Відмінності між версіями «Вихор Ігор Миколайович»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ігор Миколайович Вихор''' (народився 2 жовтня 1989 в Калинівці — помер 31 липня 2024) — воїн, народився | + | '''Ігор Миколайович Вихор''' (народився [[2 жовтня]] [[1989]] в Калинівці — помер [[31 липня]] [[2024]]) — воїн, народився |
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=500034&tp=page | title = Носівщина в жалобі |publisher = Носівська міська рада| author = | date = 5 серпня 2024 }}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=500034&tp=page | title = Носівщина в жалобі |publisher = Носівська міська рада| author = | date = 5 серпня 2024 }}'' | ||
| − | Народився і виріс і все життя прожив у селі Калинівка. Закінчив сільську школу, пройшов строкову службу, працював у місцевому сільгосппідприємстві, на столичному заводі. | + | Народився і виріс і все життя прожив у селі [[Калинівка]]. Закінчив сільську школу, пройшов строкову службу, працював у місцевому сільгосппідприємстві, на столичному заводі. |
У листопаді 2023 поповнив лави Збройних Сил України. Службу проходив у 77-й штурмовій, мав серйозні поранення, контузії. Після проходження реабілітації служив в Борзнянському ТЦК та СП, згодом виконував обов'язки бійця в роті вогневої підтримки, яка розташовувалась на північному кордоні. Останні місяці він у складі бойового підрозділу захищав Україну на Донеччині. | У листопаді 2023 поповнив лави Збройних Сил України. Службу проходив у 77-й штурмовій, мав серйозні поранення, контузії. Після проходження реабілітації служив в Борзнянському ТЦК та СП, згодом виконував обов'язки бійця в роті вогневої підтримки, яка розташовувалась на північному кордоні. Останні місяці він у складі бойового підрозділу захищав Україну на Донеччині. | ||
Версія за 22:45, 7 серпня 2024
Ігор Миколайович Вихор (народився 2 жовтня 1989 в Калинівці — помер 31 липня 2024) — воїн, народився
Життєпис
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 5 серпня 2024
Народився і виріс і все життя прожив у селі Калинівка. Закінчив сільську школу, пройшов строкову службу, працював у місцевому сільгосппідприємстві, на столичному заводі.
У листопаді 2023 поповнив лави Збройних Сил України. Службу проходив у 77-й штурмовій, мав серйозні поранення, контузії. Після проходження реабілітації служив в Борзнянському ТЦК та СП, згодом виконував обов'язки бійця в роті вогневої підтримки, яка розташовувалась на північному кордоні. Останні місяці він у складі бойового підрозділу захищав Україну на Донеччині.
Помер 31 липня поблизу населеного пункту Грузьке, Покровського району.
Поховано Ігоря Вихра буде на кладовищі у рідному селі.
Родина
В Ігоря Вихра залишилися донька Уляна та син Олександр, цивільна дружина Юля, брати Олег та Руслан, який зараз також захищає Україну.
