Відмінності між версіями «Закаврашний Андрій Віталійович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м (Заміна тексту — «’» на «'»)
м (Точніша біографія)
Рядок 6: Рядок 6:
 
А в кровожерливої війни вже свої плани і власна трагічна арифметика, густо скроплена сльозами відчаю та невимовного болю. Знову чергова болюча звістка. Чотирнадцятого листопада через тяжке поранення обірвалося життя Андрія Віталійовича Закаврашного.
 
А в кровожерливої війни вже свої плани і власна трагічна арифметика, густо скроплена сльозами відчаю та невимовного болю. Знову чергова болюча звістка. Чотирнадцятого листопада через тяжке поранення обірвалося життя Андрія Віталійовича Закаврашного.
  
Народився Андрій у Лихачеві. Після закінчення школи здобував освіту в Ніжинському аграрному коледжі, затим проходив військову службу в Збройних Силах України. У перший день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Андрій Віталійович без вагань став на захист рідної землі. Служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 1815, де заявив про себе мужнім та стійким захисником, вірним військовій присязі. Під час участі в бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні російської агресії старший солдат Закаврашний отримав тяжке поранення, яке виявилося, на жаль, несумісним з життям.
+
Народився Андрій у Лихачеві. Після закінчення школи здобував освіту в Ніжинському агротехнічному інституті, затим проходив військову службу в Військово-Морських  Силах Збройних Силах України(406ОАБрМП). У перший день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Андрій Віталійович без вагань став на захист рідної землі. Служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 1815, де заявив про себе мужнім та стійким захисником, вірним військовій присязі. Під час участі в бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні російської агресії старший солдат Закаврашний отримав тяжке поранення, яке виявилося, на жаль, несумісним з життям.
  
 
Всі мешканці Носівщини в жалобі перед пам'яттю мужнього захисника схиляють голови, найщиріше співчувають у тяжкому непоправному горі матері воїна Ірині Миколаївні, всім рідним та близьким Героя.
 
Всі мешканці Носівщини в жалобі перед пам'яттю мужнього захисника схиляють голови, найщиріше співчувають у тяжкому непоправному горі матері воїна Ірині Миколаївні, всім рідним та близьким Героя.

Версія за 23:06, 20 січня 2025

Андрій Закаврашний

Андрій Віталійович Закаврашний (народився 31 серпня 1997 в Лихачеві – помер 14 листопада 2022) — стрілець-помічник гранатометника, загинув від тяжкого поранення в бойових діях на Російсько-українській війні.

Болюча звістка

Джерело: «Носівські вісті» за 24 листопада 2022 р., № 36 (9790)

А в кровожерливої війни вже свої плани і власна трагічна арифметика, густо скроплена сльозами відчаю та невимовного болю. Знову чергова болюча звістка. Чотирнадцятого листопада через тяжке поранення обірвалося життя Андрія Віталійовича Закаврашного.

Народився Андрій у Лихачеві. Після закінчення школи здобував освіту в Ніжинському агротехнічному інституті, затим проходив військову службу в Військово-Морських Силах Збройних Силах України(406ОАБрМП). У перший день повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Андрій Віталійович без вагань став на захист рідної землі. Служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 1815, де заявив про себе мужнім та стійким захисником, вірним військовій присязі. Під час участі в бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні російської агресії старший солдат Закаврашний отримав тяжке поранення, яке виявилося, на жаль, несумісним з життям.

Всі мешканці Носівщини в жалобі перед пам'яттю мужнього захисника схиляють голови, найщиріше співчувають у тяжкому непоправному горі матері воїна Ірині Миколаївні, всім рідним та близьким Героя.

Після того, як 19 листопада тіло Героя було доставлено додому, його з військовими почестями було поховано на кладовищі в рідному Лихачеві.

Посилання