Відмінності між версіями «Овод Валентина Яківна»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Валентина Овод.jpg|міні|Валентина Овод]] | [[Файл:Валентина Овод.jpg|міні|Валентина Овод]] | ||
− | '''Валентина Яківна Овод''' (народилася [[18 травня]] [[1947]], в [[Носівка|Носівці]]) — журналіст, поетеса, прозаїк громадська діячка. | + | '''Валентина Яківна Овод''' (народилася [[18 травня]] [[1947]], в [[Носівка|Носівці]] — [[18 травня]] [[2023]]) — журналіст, поетеса, прозаїк громадська діячка. |
Навчалася в [[Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 1|Носівській середній школі № 1]]. | Навчалася в [[Носівська загальноосвітня школа I-III ступенів № 1|Носівській середній школі № 1]]. |
Версія за 17:13, 20 травня 2023
Валентина Яківна Овод (народилася 18 травня 1947, в Носівці — 18 травня 2023) — журналіст, поетеса, прозаїк громадська діячка.
Навчалася в Носівській середній школі № 1.
Громадська діяльність
Організатор культурологічного центру „Спадщина” у місті Харкові, подвижниця Українського культурного центру.
Члена правління Харківського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, активний учасник харківського Євромайдану.
Валентині Овод 70
- Джерело: Валентині Овод 70, Літературний форум, 10 червня 2017
Українська Громадськість Харківщини і України урочисто відзначають 70-річчя від Дня Народження видатної української громадської діячки, невтомного працівника на культурно-просвітницькій ниві України, самовідданого, мужнього борця за утвердження й розбудову Української Держави, мови, культури, активного учасника і організатора громадських заходів і Перебудовчих процесів на Харківщині і в Україні пані ОВОД Валентини Яківни.
Овод Валентина Яківна народилася 18 травня 1947 року, в м. Носівка, Чернігівської області в українській родині, Ветерана Другої Світової війни. Розпочала трудову діяльність 1965 році робітницею на будівництві в м. Києві. Після одруження переїхала в Харків і поступила на філологічний факультет Харківського Державного університету, який закінчила в 1975 році.
Працювала педагогом, вихователем в освітніх та трудових колективах м. Харкова, вела культурно-масову та просвітницьку роботу. Проявила себе, як активна і видатна діячка культурно-просвітницьких і Перебудовчих процесів в Харкові та області кінця ХХ початку ХХІ століть, з 1986 р. і донині – секретар Культурологічного товариства «Спадщина» - 1-го в Харкові неформального громадського об’єднання, яке стало основою для формування та розгортання роботи багатьох інших громадських об’єднань в Процесах Перебудови, демократизації, боротьби за свободу і Незалежність України на Харківщині. Цій роботі приділяла велику увагу та зусилля по всіх напрямках діяльності товариства; була ініціатором і організатором культурно-масових заходів в Українському культурному центрі «Юність», багатьох загальноміських і обласних заходів Української громади; веде активну організаційну, культурно-масову і просвітницьку роботу в товаристві «Просвіта» ім. Т.Шевченка; виступає з культурно-просвітницькими програмами по Харківському державному і центрально-Київському радіо і телебаченні.
За активну участь у громадсько-просвітницькій роботі, Перебудовчих процесах зазнавала багаторазових репресій від органів тодішньої влади, 8 разів притягувалась до адміністративної і судової відповідальності; а в часи Незалежності – за відстоювання Державницької позиції та Державного Статусу Української мови неодноразово зазнавала нападів «тітушок», сепаратистів та інших ворогів України, внаслідок чого зазнавала побоїв, фізичних травм, ушкодження здоров’я тощо. Є членом Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих, Конгресу Української інтелігенції, Всеукраїнського об’єднання ветеранів тощо.
Співпрацювала з харківськими періодичними виданнями - з журналом «Прапор» («Березіль»), «Соціалістична Харківщина» («Слобідський край»), «Вечірній Харків», «Ленінська зміна» («Слобода») та іншими, з київським журналом «Київ»; була власним кореспондентом Всеукраїнського журналу «Україна». Член Спілки журналістів України. Автор кількох збірок оповідань, член Національної Спілки письменників України. Веде активну патріотично-виховну роботу.
В усьому, за що бралася, Валентина Яківна, проявляла завидну ініціативу. Своєю самовідданою, часто жертовною працею на ниві захисту та утвердження Української мови, культури, Української Справи в атмосфері зросійщеного Харкова, в боротьбі за демократичні перетворення, свободу і Незалежність України; розбудову та утвердження Української Держави, мови і культури понад 30 років діяльність Валентини Овод була невіддільною від цих вищеназваних процесів та інших соціально-політичних змін на Харківщині і в Україні.
За ініціативну добросовісну роботу нагороджувалася багатьма Почесними грамотами, відзначена персональною Подякою Президента України 2009 року та державною нагородою-медаллю «До 25-річчя Незалежності України».
Харківська та Всеукраїнська Громадськість здоровить Видатну Українку з Ювілеєм! Щиро зичимо успіхів та гараздів в усьому! Многая і Преблагая літа!