Відмінності між версіями «Труш Станіслав Михайлович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Створена сторінка: '''Станіслав Михайлович Труш''' (народився у місті Носівка 15 травня 1967) — інженер. == Життє...)
 
 
(Не показані 10 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Станіслав Михайлович Труш''' (народився у місті Носівка 15 травня 1967) — інженер.
+
[[Файл:Станіслав Труш.jpeg|міні|Станіслав Труш]]
 +
 
 +
'''Станіслав Михайлович Труш''' (народився у місті Носівка [[15 травня]] [[1967]]) — інженер комунального підприємства «Носівські теплові мережі».
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Мати - [[Труш Любов Миколаївна]], вчитель української мови та літератури Носівської середньої школи № 1. Батько - [[Труш Михайло Гаврилович]], правоохоронець.
 
  
 
У 1984 році закінчив 10 класів Носівської середньої школи №1.
 
У 1984 році закінчив 10 класів Носівської середньої школи №1.
Рядок 10: Рядок 11:
 
Після демобілізації  вступив на агрономічний факультет Української сільськогосподарської Академії у місті Київ (нині НУБіП), яку закінчив у 1992 році.  
 
Після демобілізації  вступив на агрономічний факультет Української сільськогосподарської Академії у місті Київ (нині НУБіП), яку закінчив у 1992 році.  
  
Станіслав, маючи абсолютний слух і голос тенор з унікальним красивим тембральним звучанням, протягом усього свого студентського життя був учасником Народного ансамблю пісні і танцю «Колос», його хорової групи. Ансамбль був створений у 1957 році, його очолювали визначні діячі українського народного мистецтва, він став гордістю мистецької України. Станіслав разом з колективом репрезентував національне мистецтво в багатьох зарубіжних країнах Європи і містах України та тодішнього союзу.  
+
З 1992 року працював за фахом агрономом у [[Колгосп імені Фрунзе|колгоспі імені Фрунзе]] міста Носівки. Після ліквідації колгоспу працював менеджером у ТОВ ПП «ПродАгро», СДП «Россава – Агро».
 +
 
 +
З 2006 до 2014 року — державний службовець в Обласній Державній станції захисту рослин та в Державній інспекції сільського господарства в Чернігівській області (Носівське відділення).
 +
 
 +
З 2015 року і понині працює інженером комунального підприємства «[[Носівські теплові мережі]]».
 +
 
 +
== Родина ==
 +
 
 +
Мати [[Труш Любов Миколаївна]], вчитель української мови та літератури Носівської середньої школи № 1. Батько — [[Труш Михайло Гаврилович]], правоохоронець. Сестра — [[Наказна Ірина Михайлівна]].
  
Станіслав з ранньої юності відрізнявся великою і безумовною любов’ю до рідного краю. У час, коли дві третини його однокласників й ровесників покинули терени Носівщини, шукаючи щастя передусім в столиці чи інших великих містах, у Станіслава ніколи не промайнуло навіть думки про розлуку з такою милою його серцю Носівкою. Він без найменшого перебільшення знає всі дороги, стежини, ліси, луги, поля і приліски, річки, ставки і озерця, всі села, хутори, присілки і висілки Носівщини, а також вулиці, провулки, завулки й закутні міста Носівки. Його любов до її краси, пейзажів, краєвидів надихає усіх його рідних і численних друзів до вивчення історії, культури, звичаїв та традицій малої Батьківщини.
+
Дружина — [[Труш Мирослава Петрівна]], працює вчителем у Носівській школі 1.
  
З 1992 року працював за фахом агрономом у колгоспі імені Фрунзе міста Носівки. Після ліквідації колгоспу працював менеджером у ТОВ ПП «ПродАгро», СДП «Россава – Агро».  
+
Мають доньку та сина, а також двійко маленьких онучків.
  
З 2006 до 2014 року – державний службовець в Обласній Державній станції захисту рослин та в Державній інспекції сільського господарства в Чернігівській області (Носівське відділення).
+
== Захоплення ==
  
З 2015 року і понині працює інженером комунального підприємства «[[Носівські теплові мережі]]».
+
Станіслав, маючи абсолютний слух і голос — тенор з унікальним красивим тембральним звучанням, протягом усього свого студентського життя був учасником Народного ансамблю пісні і танцю «Колос», його хорової групи. Ансамбль був створений у 1957 році, його очолювали визначні діячі українського народного мистецтва, він став гордістю мистецької України. Станіслав разом з колективом репрезентував національне мистецтво в багатьох зарубіжних країнах Європи і містах України та тодішнього союзу.  
  
== Волонтерська діяльність ==
+
Станіслав з ранньої юності відрізнявся великою і безумовною любов’ю до рідного краю. У час, коли дві третини його однокласників й ровесників покинули терени Носівщини, шукаючи щастя передусім в столиці чи інших великих містах, у Станіслава ніколи не промайнуло навіть думки про розлуку з такою милою його серцю Носівкою. Він без найменшого перебільшення знає всі дороги, стежини, ліси, луги, поля і приліски, річки, ставки і озерця, всі села, хутори, присілки і висілки Носівщини, а також вулиці, провулки, завулки й закутні міста Носівки. Його любов до її краси, пейзажів, краєвидів надихає усіх його рідних і численних друзів до вивчення історії, культури, звичаїв та традицій малої Батьківщини.
Починаючи з 2014 року активно займається волонтерською діяльністю. Влітку 2022 року власноруч виготовив десятки буржуйок для воїнів на фронті, неодноразово здійснював поїздки на передову до своїх земляків – носівчан, яких він знає поіменно, переймається їх потребами, підтримує і допомагає в реабілітації тих воїнів, які поранені повертаються до рідного міста. Станіслав закликає усіх підтримувати ЗСУ хто чим може і говорить: «Встоїть фронт – будемо і ми!»
 
  
«Батьківщина це Дім, де ти народився, виріс, з якого щоранку бігав у школу і куди повертався», - говорить Станіслав. На його думку, любити рідну землю означає ставитися до неї з побожністю і повагою. Цього він навчає своїх дітей, доньку та сина, та двійко маленьких онучків.  
+
== Відгуки ==
 +
Станіслав Михайлович людина великої душі. Патріот з гарячим серцем Українця. Порядний, добрий, щирий, скромний, відкритий, гостинний.
  
Станіслав Михайлович – людина великої душі. Патріот з гарячим серцем Українця. Порядний, добрий, щирий, скромний, відкритий, гостинний.
+
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
 +
[[Категорія:Люди Т]]

Поточна версія на 16:13, 15 травня 2024

Станіслав Труш

Станіслав Михайлович Труш (народився у місті Носівка 15 травня 1967) — інженер комунального підприємства «Носівські теплові мережі».

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1984 році закінчив 10 класів Носівської середньої школи №1.

У 1985 – 1987 р.р. служив у лавах радянської армії (ЦУЗ ВВ МВД СРСР).

Після демобілізації вступив на агрономічний факультет Української сільськогосподарської Академії у місті Київ (нині НУБіП), яку закінчив у 1992 році.

З 1992 року працював за фахом агрономом у колгоспі імені Фрунзе міста Носівки. Після ліквідації колгоспу працював менеджером у ТОВ ПП «ПродАгро», СДП «Россава – Агро».

З 2006 до 2014 року — державний службовець в Обласній Державній станції захисту рослин та в Державній інспекції сільського господарства в Чернігівській області (Носівське відділення).

З 2015 року і понині працює інженером комунального підприємства «Носівські теплові мережі».

Родина[ред. | ред. код]

Мати — Труш Любов Миколаївна, вчитель української мови та літератури Носівської середньої школи № 1. Батько — Труш Михайло Гаврилович, правоохоронець. Сестра — Наказна Ірина Михайлівна.

Дружина — Труш Мирослава Петрівна, працює вчителем у Носівській школі 1.

Мають доньку та сина, а також двійко маленьких онучків.

Захоплення[ред. | ред. код]

Станіслав, маючи абсолютний слух і голос — тенор з унікальним красивим тембральним звучанням, протягом усього свого студентського життя був учасником Народного ансамблю пісні і танцю «Колос», його хорової групи. Ансамбль був створений у 1957 році, його очолювали визначні діячі українського народного мистецтва, він став гордістю мистецької України. Станіслав разом з колективом репрезентував національне мистецтво в багатьох зарубіжних країнах Європи і містах України та тодішнього союзу.

Станіслав з ранньої юності відрізнявся великою і безумовною любов’ю до рідного краю. У час, коли дві третини його однокласників й ровесників покинули терени Носівщини, шукаючи щастя передусім в столиці чи інших великих містах, у Станіслава ніколи не промайнуло навіть думки про розлуку з такою милою його серцю Носівкою. Він без найменшого перебільшення знає всі дороги, стежини, ліси, луги, поля і приліски, річки, ставки і озерця, всі села, хутори, присілки і висілки Носівщини, а також вулиці, провулки, завулки й закутні міста Носівки. Його любов до її краси, пейзажів, краєвидів надихає усіх його рідних і численних друзів до вивчення історії, культури, звичаїв та традицій малої Батьківщини.

Відгуки[ред. | ред. код]

Станіслав Михайлович — людина великої душі. Патріот з гарячим серцем Українця. Порядний, добрий, щирий, скромний, відкритий, гостинний.