Відмінності між версіями «Футбол у Носівській громаді»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
:''Носівські футболісти 1985 року народження після перемоги у Полтаві, 1999'' | :''Носівські футболісти 1985 року народження після перемоги у Полтаві, 1999'' | ||
| − | :'' | + | Ляшенко Ігор, Андрущенко Руслан, Касян Олександр, Лисенко Андрій, Галета Сергій, Бурчик Андрій, Романченко Михайло, Кратко Олексій, Калина Олександр Іванович. Зліва на право, сидять: Сугоняк Ігор, Пономаренко Максим, Пашко Ігор, Тюренков Андрій, Широкий Антон, Макаренко Вячеслав, Парубець Леонід. |
| + | :''Верхній ряд, зліва, направо: від О.І: Олексій ..., Михайло Романченко, Бура, Сергій Галета, Андрій Лисенко, Олександр Кас'ян, Руслан Андрющенко, '' | ||
| + | |||
| + | :''Нижній ряд: [[Шиша Юрій Михайлович|Юрій Шиша]], Ігор Ляшенко, Сугуняк, Пономаренко, Ігор Пашко, Тюренков, Широкий, Макаренко, Леонід Парубець, Калина О.І. '' | ||
| + | |||
| − | |||
'''Спогади Олександра Калини''' | '''Спогади Олександра Калини''' | ||
| Рядок 18: | Рядок 21: | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/1624118678267221?comment_id=1624527761559646 | title = Це був один з виїздів, які запам'ятовуються | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Ігор Ляшенко | date = 26 червня 2025}}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/1624118678267221?comment_id=1624527761559646 | title = Це був один з виїздів, які запам'ятовуються | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Ігор Ляшенко | date = 26 червня 2025}}'' | ||
| − | :''«Це був один з виїздів, які запам'ятовуються. Ми тоді всією командою відпочивали в санаторії "Хімік" в Чернігові. Не пам'ятаю точно, чому так вийшло, але нам прямо там повідомили, що через 2 дні ми маємо бути в Полтаві. Ну, ок, 90% команди були разом, але ж 10% були не з нами 🙂 і це був квест зібрати решту хлопців за 1 день. Пам'ятаю, що ми заїхали в Носівку увечері. І зранку мали виїжджати на Полтаву... нам дали автобус ЛАЗ, який через певний час почав перегріватись і ми були вимушені зупинятись кожні N кілометрів, просто щоб автобус охолов :) Більше того, наш основний воротар був у бабусі в Полтавській області. Щоб його забрати, ми зробили певний крюк і доїхали до нього вже дуже пізно...його бабуся сказала, що всіх нагодує і розмістить у хаті... 20 чоловік команди повечеряли (не об'їдали бабусю, звичайно, бо з дому всім давали харчі) і вляглись спати в рядок прямо в бабусиній хаті. Звісно, що на таку кількість людей не вистачило ні білизни, ні ліжок 🙂... ну а тоді був сам міні-турнір. Дане фото зроблене після вирішальної гри з Полтавою. Але до цього ми виграли ще 2 гри... вже не пам'ятаю в кого.»'' | + | :''«Це був один з виїздів, які запам'ятовуються. Ми тоді всією командою відпочивали в санаторії "Хімік" в Чернігові. Не пам'ятаю точно, чому так вийшло, але нам прямо там повідомили, що через 2 дні ми маємо бути в Полтаві. Ну, ок, 90% команди були разом, але ж 10% були не з нами 🙂 і це був квест зібрати решту хлопців за 1 день. Пам'ятаю, що ми заїхали в Носівку увечері. І зранку мали виїжджати на Полтаву... нам дали автобус ЛАЗ, який через певний час почав перегріватись і ми були вимушені зупинятись кожні N кілометрів, просто щоб автобус охолов :) Більше того, наш основний воротар був у бабусі в Полтавській області. Щоб його забрати, ми зробили певний крюк і доїхали до нього вже дуже пізно...його бабуся сказала, що всіх нагодує і розмістить у хаті... 20 чоловік команди повечеряли (не об'їдали бабусю, звичайно, бо з дому всім давали харчі) і вляглись спати в рядок прямо в бабусиній хаті. Звісно, що на таку кількість людей не вистачило ні білизни, ні ліжок 🙂... ну а тоді був сам міні-турнір. Дане фото зроблене після вирішальної гри з Полтавою. Але до цього ми виграли ще 2 гри... вже не пам'ятаю в кого.» |
| + | |||
| + | :«Це один з найемоційніших виїздів. Полтава тоді була дуже сильна. Ніхто перед матчем не чекав, що ми виграємо. Я тоді був запасним воротарем. У воротах стояв Андрій Бурчик. І те, що він робив у цьому матчі - це була найкраща гра воротаря на дитячому рівні, яку я бачив. Було таке враження, що полтавці б'ють у стіну :)»'' | ||
| + | '' | ||
'''Спогади Ігоря Сугоняка''' | '''Спогади Ігоря Сугоняка''' | ||
Версія за 11:36, 27 червня 2025
Футбол у Носівській громаді
1999 рік
- Носівські футболісти 1985 року народження після перемоги у Полтаві, 1999
Ляшенко Ігор, Андрущенко Руслан, Касян Олександр, Лисенко Андрій, Галета Сергій, Бурчик Андрій, Романченко Михайло, Кратко Олексій, Калина Олександр Іванович. Зліва на право, сидять: Сугоняк Ігор, Пономаренко Максим, Пашко Ігор, Тюренков Андрій, Широкий Антон, Макаренко Вячеслав, Парубець Леонід.
- Верхній ряд, зліва, направо: від О.І: Олексій ..., Михайло Романченко, Бура, Сергій Галета, Андрій Лисенко, Олександр Кас'ян, Руслан Андрющенко,
- Нижній ряд: Юрій Шиша, Ігор Ляшенко, Сугуняк, Пономаренко, Ігор Пашко, Тюренков, Широкий, Макаренко, Леонід Парубець, Калина О.І.
Спогади Олександра Калини
- Джерело: Олександр Калина: Це зональні ігри Чемпіонату України, Енциклопедія Носівщини, 26 червня 2025
- «Це зональні ігри Чемпіонату України‚ Шкіряний м'яч‚ за вихід у фінал України серед дітей 1985 р.н. (м. Полтава, 1999 рік) ми виграли область, обігравши Чернігівську СДЮШОР‚ Юність‚ і представляли Чернігівську область на Всеукраїнських змаганнях.»
Спогади Ігоря Ляшенка
- Джерело: Ігор Ляшенко: Це був один з виїздів, які запам'ятовуються, Енциклопедія Носівщини, 26 червня 2025
- «Це був один з виїздів, які запам'ятовуються. Ми тоді всією командою відпочивали в санаторії "Хімік" в Чернігові. Не пам'ятаю точно, чому так вийшло, але нам прямо там повідомили, що через 2 дні ми маємо бути в Полтаві. Ну, ок, 90% команди були разом, але ж 10% були не з нами 🙂 і це був квест зібрати решту хлопців за 1 день. Пам'ятаю, що ми заїхали в Носівку увечері. І зранку мали виїжджати на Полтаву... нам дали автобус ЛАЗ, який через певний час почав перегріватись і ми були вимушені зупинятись кожні N кілометрів, просто щоб автобус охолов :) Більше того, наш основний воротар був у бабусі в Полтавській області. Щоб його забрати, ми зробили певний крюк і доїхали до нього вже дуже пізно...його бабуся сказала, що всіх нагодує і розмістить у хаті... 20 чоловік команди повечеряли (не об'їдали бабусю, звичайно, бо з дому всім давали харчі) і вляглись спати в рядок прямо в бабусиній хаті. Звісно, що на таку кількість людей не вистачило ні білизни, ні ліжок 🙂... ну а тоді був сам міні-турнір. Дане фото зроблене після вирішальної гри з Полтавою. Але до цього ми виграли ще 2 гри... вже не пам'ятаю в кого.»
- «Це один з найемоційніших виїздів. Полтава тоді була дуже сильна. Ніхто перед матчем не чекав, що ми виграємо. Я тоді був запасним воротарем. У воротах стояв Андрій Бурчик. І те, що він робив у цьому матчі - це була найкраща гра воротаря на дитячому рівні, яку я бачив. Було таке враження, що полтавці б'ють у стіну :)»
Спогади Ігоря Сугоняка
- Джерело: Ігор Сугоняк: Виграли у полтавських хлопців тоді 2:0, Енциклопедія Носівщини, 26 червня 2025
- «Виграли у полтавських хлопців тоді 2:0. Андрій Лисенко зробив тоді дубль. Пройшли в фінальні змагання (найкращих 8 команд) з турніру «Шкіряний м'яч». А в кульку новенька зелена форма 😊»
