та Основ Захисту Вітчизни.
 +
 
 +
Молодших школярів навчають [[Трухан Тетяна Олександрівна]], [[Закусило Надія Михайлівна]] та [[Трухан Ніна Пантеліївна]]. Виховують дошкільнят виховательки [[Кузьміна Валентина Данилівна]] та [[Трухан Тетяна Олександрівна]].
 +
 
 +
== Вчителі 1970-х ==
 
:''Фрагмент із збірника праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 9–10.''
 
:''Фрагмент із збірника праць [[Супрун Микола Олексійович|Миколи Супруна]] «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 9–10.''
Особливої вдячності заслуговують мої Вчителі. Ми учні 70-х
 
років мали унікальну можливість відчути особливе щастя від навчання в нашій рідній школі. Наша перша вчителька Павелко Ганна Федорівна мудро ввела нас у світ знань не лише з окремих наук, а життя загалом! Наш директор Шелест Іван Олексанрович, завуч Черв'як Тетяна Леонтіївна, класний керівник Кульбака Галина Леонтіївна, філолог Трухан Інна Михайлівна, історики Божок Григорій Макарович, Шевела Микола Григорович, Мурашко Валентина Петрівна, літератор Штепура Віра Григорівна, філолог Марущенко Раїса Олексіївна та її чоловік вчитель музики Михайло Леонтійович, біологи Шевела Данило Опанасович та Трухан Ірина Василівна, подружжя математиків Островецький Андрій Леонтійович
 
та Любов Дмитрівна, вчитель трудового навчання Оксенич Віктор Феодосійович, хіміки Черв’як Дмитро Сергійович та Приступко Микола Іванович, викладач ПВП Павелко Григорій Григорович, вчитель фізкультури Якушевич Іван Михайлович, педагог-організатор
 
Пономаренко Любов Хомівна... Це ті Люди, яким я завдячую за все
 
краще, що є в мені... Впевнений, що так думає більшість друзів
 
мого дитинства та юності...
 
  
Чи можливо забути уроки географії й уроки життя Ганни Єгорівни Ігнатенко?... Я мав щасливу можливість листуватися
+
Особливої вдячності заслуговують мої Вчителі. Ми учні 1970-х років мали унікальну можливість відчути особливе щастя від навчання в нашій рідній школі. Наша перша вчителька [[Павелко Ганна Федорівна]] мудро ввела нас у світ знань не лише з окремих наук, а життя загалом! Наш директор [[Шелест Іван Олександрович]], завуч [[Черв'як Тетяна Леонтіївна]], класний керівник [[Кульбака Галина Леонтіївна]], філолог [[Трухан Інна Михайлівна]], історики [[Божок Григорій Макарович]], [[Шевела Микола Григорович]], [[Мурашко Валентина Петрівна]], літератор [[Штепура Віра Григорівна]], філолог [[Марущенко Раїса Олексіївна]] та її чоловік вчитель музики [[Марущенко Михайло Леонтійович|Михайло Леонтійович]], біологи [[Шевела Данило Опанасович]] та [[Трухан Ірина Василівна]], подружжя математиків [[Островецький Андрій Леонтійович]] та [[Островецька Любов Дмитрівна|Любов Дмитрівна]], вчитель трудового навчання [[Оксенич Віктор Феодосійович]], хіміки [[Черв'як Дмитро Сергійович]] та [[Приступко Микола Іванович]], викладач ПВП [[Павелко Григорій Григорович]], вчитель фізкультури [[Якушевич Іван Михайлович]], педагог-організатор [[Пономаренко Любов Хомівна]]... Це ті Люди, яким я завдячую за все краще, що є в мені... Впевнений, що так думає більшість друзів мого дитинства та юності...
з нею протягом багатьох років до
+
 
самого відходу її у вічність... Ці
+
Чи можливо забути уроки географії й уроки життя [[Ігнатенко Ганна Єгорівна |Ганни Єгорівни Ігнатенко]]?... Я мав щасливу можливість листуватися з нею протягом багатьох років до самого відходу її у вічність... Ці листи я передав для опрацювання відомому вітчизняному поетові, письменнику-краєзнавцеві Заслуженому журналісту України [[Будлянський Микола Георгійович|Будлянському Миколі Георгійовичу]] для написання окремої повісті про наших Вчителів.
листи я передав для опрацювання
+
 
відомому вітчизняному поетові, письменнику-краєзнавцеві Заслуженому журналісту України
+
[[Файл:Випускники Держанівської школи 1973 у 2003.jpg|800px]]
Будлянському Миколі Георгійовичу для написання окремої повісті
+
 
про наших Вчителів.
+
''На фото зустріч випускників Держанівської середньої школи  1973 р. на святкуванні 30-тиріччя випуску у 2003 р.  Класний керівних [[Штепура Віра Григорівна]] зі свої класом (зліва від неї у верхньому ряді другий від краю [[Островецький Леонід Андрійович]]; другий справа в нижниьому ряді - [[Постой Віктор Петрович]]).''
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{Примітки}}
 
{{Примітки}}
  
[[Категорія:Держанівка]]
+
== Посилання ==
[[Категорія:Школи]]
+
* [https://www.facebook.com/groups/915613151981970 Держанівська гімназія | Facebook]
 +
 
 +
[[Категорія:Держанівська школа]]
 
[[Категорія:Гімназії]]
 
[[Категорія:Гімназії]]
[[Категорія:Освіта в Носівській міській громаді]]
+
[[Категорія:Освіта в Носівській громаді]]

Поточна версія на 21:52, 20 липня 2024

Держанівська гімназія Носівської міської ради Чернігівської області, до 2022 — Держанівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" I-III ступенів.

На 27 січня 2021 в школі 8 класів, 53 учні.[1]

30 серпня 2022 Носівська міська рада вирішила організувати освітній процес у 2022-2023 навчальному році в закладах освіти Носівської міської ради Чернігівської області під час дії воєнного стану в режимі онлайн з використанням дистанційних технологій, в тому числі у Держанівській гімназії.[2]

Люди[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Джерело: Валерій Фурса: (4) Носівка Nosivka Nosowka, 11 січня 2024

Вирішив додати матеріали про цю, вже історичну школу, які зібрали учні, вчителі та жителі села. Їхні спогади були надруковані в книзі "З історії освіти Носівщини. Навчальні заклади району" яка побачила світ у 2019 році.

Село Держанівка на карті Чернігівщини — це маленька цяточка. Таким воно здається з точки зору картографа. Насправді ж село — це багата історія, це відгомін далеких віків. Відгомін віків про події, які тут відбувалися; про людей, які тут жили колись, живуть тепер і будуть жити.

Засновником села був Держанов, кажуть, людина освічена для того часу. Неспроста Держанов обрав саме це місце, де нині знаходиться село. В ті далекі часи тут були мальовничі зелені ліси, повноводна річка, щедрі родючі ґрунти. Перші поселенці займалися рибальством, мисливством, землеробством, скотарством. Так розпочиналася історія села Держанівки. Перша школа в нашому селі з'явилася наприкінці ХІХ століття, отже існує понад сто років. Архівні матеріали 1897 року підтверджують розповіді старожилів села про існування школи, засновником і організатором якої був панотець Павлуша Максимович.

Свідоцтво з Держанівського початкового училища, 1902.jpg

Свідоцтво про закінчення Держанівського початкового народного училища, 1902

Перший шкільний будинок, що складався з двох класних кімнат — кімнати для вчителя і вітальні, знаходився неподалік від церкви. Вчителями були місцевий піп Павлуша Максимович і трохи грамотний чоловік Федір Васильович Марущенко. Згодом Марущенка Ф.В. замінили вчительками, проте вони надовго не затримувалися в селі.

Згадує Круголь Євдокія, жителька села 1903 р.н.

Два класи були суміжними, а вчителька була одна — Олександра Йосипівна Гуйченко із заможної міщанської родини нинішнього Бобровицького району. В шкільному приміщенні розібрали внутрішню стіну-перегородку і в утвореній одній великій класній кімнаті разом навчалися учні 1, 2 та 3 класів. З великої кількості учнів, які розпочинали навчання у першому класі, до закінчення третього класу залишалося лише троє п'ятеро школярів.

Заняття в школі розпочиналося уроком-молитвою, який вів піп Павло. Потім були уроки арифметики, слов'янської мови, руської історії, які вела вчителька. Писали на якихось невеличких грифельних дошках крейдою.

Навчалися тільки до Великодня, а потім третьокласники здавали екзамен. На екзамені були присутні: батюшка Павлуша, батюшка з сусіднього села Адамівки, вчителька, пан сільський староста Харкун Іван Євстратович і представник від Козелецького повіту.

Посеред класу ставили стіл, застеляли червоним сукном. Учень ставав перед комісією, вклонявся і відповідав на запитання з усіх вивчених предметів. Кожному учню, який успішно склав іспит, пан давав подарунок: Євангеліє і чорний пекейовий платок.

Після смерті попа Павлуші його місце зайняв син Микола. Він зі своєю родиною переселився з материнського будинку до шкільного приміщення.

Сільська громада не могла існувати без школи і тому збудувала нову школу, там де нині знаходиться центр Держанівки. В новобудові були дві класні кімнати, дві кімнати для вчителя і кухня. Навколо школи висадили дуже багато різних видів квітів, різних сортів бузку. В самій школі було багато кімнатних квітів, за якими доглядали вчителі і техпрацівниця.

В 1930-х роках розпочалася колективізація, яка негативно вплинула і на школу. Всі квіти, кущі, дерева поблизу школи були знищені і понівечені. Зі шкільного подвір'я зробили пустир.

Зранку в школі навчалися малі школярі, а після обіду для дорослих працювали класи з ліквідації неписьменності. Наприкінці 1930-х років вчителями в школі працювали Ісаєнко Костянтин Леонтійович та вчителі чиїх прізвищ на жаль не можу пригадати: Михайло Олексійович, Олександра Пилипівна, Поліна Павлівна. Директором школи був Паїс Василь Павлович, математику читав Бруханда Іван Самійлович (уродженець Мрина), українську та німецьку мови читала Бабич Марія Михайлівна, історію та географію — Нєізвєстний Прокіп Васильович.

Школу відвідували не лише держанівські учні, а й діти з Адамівки, Киселівки, Будищ, Ведмедівки, Роздольного.

Новий колектив вчителів організував у школі різні гуртки: хоровий, спортивний, струнних інструментів, драматичний. Перед війною склад вчительського колективу був таким: Паїс Василь Павлович, Хархута Сергій Павлович, Бабич Марія Михайлівна, Любов Віталіївна, Марія Іванівна. Держанівська семирічка була в пошані в районі. Випускники школи успішно складали іспити при вступі до навчальних закладів. Схвальні відгуки про роботу школи можна було чути від викладачів навчальних закладів Ніжина.

13 вересня 1943 року Держанівку було звільнено від німецьких окупантів і Паїс Василь Павлович зібрав колектив учителів: Шевела Шура Антонівна, Черв'як Галина Михайлівна, Маринченко Галина Ничипорівна, Якимах Любов Віталіївна, Трухан Марія Леонтіївна, Желада Володимир Ілліч.

Найстарішим педагогом у школі була Бабич Марія Михайлівна, яка раділа такому дружному і працьовитому колективу. Згодом на фронт пішли Паїс В.П. та Желада В.І. Паїс В.П. загинув під час визволення Чехословаччини. На зміну батьку в школу піонервожатою прийшла працювати його донька Оля. Після війни вчительський колектив оновився. В школі працю вали: Луков Петро Ісакович, Колесниченко Василь Панасович, Трухан Інна Михайлівна, Шевела Данило Опанасович, Штепура Віра Григорівна, Якушевич Іван Михайлович, Тамара Іллінічна. Іван Михайлович Якушевич працював вчителем фізичної культури і був організатором корисних справ. Так він організував заготівлю дров вчителями та учнями для опалювального сезону.

Галина Ничипорівна згадує, як вони організували першу ялинку: Діти привезли з лісу ялинку. Але чим її прикрашати?

Петренко Олені брат прислав тоненьких кольорових свічок з дроту і вона принесла їх на шкільну ялинку. Сільський лікар, Сара Ароновна, дала вати. З паперу, який діставали різними шляхами, нарізали гірлянд… Так і прикрасили ялинку. Організували хороводи, ігри, виступав шкільний хор. На ялинку зібралися майже всі жителі села. Піонервожатим тоді працював Коляда Яків.

В той час дітям дозволялося ходити по вулицях лише до 21 години вечора. Школярам заборонялося відвідувати вечірні кіносеанси. Вчителі школи проводили значну роботу з батьками.

В 1952 році Держанівська семирічна школа була реорганізована в середню загальноосвітню школі і в 1955 році вже випустила перших своїх десятикласників.

Серед них були: Кульбака Галина Леонтіївна, яка пізніше тривалий час працювала директором рідної школи, а потім — вчителем математики, Какало Михайло Логвинович, Коршок Надія Іванівна, Погиба Ніна Яківна.

В 1967 році за типовим проектом було збудоване нове дво поверхове приміщення школи.

Вчителі Держанівської школи.jpg

Вчителі Держанівської школи

Жителі села добрим словом згадують своїх вчителів, які в різний час працювали в школі і вивчили не одне покоління держанівців та учнів сусідніх сіл: Колесніченко Василь Опанасович, Бабич Марія Михайлівна, Якимах Любов Віталіївна, Черв'як Дмитро Сергійович, Черв'як Тетяна Леонтіївна та Черв'як Галина Михайлівна, Якушевич Іван Михайлович, Кудлай Таїсія Андріївна, Шевела Данило Опанасович та Шевела Олександра Антонівна, Оксенич Віктор Федосійович, Островецький Андрій Леонтійович таОстровецька Любов Дмитрівна, Мурашко Валентина Петрівна, Трухан Марія Леонтіївна, Трухан Інна Михайлівна, Ігнатенко Ганна Єгорівна, Штепура Віра Григорівна...

Держанівська школа, випуск 1977.jpg

Випускники 8 класу Держанівської школи, 1977

Серед випускників Держанівської середньої школи багато шанованих людей — це і журналісти і лікарі, і вчені, і інженери.

Островецький Леонід Андрійович, кандидат фізикомате матичних наук, користується повагою серед викладачів і студентів Чернігівського політехнічного і педагогічного інститутів.

Какало Олексій Васильович, художник, член Спілки худож ників України.

Божок Віктор Миколайович, журналіст, член Спілки письменників України, лауреат багатьох конкурсів. Будлянський Микола Георгійович, заслужений журналіст України, поет, прозаїк. Його твори друкуються в багатьох періодичних виданнях України.

Постой Віктор Петрович, кандидат сільгосп. наук, зав. кафедрою Київської сільгосподарської академії.

А ще в Держанівці народився і деякий час проживав з батьками Анатолій Рибаков, відомий письменник, автор книг «Діти Арбату», «Кортик», «Бронзовий птах», «Важкий пісок» та інших. Багато з цих творів були екранізовані і мали великий успіх і серед глядачів і серед читачів.

В 1997 році школа святкувала свій ювілей. В ній працював педагогічний колектив з 15 вчителів, у більшості — випускників рідної школи. В 1997-1998 навчальному році навчалося 95 учнів. Для них функціонує бібліотека, музей українознавства, діють різні гуртки.

Нині директором Держанівського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів працює Чорна Ніна Олексіївна, вчителька російської мови та зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва. Вчителями української мови та літератури працюють Власенко Валентина Іванівна та Сокол Ніна Віталіївна, яка веде ще уроки зарубіжної літератури та російської мови. Вірич Юлія Вячеславівна навчає англійської мови, Шелестюк Юлія Володимирівна — історії, правознавства та художньої культури, Кошель Мирослава Михайлівна — хімії та біології, Чорний Станіслав Дмитрович — географії, природознавства, біології. Точні науки викладають вчителі Сапожнікова Ольга Сергіївна (математику, інформатику, економіку) та Кульбака Володимир Григорович (математику, фізику, астрономію). Черв'як Валентин Дмитрович веде уроки фізичної культури та Основ Захисту Вітчизни.

Молодших школярів навчають Трухан Тетяна Олександрівна, Закусило Надія Михайлівна та Трухан Ніна Пантеліївна. Виховують дошкільнят виховательки Кузьміна Валентина Данилівна та Трухан Тетяна Олександрівна.

Вчителі 1970-х[ред. | ред. код]

Фрагмент із збірника праць Миколи Супруна «Мої науково-педагогічні стежки: вибрані публікації», Київ, 2023. Сторінки 9–10.

Особливої вдячності заслуговують мої Вчителі. Ми учні 1970-х років мали унікальну можливість відчути особливе щастя від навчання в нашій рідній школі. Наша перша вчителька Павелко Ганна Федорівна мудро ввела нас у світ знань не лише з окремих наук, а життя загалом! Наш директор Шелест Іван Олександрович, завуч Черв'як Тетяна Леонтіївна, класний керівник Кульбака Галина Леонтіївна, філолог Трухан Інна Михайлівна, історики Божок Григорій Макарович, Шевела Микола Григорович, Мурашко Валентина Петрівна, літератор Штепура Віра Григорівна, філолог Марущенко Раїса Олексіївна та її чоловік вчитель музики Михайло Леонтійович, біологи Шевела Данило Опанасович та Трухан Ірина Василівна, подружжя математиків Островецький Андрій Леонтійович та Любов Дмитрівна, вчитель трудового навчання Оксенич Віктор Феодосійович, хіміки Черв'як Дмитро Сергійович та Приступко Микола Іванович, викладач ПВП Павелко Григорій Григорович, вчитель фізкультури Якушевич Іван Михайлович, педагог-організатор Пономаренко Любов Хомівна... Це ті Люди, яким я завдячую за все краще, що є в мені... Впевнений, що так думає більшість друзів мого дитинства та юності...

Чи можливо забути уроки географії й уроки життя Ганни Єгорівни Ігнатенко?... Я мав щасливу можливість листуватися з нею протягом багатьох років до самого відходу її у вічність... Ці листи я передав для опрацювання відомому вітчизняному поетові, письменнику-краєзнавцеві Заслуженому журналісту України Будлянському Миколі Георгійовичу для написання окремої повісті про наших Вчителів.

Випускники Держанівської школи 1973 у 2003.jpg

На фото зустріч випускників Держанівської середньої школи 1973 р. на святкуванні 30-тиріччя випуску у 2003 р. Класний керівних Штепура Віра Григорівна зі свої класом (зліва від неї у верхньому ряді другий від краю Островецький Леонід Андрійович; другий справа в нижниьому ряді - Постой Віктор Петрович).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]