Відмінності між версіями «Піддубний Роман Олександрович»
(Не показано 7 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Роман Олександрович Піддубний''' (народився в селі [[Степові Хутори]] — загинув [[16 квітня]] [[2022]] на Харківщині у віці 24 років) — воїн-контрактник 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. | + | [[Файл:Роман Піддубний.jpg|міні|Роман Піддубний]] |
+ | |||
+ | '''Роман Олександрович Піддубний''' (народився в селі [[Степові Хутори]] — загинув [[16 квітня]] [[2022]] в бою на Харківщині у віці 24 років) — воїн-контрактник 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. | ||
+ | |||
+ | Похований 21 квітня 2022 в Степових Хуторах.<ref>{{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/928324201053239/posts/1076215176264140/ | title = 21 квітня односельці Степових Хуторів із сумом провели в останню путь свого земляка | publisher = Степові Хутори | author = В'ячеслав Михайлишин| date = 22 квітня 2021 | access-date = | language = }}</ref> | ||
== День, сповнений гіркого болю == | == День, сповнений гіркого болю == | ||
Рядок 5: | Рядок 9: | ||
20 квітня 2022 через територію Носівської громади везли в останню дорогу захисника України, воїна Збройних Сил України, жителя с. Степові Хутори, — Романа Олександровича Піддубного. | 20 квітня 2022 через територію Носівської громади везли в останню дорогу захисника України, воїна Збройних Сил України, жителя с. Степові Хутори, — Романа Олександровича Піддубного. | ||
− | У цій родині виховали трьох синів: Костянтина, Якова, Романа, які стали військовими ЗСУ, які боронили рідну землю. Майже рік тому відійшов у засвіти батько цих мужніх чоловіків, а мама, Лідія Сергіївна стала берегинею для своїх синів. | + | У цій родині виховали трьох синів: [[Піддубний Костянтин Олександрович|Костянтина]], Якова, Романа, які стали військовими ЗСУ, які боронили рідну землю. Майже рік тому відійшов у засвіти батько цих мужніх чоловіків, а мама, Лідія Сергіївна стала берегинею для своїх синів. |
16 квітня в бою на Харківщині, в Ізюмському районі, один з них героїчно загинув. Роману було всього 24 роки. З 2019 року він став контрактником славнозвісної 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. | 16 квітня в бою на Харківщині, в Ізюмському районі, один з них героїчно загинув. Роману було всього 24 роки. З 2019 року він став контрактником славнозвісної 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. | ||
Рядок 11: | Рядок 15: | ||
Сьогодні увечері тіло героя-земляка привезли до рідного дому. Вздовж усього шляху руху колони загиблого героя зустрічали жителі нашої громади, вшановуючи світлу пам'ять воїна. | Сьогодні увечері тіло героя-земляка привезли до рідного дому. Вздовж усього шляху руху колони загиблого героя зустрічали жителі нашої громади, вшановуючи світлу пам'ять воїна. | ||
Схиляємо голови у жалобі за героєм, у якого було попереду довге і щасливе життя. Але йому тепер навіки 24… Не забудемо… | Схиляємо голови у жалобі за героєм, у якого було попереду довге і щасливе життя. Але йому тепер навіки 24… Не забудемо… | ||
+ | |||
+ | == Примітки == | ||
+ | {{Примітки}} | ||
[[Категорія:Уродженці Степових Хуторів]] | [[Категорія:Уродженці Степових Хуторів]] | ||
− | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] | + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні (Макіївська громада)]] |
+ | [[Категорія:Поховані в Степових Хуторах]] | ||
[[Категорія:Люди П]] | [[Категорія:Люди П]] |
Поточна версія на 20:06, 25 листопада 2023
Роман Олександрович Піддубний (народився в селі Степові Хутори — загинув 16 квітня 2022 в бою на Харківщині у віці 24 років) — воїн-контрактник 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України.
Похований 21 квітня 2022 в Степових Хуторах.[1]
День, сповнений гіркого болю[ред. | ред. код]
- Джерело: 56 днів боротьби за Україну, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 20 квітня 2022
20 квітня 2022 через територію Носівської громади везли в останню дорогу захисника України, воїна Збройних Сил України, жителя с. Степові Хутори, — Романа Олександровича Піддубного.
У цій родині виховали трьох синів: Костянтина, Якова, Романа, які стали військовими ЗСУ, які боронили рідну землю. Майже рік тому відійшов у засвіти батько цих мужніх чоловіків, а мама, Лідія Сергіївна стала берегинею для своїх синів.
16 квітня в бою на Харківщині, в Ізюмському районі, один з них героїчно загинув. Роману було всього 24 роки. З 2019 року він став контрактником славнозвісної 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних Сил України.
Сьогодні увечері тіло героя-земляка привезли до рідного дому. Вздовж усього шляху руху колони загиблого героя зустрічали жителі нашої громади, вшановуючи світлу пам'ять воїна. Схиляємо голови у жалобі за героєм, у якого було попереду довге і щасливе життя. Але йому тепер навіки 24… Не забудемо…
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В'ячеслав Михайлишин: 21 квітня односельці Степових Хуторів із сумом провели в останню путь свого земляка, Степові Хутори, 22 квітня 2021