Відмінності між версіями «Горовенко Катерина Федорівна»
| (Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Катерина Федорівна Горовенко''' (народилася 12 травня 1930 — померла 2024) | + | [[Файл:Катерина Горовенко.jpg|міні|Катерина Горовенко]] |
| + | |||
| + | '''Катерина Федорівна Горовенко''' (народилася [[12 травня]] [[1930]] в Мрині — померла [[24 квітня]] [[2024]] там само) — майстриня вишивки. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| Рядок 8: | Рядок 10: | ||
Коли вийшла заміж у 1950 році і через рік народилася перша дитина, вона була домогосподаркою, як дружина службовця. Але в цей період допомагала своїй мамі на доярні 7 років під прізвищем мами, бо мама захворіла. | Коли вийшла заміж у 1950 році і через рік народилася перша дитина, вона була домогосподаркою, як дружина службовця. Але в цей період допомагала своїй мамі на доярні 7 років під прізвищем мами, бо мама захворіла. | ||
| − | Після 1960 року | + | Після 1960 року працювала на різних роботах в селі понад два роки, бо тоді захворів дуже чоловік, за ним доглядала. Вона працювала і на молокозаводі, і в пекарні, які тоді були в селі, і в лісництві, і в лісгоспзагу, і в лікарні санітаркою, коли чоловік там часто лікувався, 5 років працювала завстоловою в "Укргазбуду" і перед пенсією 5 років працювала комендантом в гуртожитку СПТУ, звідки пішла на пенсію. |
Все своє життя Катерина Федорівна займалася вишивкою, була активною учасницею усіх виставок народних умільців, а її подарунок - власноруч виготовлені капці, особисто отримала Оксана Пекун у прямому ефірі телеканалу Перший в програмі Фолькмюзік! | Все своє життя Катерина Федорівна займалася вишивкою, була активною учасницею усіх виставок народних умільців, а її подарунок - власноруч виготовлені капці, особисто отримала Оксана Пекун у прямому ефірі телеканалу Перший в програмі Фолькмюзік! | ||
| Рядок 14: | Рядок 16: | ||
Тяжка доля не оминула майстриню... похоронила чоловіка, двох доньок, але не втратила своєї душевної краси і любові до життя. | Тяжка доля не оминула майстриню... похоронила чоловіка, двох доньок, але не втратила своєї душевної краси і любові до життя. | ||
| − | https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=865906327240222&id=100014625875480 | + | == Вітальний вірш до 90-ліття == |
| + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=865906327240222&id=100014625875480 | title = Сьогодні свято у родині Вітання линуть звідусіль... | publisher = | author = [[Мариненко Олена Олександрівна|Олена Мариненко]] | date = 12 травня 2020}}'' | ||
| + | <blockquote><poem> | ||
| + | Сьогодні свято у родині | ||
| + | Вітання линуть звідусіль | ||
| + | Усі вітають Катерину | ||
| + | Із ювілеєм світлим цим. | ||
| + | |||
| + | Бо Горовенко Катерину | ||
| + | Не знать не можна й не любить | ||
| + | Це та людина, чиє світло | ||
| + | Вселяє всім бажання жить. | ||
| + | |||
| + | Вона, мов квіточка весною, | ||
| + | Вона, як пісня у журі… | ||
| + | Разом з ранковою росою | ||
| + | Дає напитися землі… | ||
| + | |||
| + | Завжди весела, неповторна, | ||
| + | Розрадить вміє, примолить | ||
| + | Всіх вислухає, допоможе, | ||
| + | За кожного душа болить. | ||
| + | |||
| + | А що майстриня вже — від Бога👍 | ||
| + | Тут вам і вишивка, й квітник, | ||
| + | І килимок біля порога, в'язані капці, | ||
| + | І рушник… | ||
| + | |||
| + | З усього наша баба Катя | ||
| + | Зуміє витворить красу！ | ||
| + | Я ювілярці в день весняний | ||
| + | Слова найкращі напишу. | ||
| + | |||
| + | І побажаю їй здоров'я, | ||
| + | На многі, благії літа, | ||
| + | Щоби ще довго, довго, довго | ||
| + | Зоря світила золота！ | ||
| + | |||
| + | Від людей шани і поваги, | ||
| + | Любові й дяки від доньки, | ||
| + | А із онуками ще довго | ||
| + | Радіти сонцю залюбки. | ||
| + | |||
| + | Хай кожен день приносить радість, | ||
| + | Нехай нічого не болить | ||
| + | В дім не заходить сум і заздрість, | ||
| + | Хай тільки Щастя в нім зорить🌷 | ||
| + | |||
| + | Найкраща наша！ | ||
| + | 90 — це надповажний ювілей！ | ||
| + | З роси й з води, по вінця чаша | ||
| + | І, щоб до ста, і будьмо, гей!!! | ||
| + | </poem></blockquote> | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Уродженці Мрина]] | ||
| + | [[Категорія:Майстри вишивки]] | ||
| + | [[Категорія:Довгожителі]] | ||
| + | [[Категорія:Люди Г]] | ||
Поточна версія на 21:51, 26 квітня 2024
Катерина Федорівна Горовенко (народилася 12 травня 1930 в Мрині — померла 24 квітня 2024 там само) — майстриня вишивки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчалась в школі до 7 класу.
Потім працювала в колгоспі на різних роботах: і в ланці, і обліковцем, бо добре знала табличку множення, і в сільській раді трішки.
Коли вийшла заміж у 1950 році і через рік народилася перша дитина, вона була домогосподаркою, як дружина службовця. Але в цей період допомагала своїй мамі на доярні 7 років під прізвищем мами, бо мама захворіла.
Після 1960 року працювала на різних роботах в селі понад два роки, бо тоді захворів дуже чоловік, за ним доглядала. Вона працювала і на молокозаводі, і в пекарні, які тоді були в селі, і в лісництві, і в лісгоспзагу, і в лікарні санітаркою, коли чоловік там часто лікувався, 5 років працювала завстоловою в "Укргазбуду" і перед пенсією 5 років працювала комендантом в гуртожитку СПТУ, звідки пішла на пенсію.
Все своє життя Катерина Федорівна займалася вишивкою, була активною учасницею усіх виставок народних умільців, а її подарунок - власноруч виготовлені капці, особисто отримала Оксана Пекун у прямому ефірі телеканалу Перший в програмі Фолькмюзік!
Тяжка доля не оминула майстриню... похоронила чоловіка, двох доньок, але не втратила своєї душевної краси і любові до життя.
Вітальний вірш до 90-ліття[ред. | ред. код]
- Джерело: Олена Мариненко: Сьогодні свято у родині Вітання линуть звідусіль..., 12 травня 2020
Сьогодні свято у родині
Вітання линуть звідусіль
Усі вітають Катерину
Із ювілеєм світлим цим.
Бо Горовенко Катерину
Не знать не можна й не любить
Це та людина, чиє світло
Вселяє всім бажання жить.
Вона, мов квіточка весною,
Вона, як пісня у журі…
Разом з ранковою росою
Дає напитися землі…
Завжди весела, неповторна,
Розрадить вміє, примолить
Всіх вислухає, допоможе,
За кожного душа болить.
А що майстриня вже — від Бога👍
Тут вам і вишивка, й квітник,
І килимок біля порога, в'язані капці,
І рушник…
З усього наша баба Катя
Зуміє витворить красу！
Я ювілярці в день весняний
Слова найкращі напишу.
І побажаю їй здоров'я,
На многі, благії літа,
Щоби ще довго, довго, довго
Зоря світила золота！
Від людей шани і поваги,
Любові й дяки від доньки,
А із онуками ще довго
Радіти сонцю залюбки.
Хай кожен день приносить радість,
Нехай нічого не болить
В дім не заходить сум і заздрість,
Хай тільки Щастя в нім зорить🌷
Найкраща наша！
90 — це надповажний ювілей！
З роси й з води, по вінця чаша
І, щоб до ста, і будьмо, гей!!!
